Дайджести • 10 Серпня 2026
Щомісячний енергетичний дайджест – липень 2026 року
Верховна Рада схвалила відставку прем’єр-міністра Юлії Свириденко після відповідної пропозиції президента Зеленського. 16 липня 2026 року Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За це проголосували 289 народних депутатів. Кандидатуру Корецького до парламенту вніс президент. До призначення Корецький очолював державну акціонерну компанію НАК «Нафтогаз України», а раніше керував АТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
Водночас Денис Шмигаль збереже свою посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики. Його команда залишиться в міністерстві, забезпечуючи безперервність у кадровому та технічному управлінні галуззю. Враховуючи відсутність досвіду Корецького в державному управлінні, Шмигаль може стати його головною опорою в Кабміні.
Після переходу Корецького до уряду виконувачем обов’язків голови правління НАК «Нафтогаз України» було призначено Сергія Федоренка, який раніше обіймав посаду комерційного директора компанії.
У липні енергосистема працювала у відносно стабільному режимі. Структура генерації залишалася практично без змін. 2 блоки АЕС перебували в ремонті, генерація гідроелектростанціями була низькою через низький рівень води, а тепловими електростанціями — через проведення ремонтів. Продуктивність станцій ВДЕ залишалася на високому сезонному рівні.
У перші дні липня через високі температури різко зріс попит і виник дефіцит потужності, через що протягом кількох днів в окремих регіонах були застосовані обмеження для споживачів. В решті днів місяця фактично не виникало дефіциту з урахуванням можливостей імпорту електроенергії.
В прифронтових регіонах через ураження російськими дронами та ракети регулярно ставались відключення та обмеження постачання електроенергії
У липні Україна експортувала 232,5 тис. МВт·год, що у 1,5 рази більше, ніж у червні. Натомість було імпортовано лише 175,2 МВт·год, що становить лише 59,3% від червневого імпорту. Фактично у липні українська енергосистема знову стала нетто-експортером. До цього експорт електроенергії перевищував імпорт лише у вересні 2020 року. У жовтні на тлі нових російських атак на українську енергосистему імпорт різко зріс, тоді як експорт скоротився.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останні роки
(за даними ENTSO-E )
Традиційно основним торговельним партнером була Угорщина. Майже 30% електроенергії експортувалося до Молдови.
Порівняння експорту за липень та червень (на основі даних ENTSO-E )
Порівняння імпорту за липень та червень (на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
Станом на 10 липня 2026 року загальна заборгованість учасників балансуючого ринку перед Укренерго досягла 46,5 млрд гривень. Найбільшу частку боргу традиційно формують сторони, відповідальні за баланс. Їхня заборгованість станом на 10 липня становила 46,41 млрд гривень.
Водночас, загальна заборгованість НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку досягла 32,09 млрд гривень, зокрема 26,09 млрд гривень – перед учасниками балансуючих послуг та 6,0 млрд гривень – перед сторонами, що відповідальні за баланс.
З початку 2026 року заборгованість Укренерго перед постачальниками балансуючих послуг зросла на понад 7 млрд гривень, а заборгованість сторін, відповідальних за балансування, з початку 2025 року зросла на понад 4,2 млрд гривень.
28 липня Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг ухвалила рішення про перегляд тарифу на послуги з передачі електроенергії для НЕК «Укренерго». Для більшості комерційних користувачів системи передачі тариф встановлено на рівні 928,45 грн/МВт·год (без ПДВ), що приблизно на 25% вище за поточний рівень. Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф становитиме 563,26 грн/МВт·год (без ПДВ), що майже на 49% вище за попередній.
Структура нового тарифу включає складову на виконання спеціальних зобов’язань (ПСО) для підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, яка становить 365,19 грн/МВт·год. Загальна вартість ПСО у структурі тарифу становить 32,52 млрд грн, з яких 19,69 млрд грн спрямовано на підтримку виробників електроенергії з відновлюваних джерел (крім приватних домогосподарств).
Регулятор планував збільшити цей показник з 1 липня. Але відмовився через законодавчу колізію, що виникла після прийняття закону про маркетинг-каплінг: парламент ухвалив норму, яка забороняє включати будь-які зобов’язання щодо ПСО до тарифу «Укренерго». Секретаріат енергетичного комітету допустив технічну помилку через брак часу та поспіх. 16 липня Верховна Рада України усунула юридичну колізію.
Раніше, 30 червня, енергетичний регулятор затвердив новий тариф на послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК «Укренерго». З 1 липня 2026 року тариф становитиме 118,64 грн/МВт·год (без ПДВ), що на 7,83% вище за поточний рівень 110,03 грн/МВт·год.
Індекс ціни електроенергії періоду BASE на РДН у липні досяг 4 443,89 грн/МВт·год. Для порівняння, у червні 2026 року аналогічний ціновий індекс становив 5 599,19 грн/МВт·год. Зниження середньозваженої ціни на РДН у липні (4 654,88 грн/МВт·год) порівняно з червневим показником сягнуло майже 20 %. На внутрішньодобовому ринку у липні середньозважена вартість акцептованої електроенергії склала 4 311,33 грн/МВт·год. У червні цей самий показник становив 5 106,08 грн/МВт·год.
Зважаючи на літню спеку, раніше були підстави вважати , що у липні ціна залишиться на рівні червня. Проте в липні на ринку мали місце обвали, які навіть стали підставою для звинувачень у маніпуляціях.
Вступаючи у п’ятий рік російського енергетичного терору, Україна зміцнює свої енергосистеми додатковими розподіленими генеруючими потужностями. У першій половині 2026 року в Україні було підключено майже 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей. Найбільший внесок зробили вітрові електростанції, когенераційні установки та сонячна генерація.
Загальна потужність розподіленої газової генерації, встановленої в країні, наразі становить близько 1,8 ГВт . Найбільші когенераційні газові установки розташовані в Київській області, де їхня потужність перевищує 219 МВт. Потужність понад 100 МВт також була забезпечена в Черкаській (129,3 МВт), Дніпропетровській (118,2 МВт), Волинській (113,6 МВт), Івано-Франківській (108,8 МВт), Сумській (103,6 МВт) та Закарпатській (100,3 МВт) областях. В рамках реалізації регіональних планів стійкості, починаючи з березня 2026 року, введено в експлуатацію 388,8 МВт газових потужностей, а також наразі тривають будівельно-монтажні роботи ще на 247 об’єктах загальною потужністю 532,2 МВт.
У першій половині 2026 року енергосистему було поповнено 70 новими вітровими турбінами загальною потужністю 414,8 МВт, що збільшило загальну потужність вітрогенерації до 1,115 ГВт. Основними місцями для цього розвитку залишаються Миколаївська та Одеська області, де встановлено понад 400 МВт та 200 МВт відповідно.
Загальна потужність сонячних електростанцій в Україні досягла 7,3 ГВт, з яких 5,4 ГВт припадає на промислових виробників і 2,25 ГВт — на активних споживачів. Лідерами з сонячної генерації є Дніпропетровська (947 МВт), Миколаївська (782 МВт) та Одеська (515 МВт) області.
Окремою сферою динамічного зростання є інфраструктура для зберігання енергії. За останній рік загальна потужність установок зберігання енергії зросла більш ніж у 300 разів, перевищивши 600 МВт і забезпечивши додатковий інструмент для балансування системи та стабілізації електропостачання.
Державні генеруючі компанії реалізували перші обсяги електроенергії за довгостроковими договорами
«Енергоатом» та «Укргідроенерго» успішно провели перші серії аукціонів із продажу електроенергії за двосторонніми довгостроковими договорами. Проведення цих торгів здійснюється в межах відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Згідно з урядовою постановою, обидві державні генеруючі компанії зобов’язані продавати 4% від обсягу власної виробленої електроенергії на довгострокових аукціонах.
Продукти пропонуються покупцям із фіксованими періодами постачання тривалістю у 3, 6 та 12 місяців. Самі торги проходять на майданчику Української енергетичної біржі у форматі спеціальних сесій. Перші етапи аукціонів відбулися 13–14 та 20–21 липня 2026 року. На липневих сесіях генеруючі компанії запропонували базові продукти з періодами постачання на серпень–вересень та серпень–грудень 2026 року. Це дало старт новому ринковому механізму, який дозволяє учасникам фіксувати вартість електроенергії на тривалий період.
Водночас невеликі обсяги продажу навряд чи суттєво змінять ринкову кон’юнктуру. До того ж, промислові споживачі очікували нижчих цін і не стали основними покупцями електроенергії на аукціонах.
Кабінет Міністрів України завершив формування Наглядової ради НАЕК «Енергоатом», призначивши двох незалежних членів – Домініка Мін’є та Метью Мюррея. Нові призначення відбулися після дострокового припинення мандата двох незалежних членів Наглядової ради – Брайса Буйона та Патріка Фрагмана, які залишили свої посади у травні 2026 року.
Домінік Міньє — громадянин Франції та Канади, керівник у сфері ядерної енергетики з понад 35-річним досвідом роботи. Раніше він обіймав керівні посади у французькій енергетичній компанії EDF, де керував атомними електростанціями. Метью Мюррей — громадянин США та експерт з корпоративного управління, антикорупційної політики та комплаєнсу з понад 30-річним досвідом роботи. Він також має досвід роботи в Україні, зокрема у сфері реформування державного сектору та впровадження належних стандартів корпоративного управління.
Споживання природного газу в Україні коливалося на рівні 15–20 млн м³ на добу. При цьому імпорт майже відсутній: протягом липня було імпортовано лише 43 м³. Водночас у нормальному режимі відбувається закачування газу в підземні сховища. Рівень запасів природного газу в ПСГ України поступово збільшується і станом на кінець місяця перевершує показник минулого року на 39%. Такі темпи відповідають базовому сценарію Міненерго накопичити 14,6 млрд м3 в ПСГ на початок опалювального сезону 2026/27
Україна має намір частково відновити експорт природного газу вітчизняного видобутку, який був заборонений протягом чотирьох з половиною років з початку березня 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення. Розмови про відновлення експорту українського газу тривали на ринку протягом останніх кількох років, але з середини червня відбулася низка зустрічей між представниками видобувників і урядом.
Внутрішнє споживання газу скоротилося з початком повномасштабної війни. Запаси газу в українських сховищах у другій половині липня перевищили 13 мільярдів кубічних метрів, що більш ніж на 40% перевищує показники минулого року та є найвищим рівнем заповнення сховищ за останні 5 років. До початку листопада Україна може накопичити понад 15 мільярдів кубічних метрів газу в підземних сховищах, чого, за оцінками уряду, вистачить на весь опалювальний сезон. Газ в Україні коштує більш ніж на 30% дешевше, ніж у Європі. За цих умов український газовий ринок ізольований від європейського, що робить імпорт газу економічно недоцільним. Тому частковий експорт допоможе енергетичним компаніям отримувати додаткові доходи для фінансування ремонтних робіт.
7 липня 2026 року Суд Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА) скасував своє попереднє рішення щодо виконання арбітражного рішення у справі НАК «Нафтогаз України» проти російського ПАТ «Газпром». Відповідне рішення ухвалено з посиланням на відсутність у суду юрисдикції для підтвердження таких іноземних арбітражних рішень.
Під час судового розгляду центральним питанням були повноваження МФЦА визнавати та виконувати рішення Міжнародного арбітражного суду, винесене у Швейцарії. Проаналізувавши аргументи сторін, суд дійшов висновку, що законодавство суттєво обмежує компетенцію центру. Згідно з матеріалами справи, закон забезпечує правову основу для виконання рішень іноземних органів, які не підпадають під чітко встановлені законодавчі критерії. В результаті раніше виданий виконавчий наказ було офіційно скасовано.
У НАК «Нафтогаз України» заявили, що продовжують шукати способів стягнути понад 1,4 мільярда доларів, присуджених міжнародним арбітражем проти російського «Газпрому». Компанія використовує всі доступні правові механізми в різних юрисдикціях, зокрема в Казахстані.
Міжнародний валютний фонд пропонує українській владі розпочати поетапне підвищення цін на газ та електроенергію для населення з 2027 року. Ключовою умовою початку цього процесу є якнайшвидше створення ефективної системи адресної соціальної допомоги для захисту вразливих верств населення. Про це йдеться в меморандумі між урядом і МВФ.
За словами експертів Фонду, поступовий перехід до ринкових цін на енергоресурси дозволить спрямувати необхідні кошти на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури. Цей крок також має на меті зменшити заборгованість галузі та обсяг прихованих субсидій з державного бюджету. У довгостроковій перспективі лібералізація тарифів має залучити приватні інвестиції в український енергетичний сектор.
Наразі в Україні діє законодавчий мораторій на підвищення тарифів на природний газ, опалення та гарячу воду для населення, що діє під час воєнного стану та протягом 6 місяців після його закінчення. Водночас ця заборона не поширюється на послуги з постачання електроенергії та холодної води. Міністерство енергетики заперечило плани підвищення тарифів на газ та електроенергію до закінчення воєнного стану. У міністерстві повідомили, що Україна не брала на себе окремого зобов’язання щодо підвищення тарифів під час воєнного стану.
Група Нафтогаз завершила реструктуризацію двох випусків єврооблігацій на загальну суму близько 1,2 млрд євро. Рішення офіційно підтримали понад 90% власників цінних паперів кожної серії. Угода дозволила компанії перенести терміни погашення своїх боргових зобов’язань на кілька років.
Процес реструктуризації безпосередньо вплинув на облігації компанії, деноміновані в євро та доларах США, випущені через Kondor Finance plc. Йдеться про облігації на суму 600 мільйонів євро, термін погашення яких заплановано на липень 2026 року, та облігації на суму 500 мільйонів доларів США з початковим терміном погашення у листопаді 2028 року. Згідно з досягнутими домовленостями, терміни погашення цих облігацій було продовжено до 15 січня 2032 року та 15 січня 2033 року відповідно.
Цей крок став одним із ключових заходів для забезпечення фінансової стабільності державної компанії в умовах повномасштабної війни та постійних атак на енергетичну інфраструктуру України. Відстрочення платежів дозволить державному холдингу підтримувати ліквідність та виконувати поточні зобов’язання перед споживачами. Зокрема, вивільнені ресурси будуть спрямовані на підготовку та успішне завершення наступного опалювального сезону.
27 липня, опівдні, На АЕС розпочалося дводенне відключення інтернету. Це найтриваліше переривання зв’язку з моменту розгортання МАГАТЕ своєї постійної місії на станції майже чотири роки тому. Причини збою не були одразу встановлені.
Запорізька АЕС також продовжувала стикатися з проблемами водопостачання після перебоїв минулого тижня. Водночас, свердловини підземних вод продовжують забезпечувати потреби систем, необхідних для безпечної експлуатації та фізичного захисту станції.
У липні російські війська застосували системний підхід до системного виведення з ладу паливно-енергетичного сектору України, зосередивши основні комбіновані удари на об’єктах газовидобутку та паливній інфраструктурі. Протягом місяця фіксувалися масовані атаки ударними безпілотниками та ракетами по видобувних активах групи «Нафтогаз», переважно у Харківській області. Це призвело до вимушеної зупинки роботи кількох ключових підприємств та втрат обсягів видобутку. Паралельно ворог завдавав цілеспрямованих ударів по цивільній роздрібній та логістичній мережі постачання пального, включаючи автозаправні станції та паливні бази, з метою створення штучного дефіциту та ускладнення логістики.
Водночас зберігалася висока інтенсивність артилерійських та дронових обстрілів електроенергетичної інфраструктури вздовж лінії бойових дій та у прикордонних областях. Найбільших пошкоджень розподільчих мереж і підстанцій зазнавали об’єкти у Донецькій, Сумській, Харківській, Запорізькій та Миколаївській областях, що спричиняло регулярні локальні знеструмлення та ускладнювало аварійно-відновлювальні роботи. Поєднання ударів по газовидобутку, паливних вузлах та локальних розподільчих мережах свідчить про намір комплексного виснаження енергосистеми напередодні опалювального сезону.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
