Дайджести • 07 Жовтня 2026
У вересні українська енергосистема працювала у відносно стабільному режимі. Помірні температури сприяли зниженню попиту на електроенергію й уникненню дефіцитів. Проте, окрім температурного чинника, скорочення попиту зумовлювалося також зменшенням споживання електроенергії металургійними підприємствами, які суттєво скоротили виробництво через російські обстріли та проблеми з експортом продукції через Чорне море. Фактично зафіксовані обсяги попиту були рекордно низькими. При цьому слід відзначити, що не всі потужності енергосистеми були задіяні: два атомні енергоблоки і далі перебували в ремонті, готуючись до зими. За таких умов Україна помітно зменшила імпорт електроенергії та суттєво наростила її експорт.
Цей період відносної стабільності перервався наприкінці місяця. 30 вересня відбулася перша з моменту завершення попереднього осінньо-зимового періоду масштабна атака російських військ на інфраструктуру генерації та передачі. Внаслідок атаки тимчасово запроваджувалися заходи обмеження споживання, які скасували наступного дня.
Україна суттєво наростила чистий експорт електроенергії у вересні
У вересні Україна експортувала 473,7 тис. МВт·год, що на 24% перевищує серпневий показник. Водночас суттєво скоротився імпорт електроенергії — майже на 60%, до 76,1 тис. МВт·год. Таким чином, у вересні чистий експорт електроенергії становив 397,6 тис. МВт·год порівняно з 198,1 тис. МВт·год у серпні.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(на основі даних ENTSO-E)
Порівняння експорту за вересень та серпень (на основі даних ENTSO-E)
Порівняння імпорту за вересень та серпень (на основі даних ENTSO-E)
Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E)
Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E)
Вочевидь, за результатами жовтня скоротиться експорт електроенергії та зросте імпорт. Основними драйверами такої зміни будуть зростання споживання в Україні внаслідок зниження температур, зниження продуктивності сонячних електростанцій та потенційне руйнування інфраструктури внаслідок обстрілів.
Наприкінці вересня в Україні відбулися аукціони з розподілу квот підтримки для нових об’єктів вітрової та сонячної генерації. Попит на участь у торгах значно перевищив запропоновані обсяги, що призвело до суттєвого зниження ставок інвесторів.
25 вересня відбулися торги з розподілу квоти на 100 МВт для сонячних електростанцій. Обов’язковою умовою для СЕС була наявність накопичувачів потужністю не менше ніж 80% встановленої генерації та ємністю від 2 кВт·год на кожен кіловат. На цей лот претендували 24 компанії, які подали 26 заявок загальною потужністю майже 386 МВт, перевищивши доступну квоту у 3,86 раза. Завдяки високій конкуренції ставки знизилися на 22,5–50,25% від граничної ціни у 12 євроцентів за кіловат-годину.
30 вересня відбувся аукціон із розподілу квоти підтримки 700 МВт для проєктів вітрових електростанцій. Дев’ять компаній подали 93 пропозиції сукупною потужністю 1218,1 МВт. Учасники змагалися за встановлений ціновий максимум у 8 євроцентів за кіловат-годину без ПДВ. У підсумку цінові пропозиції інвесторів коливалися в діапазоні від 2,98 до 7,59 євроцента за кіловат-годину.
Абсолютний мінімум вартості був зафіксований у заявках підприємства «Нафтогаз ВЕС», яке запропонувало до реалізації 10 лотів із загальним обсягом 300 МВт нових потужностей. Окрім найнижчих цінових пропозицій, вітровий аукціон відзначився масштабними заявками від великих гравців ринку. Найбільший обсяг на торги виставила «ДТЕК Полтавська вітроелектростанція», запропонувавши 496 МВт генерації у 56 окремих заявках.
Наглядова рада НАЕК «Енергоатом» завершила конкурсний відбір на керівні посади, призначивши Юрія Ткачука генеральним директором (CEO), а Павла Павлишина — директором з ядерної безпеки (CNO). Цей крок є частиною нової моделі корпоративного управління, яка передбачає відокремлення операційного управління від нагляду за радіаційною безпекою. Згідно з цією моделлю, генеральний директор НАЕК «Енергоатом» не зобов’язаний мати ліцензію на експлуатацію ядерних енергетичних установок.
Процес відбору тривав з червня по вересень 2026 року, і лише на посаду генерального директора розглядалося 78 кандидатів. Ткачук тепер контролюватиме загальну діяльність та стратегічний розвиток державного підприємства. Тим часом Павлишин матиме повну незалежність у питаннях ядерної та радіаційної безпеки. Голова наглядової ради Руміна Вельші заявила, що такий розподіл обов’язків відповідає практиці провідних світових операторів.
До цього призначення Юрій Ткачук очолював АТ «Укргазвидобування», а раніше обіймав посаду фінансового директора та виконував обов’язки голови «Укрнафти». Павло Павлишин має понад 30 років досвіду роботи в галузі; зокрема, він очолював Рівненську АЕС з 2012 по 2022 рік. Він також має попередній досвід управління всією компанією, обіймаючи посаду виконувача обов’язків президента НАЕК «Енергоатом» у 2019–2020 роках.
Багато експертів критикували ідею звільнення керівника НАЕК «Енергоатом» від вимоги володіти знаннями та досвідом у секторі ядерної енергетики. Галузеві експерти висловили стурбованість тим, що генеральний директор не зобов’язаний мати відповідну ліцензію для управління такими спеціалізованими об’єктами в умовах воєнних викликів. На їхню думку, відсутність у керівника компанії спеціалізованого досвіду може створити додаткові ризики під час ухвалення складних управлінських рішень. Однак Наглядова рада вважає, що створення спеціальної посади директора з ядерної безпеки має компенсувати ці труднощі.
Невдовзі після цього Наглядова рада НАЕК «Енергоатом» припинила повноваження Павла Ковтонюка як голови та члена правління компанії й призначила Олександра Остаповця тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління. Остаповець керуватиме НАЕК «Енергоатом» до початку роботи правління компанії в новому постійному складі. Рішення щодо Павла Ковтонюка було ухвалено після оцінки того, наскільки добре він виконував рішення та доручення Наглядової ради. За результатами цієї оцінки Наглядова рада заявила про втрату довіри до здатності Ковтонюка забезпечити належне виконання її рішень і продовжити управління компанією.
Станом на кінець місяця в українських газосховищах накопичено 15,6 млрд м³. Це на 2,9 млрд м³ більше за аналогічний показник рік тому та перевищує плановий показник закачування газу до листопада за базовим сценарієм уряду на 14,6 млрд м³.
Через профіцит уряд знову розглядає можливість часткового відновлення експорту природного газу вітчизняного видобутку. У середині вересня газ в Україні торгувався за ціною, у 2,5 раза вищою за європейську. Ціни на європейських хабах зростають на тлі низьких рівнів запасів у сховищах і війни на Близькому Сході, тоді як внутрішні ціни знижуються. Імпорт природного газу з Європи практично відсутній і економічно невигідний через високі ціни на європейських хабах.
«Нафтогаз» та MOL домовилися про зберігання пального в Угорщині, але прем’єр-міністр виступив проти
У вересні «Нафтогаз» офіційно повідомив про домовленості з компанією MOL щодо спільного проєкту. Ініціатива передбачала будівництво терміналів і зберігання українського пального поблизу українсько-угорського кордону. Меморандум став однією з домовленостей, досягнутих під час Карпатського економічного форуму.
Невдовзі після оприлюднення інформації про угоду прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр виступив із демаршем. Він публічно заявив, що уряд країни категорично не підтримує будівництво нафтосховищ для потреб України на своїй території. Політик наголосив, що керівництво компанії MOL проводило ці переговори без згоди угорського уряду, що є абсолютно неприйнятним. Оскільки державі належить 25% акцій компанії, прем’єр-міністр закликав MOL зважати на позицію основного акціонера та попередив про можливі наслідки.
Експертиза супутникових знімків спростувала заяви РФ про українські атаки на ЗАЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії отримало результати незалежної експертизи супутникових знімків Запорізької АЕС. Дослідження, ініційоване Greenpeace Україна, повністю спростовує звинувачення російської пропаганди в українських ударах по території окупованої станції.
Фахівці McKenzie Intelligence Services проаналізували знімки майданчика за період із жовтня 2025 року до червня 2026 року. Експерти не виявили жодних доказів артилерійського удару 10 лютого та атаки безпілотників 4 червня, про які раніше заявляла Росія. На місці ймовірного артилерійського обстрілу відсутні характерні кратери, а зафіксовані експертами руйнування інфраструктури існували ще до заявленої дати дронової атаки.
У Greenpeace наголошують, що реальна загроза ядерній безпеці надходить виключно від окупантів. Російські військові використовують територію ЗАЕС як майданчик для запусків зброї по українських містах та причетні до навмисного пошкодження лінії живлення станції. Україна продовжує вимагати повної деокупації об’єкта та запровадження міжнародних санкцій проти корпорації «Росатом».
У вересні 2026 року російські війська здійснили серію атак на енергетичну та паливну інфраструктуру України. Протягом місяця росіяни розширили географію ударів. Неодноразово російська армія завдавала ударів по виробничих майданчиках «Укрнафти» та «Нафтогазу». Унаслідок щонайменше трьох прямих влучань було повністю зруйновано генерувальний об’єкт потужністю 36,6 МВт, що позбавило Сумську область майже чверті наявної генерації.
Протягом усього вересня тривала системна кампанія з руйнування роздрібної паливної інфраструктури. Вперше за тривалий час війни у Києві були атаковані АЗС. Зокрема, внаслідок застосування реактивних дронів зазнали ушкоджень автозаправні комплекси мереж «Укрнафта» та «ОККО».
Ураження зазнала інфраструктура державного підприємства «Оператор ринку», що спричинило збої у системах торгівлі електричною енергією. Системи розподілу електроенергії у прикордонних та прифронтових регіонах перебували під щоденним вогневим впливом безпілотників та артилерії. Це спричиняло регулярні локальні знеструмлення.
Кульмінацією дій ворога цього місяця стала атака 30 вересня. Цей удар став першим масованим обстрілом української енергосистеми з моменту завершення попереднього опалювального сезону. Росія вперше застосувала дрон зі спеціальним боєзарядом, призначений для руйнування опор високовольтних ліній електропередачі. Про таку розробку раніше повідомляла українська розвідка.
У середині вересня Дональд Трамп зробив заяву, в якій повідомив, що українська та російська сторони нібито готові укласти угоду про взаємне припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Однак офіційні особи воюючих сторін публічно заперечили це, зазначивши, що остаточних домовленостей досягнуто не було. Обидві сторони наголошують на відсутності конкретних рішень чи узгоджених параметрів для такого кроку, попри оптимістичні заяви американського політика.
Активні зусилля Трампа щодо припинення атак на енергетичний сектор безпосередньо пов’язані з політичною ситуацією в США напередодні виборів. Навіть часткове перемир’я дозволило б йому представити виборцям відчутний результат своїх дипломатичних зусиль. Крім того, деескалація ризиків для нафтового, газового та енергетичного секторів має на меті допомогти знизити вартість палива на ринку США, де роздрібні ціни перебувають на рекордно високому рівні та чинять значний тиск на настрої виборців.
Наприкінці вересня ЗМІ повідомили, що в приватних розмовах Дональд Трамп був дуже скептично налаштований щодо готовності Росії погодитися на енергетичне перемир’я.
Корпорація фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредит у розмірі 85 мільйонів євро для ДТЕК на фінансування портфеля систем накопичення енергії в Україні загальною потужністю 200 МВт та ємністю 400 МВт·год. Рада директорів DFC ухвалила відповідне рішення 16 вересня. Це одна з найбільших угод DFC у сфері боргового фінансування для України та найбільша в українському енергетичному секторі з початку повномасштабної війни у 2022 році. Цей кредит фактично рефінансує наявний проєкт ДТЕК з акумуляції електроенергії. Портфель включає системи накопичення енергії на шести об’єктах у центральній Україні. Для проєкту ДТЕК використовувала системи GridStack від американської компанії Fluence. Будівництво було завершено за шість місяців, а весь портфель було введено в експлуатацію у вересні 2025 року.
Згідно з проєктом закону № 16000 від 15 вересня про державний бюджет на 2027 рік, на підтримку енергетичного сектору наступного року виділено 97,3 млрд гривень.
Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт № 14282, який має на меті значно посилити гарантії незалежності Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Документ передбачає повну реформу державного агентства, зміни до процедури призначення його членів та деполітизацію процесу ухвалення рішень на енергетичному ринку.
Ключовою особливістю законопроєкту є суттєвий перегляд механізму відбору членів комісії. Планується залучити до конкурсного процесу відбору представників Європейської комісії та Енергетичного співтовариства для забезпечення прозорості та неупередженості. Крім того, документ пропонує нові підходи до оцінки кандидатів та передбачає ротацію всіх чинних членів регулятора, яка проводитиметься послідовно у три етапи.
Посилення незалежності енергетичного регулятора є ключовим елементом міжнародних зобов’язань України. Ці зміни чітко закріплені в Меморандумі з Міжнародним валютним фондом, а також передбачені програмою макрофінансової підтримки «Ukraine Facility». Представники профільного парламентського комітету зазначають, що документ пройде подальше доопрацювання до другого читання, з урахуванням конструктивних положень альтернативних законопроєктів. Очікується, що остаточне ухвалення закону зменшить ризики та запобіжить майбутньому політичному втручанню в регулювання ринків енергетики та комунальних послуг. Нагадаємо, що, коли було викрито маніпуляції в енергетичному секторі, також відомі як Міндічгейт, президент Зеленський вимагав перезавантаження енергетичних компаній та НКРЕКП.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
