Автори: Ольга Хоменко, Анатолій Амелін
До кінця року залишилося два тижні, а бюджет все ще не прийнятий, хоча по бюджетному процесу останній строк – 1 грудня.
Очікується, що наступний пленарний тиждень буде присвячено роботі над ухваленням бюджету. На минулих засіданнях ВРУ було прийнято ряд бюджетних законів, які повинні знайти відображення в тексті бюджету, що пов’язані із:
–збільшенням соціальних стандартів (підвищення мінімальної заробітної плати), у той же час встановлення обмежень на максимальні пенсії (10740 грн.), та зменшення мотиваційної складової для студентів (присвоєння академічної та соціальної стипендій тільки 66% студентів);
–посиленням системи штрафів для підприємців, які ухиляються від перевірок, недотримуються КЗпП, та не оформлюють працівників офіційно, або переводять на півставки. За опитуванням Українського інституту майбутнього, зарплату «в конвертах» отримують 34,1%, а неофіційно зайняті – 15,6%.
У першому читанні прийнято та направлено на друге закони, норми яких було враховано у дохідній частині проекту Державного бюджету, зокрема:
–збільшення ставки акцизного збору на алкогольну (20%) та винну продукцію;
–збільшення екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотами – на 12,0%, та рентну плату за користування надрами (не для видобування корисних копалин), за спеціальне використання води та лісових ресурсів – на 10,4%.
Однак, ВРУ відхилений законопроект про спецконфіскацію, дохідні очікування в бюджет від якої становлять 10,5 млрд. грн. або 1,5% сукупних доходів Державного бюджету.
Таким чином, у першому читанні ухвалили деякі зміни пов’язані з дохідною частиною, та не прийнято позитивне рішення щодо спецконфіскації, що дає нам підставу говорити про наявність ризиків недоотримання доходів до Державного бюджету, а відповідно, потенційне виконання видаткової частини за рахунок збільшення боргових зобов’язань.
Які відмінності між проектом до першого читання (1.0) та до другого читання (2.0)?
По-перше, зростання дохідної та видаткової частин державного бюджету відповідно на 2,1% (27,9% ВВП) та 1,9% (30,5% ВВП). Споживчі видатки значно перевищують витрати на розвиток – у 9 разів. Це свідчить про те, що у 2017 році стимулювання економічного розвитку буде на низькому рівні, а бюджет піде на покриття соціальних видатків.
Хоча у проекті Державного бюджету на 8,75% зменшилися видатки на соціальний захист, це пов’язано із скороченням витрат на Пенсійний фонд у наслідок зростання податкового навантаження у розрізі ЄСВ. Однак ця стаття залишається найбільшою 19,5% (5,9% ВВП).
Ще однією статтею найбільших видатків є
витрати на загальнодержавні функції – 18,2% (5,6%). Переважна частина видатків у розрізі статті припадає на виконання державних функцій фіскальних, статистичних, казначейських органів. Значно зросли видатки на утримання ВРУ та апарату Президента України.
Також у проекті 2.0 збільшилися видатки на органи МВС та СБУ, що відображено у статті «Громадський порядок», на 4,34% в порівнянні з проектом 1.0.
У той же час, видатки на економічних розвиток зменшилися на 0,72%, що обумовлено скороченням витрат на Державний фонд регіонального розвитку з 8 млрд. грн. на 6,5 млрд. грн. та Фонду енергоефективності у 2 рази до 400 млн. грн.
Зростання витрат на освіту та медицину забезпечено додатковими субвенціями у місцеві бюджети відповідно на 10,7 млрд. грн. та 8,9 млрд. грн.
Доходи Державного бюджету збільшилися переважно за рахунок зростання податкової частини. У версії 2.0, як і у 1.0 найбільші сподівання покладено на ПДВ, його частка становить – 40% (11,2% ВВП).
Також зростає частка доходів від податку з доходів фізичних осіб, перш за все, це пов’язано із збільшенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн, а відповідно посилення податкового навантаження на підприємницький сектор.
Неподаткові доходи у проекті 2.0 зростуть на 5,5% та становитимуть 4,2% ВВП. Збільшення неподаткових доходів обумовлено зростанням надходжень коштів від НБУ на 4 млрд. грн.
Підводячи підсумки, необхідно підкреслити, що у проекті Державного бюджету версії 2.0 так і залишаються значні ризики:
1.Несприятливий інвестиційний клімат в Україні, що не стимулює інвестиційну активність як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів;
2.Зниження світових цін на сировинні товари на 11,6%, що призведе до скорочення надходжень від експорту та дефіциту торговельного балансу;
3.Скорочення податкових надходжень – при неприйнятті змін Верховною радою до податкового законодавства у другому читанні щодо збільшення акцизного податку на тютюн та алкоголь, запровадження єдиної ставки на дизельне паливо, запровадження електронного адміністрування акцизного податку; індексації ставок рентної плати за використання лісових ресурсів, використання води, користування радіочастотами, екологічного податку; збільшення ставки рентної плати на транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
4.Ризики ненадходження в прогнозному обсязі податку на додану вартість.
5.Ризики ненадходження конфіскованих коштів, та коштів отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду.
6.Зростання суми запозичень до Державного бюджету, що в середньостроковій перспективі не сприятиме зменшенню державного боргу.
7.Ризики ненадходження коштів від приватизації державного майна, адже надходження коштів залежить від попиту на об’єкти приватизації. Так у січні-серпні 2016 року із запланованих 17,1 млрд. грн. до загального фонду державного бюджету надійшло 60,3 млн. грн.
8.Виникнення боргової кризи із-за відсутності політики управління держаним боргом (у 2016 р. – 99,6 млрд.грн., або 4,4%ВВП, у 2017 – 111,3 млрд. грн. або 4,3% ВВП).
9.Відсутність ефективної бюджетної політики сприяє розвитку корупції та «розпилу» бюджету, наслідком цього є постійно зростаючий дефіцит.
Виходячи з ризиків, у процесі бюджетного планування пропонуємо врахувати наступні рекомендації:
1.При бюджетному плануванні за основу необхідно брати песимістичний прогноз Мінекономрозвитку, відповідно до якого економічне зростання буде на рівні 1,5%, інфляція – 10,3%, а курс гривні до долару США – 30 грн./дол. США, що впливатиме на реалістичні показники дохідної та видаткової частин.
2.Врахування при бюджетному плануванні вже існуючих норм податкового законодавства, а не проектних рішень, саме це призводить до невиконання бюджету у разі неприйняття таких законів на суму 22,1 млрд. грн., та до «лобістського» тиску законодавчої влади у подальшому.
3.З урахуванням тенденції невиконання дохідної частини та фінансування державного бюджету на суму 27,6 млрд. грн. за рахунок надходжень від приватизації та конфіскованого майна необхідним є виключення статей із бюджетного планування: «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення», «Приватизація державного майна». У разі отримання коштів від конфіскованого майна та приватизації створити позабюджетний фонд, та розробити механізм його використання для розвитку реального сектору.
4.Зменшення видаткової частини на утримання державного апарату на 15 млрд. грн. шляхом скорочення значного штатного розкладу та запровадженням e-government (електронного уряду). Це дозволить пришвидшити процедуру прийняття рішень та подолати бюрократичні процеси, які породжують корупцію.
5.Формування бюджету на основі програм економічного розвитку, які сприятимуть підвищенню якості життя та зростанню добробуту населення. Серед таких програм можуть бути: програма енергоефективності, кредитування малого підприємництва, розвитку інфраструктури, стимулювання інвестиційної активності. Програми економічного розвитку можуть фінансуватися за рахунок коштів від продажу конфіскованого майна, приватизації та скорочення витрат на державний апарат у сумі – 38,4 млрд. грн. Ефект від фінансування програм економічного розвитку: стимулювання внутрішнього виробництва, розвитку малого та середнього підприємництва, створення нових робочих місць, енергетична незалежність.
6.У майбутньому для зняття видаткового навантаження з місцевих бюджетів у частині соціальних витрат важливо запровадження системи страхової медицини та пенсійного страхування. Ефект від запровадження страхової медицини – залучення інвестицій в обсязі 0,5–1 млрд. дол. США у медичну сферу; від накопичувальної пенсійної системи – інвестиції недержавних пенсійних фондів в економіку становитимуть 2,3–2,9 млрд. дол. США.