Фото: The Real News Network
Український інститут майбутнього проаналізував поточну економічну ситуацію і спрогнозував як вона позначиться на економіці у 2020-му році.
Експерти економічних програм UIF розглядають 2 сценарії розвитку подій:
– Базовий: якщо карантинні заходи триватимуть 2 місяці з 12.
–Песимістичний: якщо карантинні заходи триватимуть приблизно 12 місяців.
Описані нижче тези і розрахунки спираються на базовий сценарій розвитку ситуації.
1) На жаль, через викривлення економічних процесів, у результаті ревальвації, було завалено зростання економіки в 4-му кварталі та інфляції, що призвело до номінального ВВП за підсумками 2019 року нижче 4 трлн (прогноз 3970 млрд). Це нижче, ніж передбачалося раніше (оцінка 4030 млрд). Відповідно, це зменшує базу для номінального ВВП у 2020 році. (Точні будуть опубліковані 20-21 березня).
2) Ми зробили нашу оцінку зростання економіки за основними галузями і, на жаль, мусимо констатувати, що базовий прогноз зростання ВВП у 2020-му році – мінус 5% зростання, за умови що карантинні заходи торкнуться 2 місяці з 12 у 2020 році. Якщо проблема епідемії буде протягом всього року, українська економіка може впасти до 10% ВВП.
3) Світова криза зазвичай пов’язана з падінням сировинних ринків (що ми вже зараз спостерігаємо). Тому індекс-дефлятор не буде високим. Прогноз – 12,5%. За таких параметрів номінальний ВВП за підсумками 2020 року планується на рівні 4242 млрд, що значно нижче планового ВВП, визначеного для розрахунків параметрів державного бюджету (4554 млрд). Фактично це 93% від прогнозу держави.
4) Уряд Гончарука вже різав витрати в бюджеті 2020 року. За планового ВВП у 4554 млрд консолідовані витрати держави було скорочено на 1,5% ВВП з 41,4 до 39,9% ВВП. Водночас через нижчий плановий номінальний ВВП внаслідок кризи, а також ймовірних витрат на боротьбу з коронавірусом у розмірі 20 млрд гривень (можливо, оцінка завищена) – загальний рівень витрат держави буде не 39,9%, а 43,4% ВВП.
5) У зв’язку з прогнозним падінням економіки ми очікуємо, що середній курс за підсумками 2020 року може скласти 30 гривень за долар. Це певною мірою позитивно як для наших експортерів, так і для виконання державного бюджету за імпортними доходами.
6) З урахуванням заморозки зарплат та ймовірної втрати частини робочих місць, ми очікуємо, що доходи по ПДФО, ЄСВ не будуть виконані (Мінфін розраховував, виходячи з прогнозного зростання на 15-16% зарплат). На 13.03.2020 зростання ЄСВ був на рівні 13,5%. Тому недонадходження по зарплатних доходах за підсумками 2020 року поки оцінюються на рівні 35-40 млрд.
7) З урахуванням девальвації й втратою прибутку підприємств під час кризи, є велика ймовірність, що не буде виконано доходи з податку на прибуток. Крім того, податок на прибуток у бюджеті 2020 року, на нашу думку, був завищений (збільшений у 2-му читанні з урахуванням ревальваційних очікувань). Тому недонадходження вірогідні на рівні 30 млрд.
8) ПДВ у 2019 році не був виконаний на 58 млрд гривень. І хоча Мінфін скоригував доходи до 2-го читання з урахуванням кризи й можливого зменшення покупки імпорту як через девальвацію, зниження імпортних цін на енергоресурси, так і карантинних заходів, прогнозне недонадходження по ПДВ оцінюється нами на рівні 40 млрд у 2020 році.
9) Таким чином загальні податкові недонадходження консолідованих держфінансів оцінюються на рівні 100 млрд гривень.
10) Ми підготували пропозиції на секвестр деяких статей держбюджету, а також пропозиції з «перекидання» частини статей на антикризові заходи. Разом, поки що, на суму 25 млрд.
11) У 2019 витрати на пенсії були на 17 млрд вище, ніж бюджет Пенсійного фонду (ПФ), скоригований в лютому 2019 року. Таким чином загальні виплати пенсіонерам у 2019 році були збільшені з 358 до 425 млрд гривень. Мінфін стримано збільшив витрати ПФ до 443 млрд у 2020 році, але з урахуванням факту вище, ніж план у 2019 році, то очікувано індексація пенсій потребують нового бюджету ПФ на рівні 467 млрд гривень, що на 25 млрд вище, ніж затверджений бюджет ПФ у 2020-му році. При цьому з урахуванням падіння номінального ВВП, витрати на пенсії зростуть планово з 10,7% до 11% ВВП. (У 2018 році був 10,0% ВВП). А покриття дефіциту бюджету в держбюджеті оціночно складе 200 млрд гривень (у бюджеті 172 млрд).
12) Ми бачимо резерви за статтями обслуговування боргів, субсидій ЖКГ та соціальних виплатах при народженні дітей. З обслуговування боргів факт 2019 був на 26 млрд нижче від плану. Крім того, Мінфін знизив ставки за внутрішніми зобов’язаннями, що мінімізує витрати за внутрішніми зобов’язаннями. Частина валютних відсотків в березні була погашена ще за низьким курсом. Тому наша оцінка поки 135 млрд на обслуговуванні державного боргу у 2020 році, що нижче скоригованого до другого читання, у бік зменшення, плану Мінфіну в 141 млрд. За субсидіями ЖКГ у 2019 році була економія 10 млрд (45 млрд замість 55 млрд). З урахуванням подальшого падіння цін на енергоресурси, а також теплу зиму ймовірний розмір виплат на рівні 40 млрд у 2020 році, з економією 7 млрд. Щодо виплат допомоги при народженні, вони не вибираються через низьку народжуваністю (303 тис. у 2019 році). Вірогідне продовження погіршення ситуації у 2020-му році. Тому тут також прогнозується економія в 5 млрд гривень.
13) За нашими оцінками державний борг в умовах курсу 33 за долар у кінці 2020 року збільшиться з 2 трлн до 2.78 трлн, що складе 65% ВВП замість 50% ВВП у 2019 році.
14) Базовий оцінний дефіцит державних фінансів, виходячи з вищенаведених оцінок по кризі, складе 209 млрд гривень або 4,9% ВВП. Це дійсно багато. Але подібна проблема зараз у всіх країнах. Ця обставина змушує всі великі центробанки світу заливати грошима економіку й державні фінанси.
15) Дефіцит може бути зменшений через 2 статті (доходи від НБУ – якщо НБУ вирішить перерахувати більше прибутку за 2019 рік. Торік було +17 млрд. У цьому році може бути на 15-20 млрд більше. Але подивимося на рішення НБУ. Також можливі підвищені доходи від Нафтогазу до бюджету через дивіденди від отриманих від Газпрому в кінці 2019 роки (2,9 млрд доларів).
16) Дефіцит може бути покритий за рахунок запозичень Мінфіну у НБУ (так робили в 2014 і 2015 роках). Кажуть, що НБУ заборонив це собі робити. Але ми вважаємо, що це найкращий спосіб вирішити власні проблеми у цій ситуації. Оціночна сума запозичень – близько 100 млрд гривень. Це, в цілому, не так багато, у порівнянні з ростом державного боргу через девальвацію (500 млрд гривень).
* На зображеннях представлений консолідований бюджет України за 2017-2020 роки за двома сценаріями: затверджений у бюджеті урядом та з оцінками наслідків кризи від UIF (колонка “2020 Кр”).
Данило Монін, експерт економічних програм UIF