Освіта майбутнього. Що може змінити Україна

Джерело: “Новое время“.

Прогноз на 2018 рік у царині освіти оперує трьома базовими сценаріями розгортання подій. Хочу поговорити про трансформаційний.

Докладніше про кожен з них можна буде почитати вже зовсім скоро. А тепер у передріздвяний час хочу зосередити увагу на оптимальному сценарії – трансформаційному. Він є найбільш бажаним з точки зору майбутнього, оскільки націлений на створення сприятливого середовища для формування сучасної особистості, з комплексом навичок, необхідних для розв’язання найскладніших проблем, і, в підсумку — задає імпульс оздоровлення всьому суспільству. Втім, ймовірність реалізації такого сценарію складає близько 2-3 %, оскільки кількість й інституційна спроможність тих, хто на сьогодні докладає активних зусиль все ще є малою, але не безнадійною.

Одна з вихідних умов реалізації трансформаційного сценарію у варіанті “еволюція” полягає у тому, що у прихильників нової української школи є сильна і переконлива візія, здатність вести мову з опонентами, та у підсумку – вистачає спроможності подолати інерцію попередніх 25 років з неефективними, але звичними підходами, спрямувавши основні ресурси на цілі розвитку замість підтримки нежиттєздатних процесів.

На сьогодні прототип подібного стратегічного бачення є лише у однієї ініціативи, яка має публічний голос і довіру спільнот. Йдеться про групу “Освіта 2030”, яка об’єднала  кілька лідерів громадських організацій, експертів, управлінців. Концепція НУШ стає матрицею для розвитку і взаємодії різноманітних освітніх інновацій.

Подібний сценарій може розгортатися за таким алгоритмом:

Ініціативні групи, які займаються майбутнім освіти виробляють практичну модель освітнього процесу в Україні. В ході як публічних, так і непублічних дискусій знаходиться принциповий підхід, що задовольняє інтереси ключових стейкхолдерів, чий статус-кво порушується змінами. Комунікативна стратегія МОН та індивідуальні зусилля агентів змін справляють вплив на депутатів місцевих рад, що зайняли нейтральну або помірковано схвальну позицію щодо освітніх змін. Відповідно, школи отримують з бюджету кошти, необхідні для переоснащення класів. Управління та департаменти освіти органів місцевого самоврядування вчасно проводять свої статути у відповідність до норм Закону “Про освіту”. Розпочинаються перенавчання чиновників коштом донорів, що підтримують реформу місцевого самоврядування. Спеціалісти оновлених підрозділів переходять від практик контролю до моніторингу ситуації у сфері освіти, збирають і аналізують дані, навчаються адвокатувати інтереси учасників освітнього процесу. Конкурси на посади директорів шкіл в цілому проходять конструктивно і приводять до шкіл когорту управлінців, для яких близькі цінності НУШ. Окремі конфлікти і технічні нестиковки вдається вчасно залагодити, і це дає змогу виявити слабкі місця системи і спрямувати туди управлінську увагу.

Середня школа оновлюється за допомогою індивідуальних ініціатив педагогів-новаторів

Абсолютна більшість шкіл забезпечена педагогами початкових класів, які пройшли добровільну сертифікацію для роботи за моделлю НУШ. У ході реалізації перекваліфікації педагогів сформована впливова коаліція незалежних провайдерів освітніх послуг, які злагодженою роботою підважили монополію закладів післядипломної педагогічної освіти.

Середня школа оновлюється за допомогою індивідуальних ініціатив педагогів-новаторів, громадських організацій, партнерських проектів, окремих батьків. Кошти, отримані незалежними провайдерами освітньо-тренінгових послуг сприяють підвищенню їхньої інституційної спроможності. Завдяки міксу конкуренції і кооперації підвищується якість освітніх програм для педагогів. З’являється новий динамічний ринок, що починає привертати увагу інвесторів і формується екосистема освіти, що охоплює і зацікавлює представників територіальних громад та лідерів місцевого самоврядування.

Діяльність громадських організацій, що поширюють освітні інновації поступово охоплює аудиторію батьків. Для останніх проводяться лекції, що роз’яснюють суть педагогіки партнерства та тренінги і психологічної грамотності, емпатії та ненасильницького спілкування. Батьківський актив у школі починає все більше цікавитися технічним оснащенням кабінетів природничих наук, мотивацією своїх дітей, а не лише оцінками.

Практика індивідуальних освітніх траєкторій, портфоліо, а з ними й інструменти тьюторства та освітнього коучингу поступово проникають у загальноосвітню школу, змінюючи підходи як до навчання, так і до оцінювання. МОН реагує на загальний дискурс, успішні пілотні проекти, пропозиції педагогів і експертів та переглядає підходи до оцінювання знань у бік гармонізації з компетентнісною моделлю навчання. Створюється відповідна робоча група, проводять обговорення, вивчається досвід інших країн.

Проведення зрізу знань і навичок учнів за системою PISA, зрештою підштовхує до зміни засад ЗНО. Принаймні у проекті закону Про середню освіту» окрім ДПА і ЗНО передбачена оцінка результатів навчання на підставі захищених ними проектів. На 2019 рік у правила проведення ЗНО закладається норма про розширення кількості завдань з відкритими відповідями. Дедалі частіше порушуються ідеї щодо переходу від стандартизованих тестів як оцінювання результатів навчання до практики освітнього ID p портфоліо. З’являються перші прецеденти зарахування у школах та університетах результатів отриманих у неформальній освіті. Відповідною робочою групою запропоновано технічне рішення як використати для цього персональні кабінети абітурієнтів на ЄДЕБО. Перед початком вступної кампанії проведено ретельне тестування системи ЄДЕБО і вона спрацювала достатньо злагоджено. Університети, в свою чергу, розроблять і оприлюднюють власні стратегії, з унікальною ціннісною пропозицією.

Число абітурієнтів, які бажають навчатися за кордоном продовжує зростати. Проте на рівні МОН, місцевого самоврядування, окремих шкіл починають працювати сервіси, що допомагають старшокласникам і випускникам зробити відповідальний та обґрунтований вибір щодо подальшого навчання, можливостей працевлаштування і самореалізації — як у національному, та і глобальному масштабах. В комплексі із зусиллями дипломатичних представництв, які опікуються українцями, які навчаються за кордоном, це дає змогу молодим людям відчути, що їх вибір поважають і готові в своїй країні надати адекватні можливості. Підсумки вступної кампанії разом з тим показали певне збільшення кількість заяв абітурієнтів на природничі спеціальності до українських ВНЗ. Престиж науки в Україні зростає.

Вступники змагаються між собою не лише високими балами ЗНО, але й проектами, виконаними у рамках різноманітних програм і конкурсів… Імовірність реалізації такого сценарію видається мізерно малою. Але спробуйте дізнатися який був ваш шанс народитися і досягнути того, що ви тепер досягнули. Переконаний — імовірність реалізації трансформаційного сценарію у цьому контексті цілком прийнятна, щоби докластися до його, консолідувавши зусилля тих, хто прагне конструктивних змін.

Команда UIF

Адміністрація