Дайджести • 08 Липня 2026
Щомісячний енергетичний дайджест – червень 2026 року
Ситуація із обсягом доступних потужностей в українській енергосистемі у червні не зазнавала суттєвих змін. В другій половині місяця один атомний енергоблок було підключено до мережі після планово-попереджувальних ремонтів. Тож станом на кінець червня в системі працювало 7 енергоблоків. Виробництво електроенергії гідроелектростанціями залишалося низьким через зниження рівня води у водосховищах, а виробництво електроенергії тепловими електростанціями було на низькому сезонному рівні через ремонтну кампанію та відновлювальні роботи після завданих пошкоджень.
Помірні температури протягом перших тижнів червня зумовлювали відносно невелике споживання та відсутність дефіциту в енергосистемі. Проте наприкінці місяця, внаслідок спеки, споживання зростало. При цьому через спеку та високий попит зростали й ціни в сусідніх європейських ринках. Це зменшувало комерційно доступний імпорт, а разом із нестачею власної генерації ситуація ускладнювалася, спричиняючи дефіцит в енергосистемі. Через спеку та зростання навантаження виникали аварійні ситуації, що спричиняли необхідність екстрених відключень для споживачів. Наприкінці місяця відбулося тимчасове повернення до обмежень електропостачання.
У червні Україна імпортувала 295,4 тис. МВт·год, що на 25,8% менше, ніж у травні. Водночас експорт зріс на 64,2%, але фізичний обсяг залишався відносно низьким на рівні 154,5 тис. МВт·год.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(на основі даних ENTSO-E )
Угорщина залишалася ключовим торговельним партнером. Лінії електропередачі, що з’єднують Україну та Польщу, були призупинені на технічне обслуговування, що зумовило падіння частки країни в торгівлі. Водночас частка Словаччини зросла, оскільки лінію електропередачі було введено в експлуатацію після технічного обслуговування.
Порівняння експорту за червень та травень (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги експорту електроенергії країнами-партнерами
(на основі даних ENTSO-E )
Порівняння імпорту за червень та травень (на основі даних ENTSO-E )
Щомісячні обсяги імпорту електроенергії країнами-партнерами
На європейській платформі Joint Allocation Office відбулися перші місячні аукціони з розподілу міждержавної пропускної спроможності для експорту електроенергії з України на липень 2026 року. Довгострокові аукціони забезпечують більшу прогнозованість для учасників ринку. Цей крок є черговим етапом технічної та регуляторної синхронізації українського енергетичного ринку із європейським простором.
За результатами торгів українські та міжнародні трейдери вперше отримали середньостроковий доступ до міждержавних перетинів на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Румунією за спільними європейськими правилами. Найбільший обсяг експортного ресурсу учасники ринку розподілили на перетині Україна – Угорщина, який склав 167 МВт, а середня ціна доступу зафіксувалася на рівні 3,21 євро за МВт. На експортних напрямках до Словаччини та Румунії компанії викупили по 44 МВт пропускної спроможності, де середні ціни становили 0,36 євро за МВт та 1,89 євро за МВт відповідно. Польський оператор системи передачі відмовився брати участь у довгострокових аукціонах JAO на розподільчі транскордонні потужності з Україною минулого року – ще до їх запровадження.
Одночасно на європейському майданчику відбулися місячні аукціони з імпорту електроенергії в Україну на аналогічний літній період. У цьому сегменті лідером також став угорський напрямок, де обсяг розподіленої потужності перетину досяг позначки у 431 МВт.
Середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на ринку на добу наперед у червні 202 року склала 5 808,64 грн/МВт·год, що на 11,2 % перевищує показник травня. Ключовим драйвером зростання стало підвищення ціни електроенергії в Європі, передусім у пікові години, коли українська енергосистема залежить від імпорту для покриття дефіциту та балансування системи. Протягом червня спостерігалося суттєве зростання ціни електроенергії у Європі через спеку.
Фактично, у червні ринкова кон’юнктура повернулася до ситуації, яка була у квітні. Нагадаємо, що у травні ціна РДН зросла на 10% порівняно із квітневою.
Уряд Великої Британії надасть фінансові гарантії на суму 210 мільйонів фунтів стерлінгів для забезпечення стабільних поставок збагаченого урану на українські атомні електростанції. Залучені кошти дозволять забезпечити безперебійне постачання палива для вітчизняних АЕС протягом наступних двох років.
Кредитні гарантії надаються через британське урядове відомство UK Export Finance. Це дозволить компанії Urenco, яка спеціалізується на збагаченні урану, постачати сировину «Енергоатому». Нова фінансова угода збільшує загальний обсяг підтримки енергетичної безпеки України з боку Лондона до понад 490 мільйонів фунтів стерлінгів.
Міністерство енергетики України вперше за майже два десятиліття інвестувало кошти з фінансового резерву на виведення з експлуатації ядерних установок у внутрішні державні облігації (ОВДП). Наразі в державні цінні папери вже інвестовано майже 400 мільйонів гривень. Загалом у 2026 році обсяг таких інвестицій має сягнути близько 785 мільйонів гривень.
Резерв створюється для фінансування майбутніх робіт із зняття з експлуатації ядерних установок після закінчення терміну їхньої експлуатації. Він формується за рахунок внесків АТ НАЕК «Енергоатом»: Компанія зобов’язана щомісяця перераховувати 65,4 млн гривень до спеціального фонду. Водночас відомо, що в окремі роки підприємство не сплачувало коштів до резервного фонду. Зокрема, за період 2007–2009, 2020–2024 років сума несплати до спеціального фонду склала понад 4,5 млрд грн.
Кабінет Міністрів вирішив запровадити довгострокові контракти на ринку електроенергії, які дозволять комерційним споживачам, фіксувати ціну на електроенергію на квартал, півроку або рік наперед. Електроенергія продаватиметься через прозорі, конкурентні аукціони. У рамках пілотного запуску на аукціон буде виставлено 4% обсягів виробництва державних виробників — НАЕК «Енергоатом» та Укргідроенерго: 2% — через квартальні контракти, 1% — через піврічні контракти та ще 1% — через річні контракти. В уряді вважають, що великі споживачі енергії можуть отримати від цього вигоду завдяки більш передбачуваним і потенційно нижчим цінам на електроенергію.
Загальна потужність розподілених газогенеруючих установок, введених в експлуатацію в Україні станом на 18 червня, досягла 1 806,3 МВт. Найбільші потужності розподіленої газогенерації введені в експлуатацію в Київській області — 212,3 МВт та Черкаській області — 124,6 МВт.
За останні майже 4 місяці в регіонах було введено в експлуатацію нові генеруючі потужності загальною потужністю 338,7 МВт. Найбільша частка нових потужностей має бути додана у Київській та Житомирській областях.
Тривають роботи з встановлення додаткових 249 установок, що збільшить загальну потужність на 522,8 МВт. Очікується, що будівництво більшості об’єктів буде завершено в період з вересня по листопад 2026 року.
Україна стала першою країною, яка увійшла до п’ятірки провідних європейських ринків акумуляторних накопичувачів енергії (BESS). Згідно з новим дослідженням «Перспективи європейського ринку акумуляторів 2026-2030», опублікованим SolarPower Europe, у 2025 році в країні буде встановлено майже 3 ГВт·год нових потужностей акумуляторних накопичувачів. Офіційні дані свідчать, що встановлена потужність BESS в Україні становить майже 700 МВт.
Перший віце-прем’єр-міністр та міністр енергетики Денис Шмигаль на Конференції з питань відновлення України заявив, що Україна має стратегічну мету повернути генеруючі потужності до 54 ГВт до 2035 року, що є рівнем, який передував російській військовій агресії 2014 року. Половина потужностей планується для атомної енергетики, 30% — для відновлюваних джерел енергії, а решта — для виробництва електроенергії на газовому паливі.
Незрозуміло, як ці потужності можна фізично розгорнути до 2035 року та які джерела фінансування можуть бути використані. План подвоїти наявні (в межах контрольованих територій) потужності АЕС протягом десяти років звучить цілком нереалістично. Ще одне питання, на яке ні в кого немає відповіді: хто має споживати таку величезну кількість електроенергії?
Наглядова рада «Енергоатому» оголосила про початок міжнародного конкурсного відбору на посаду Голови правління компанії. Пошук, оцінку та відбір кандидатів проводитиме міжнародна консалтингова фірма Korn Ferry.
Агентство з підтримки державно-приватного партнерства розпочало підготовку інвестиційного проєкту будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції. Ця ініціатива реалізується в рамках спеціальної програми уряду України PPF (Project Preparation Facility), яка підтримує державні інвестиції в Україні за допомогою Світового банку. Міжвідомча робоча група з підготовки державних інвестиційних проєктів вирішила розпочати розробку, головним ініціатором якої є ПАТ «Укргідроенерго».
На початковому етапі Агентство зосередиться на розробці детального, структурованого техніко-економічного обґрунтування. Фахівці проведуть ретельну оцінку екологічного та соціального впливу майбутнього об’єкта, забезпечивши повну відповідність суворим міжнародним стандартам. Для успішного виконання цих завдань державна установа планує залучати кваліфікованих експертів на конкурсних засадах.
Румунський оператор газотранспортної системи Transgaz знизить тарифи на бронювання потужностей та почне пропонувати Україні річні експортні потужності в точці Ісакча-1/Орлівка з 2026/2027 газового року (1 жовтня 2026 року). Transgaz знизив річні тарифи на бронювання потужностей в середньому на 10% та ліквідував різницю між внутрішньосезонними тарифами. Це означає, що в місяці пікового споживання, зокрема в січні, тарифи можуть знизитися приблизно на 50%.
«Transgaz» також переглянув свої стандарти якості газу, встановивши тепер мінімальний вміст метану на рівні 70%. Це оновлення особливо важливе для транспортування газу з півдня на північ Трансбалканським маршрутом, зокрема в напрямку України та Молдови.
Потужність має пропонуватися на конкурентних умовах. Такий крок міг би дозволити компаніям в Україні та Молдові імпортувати газ з румунського ринку, а не лише через південний транзит.
Україна забезпечила довгострокове резервування поставок скрапленого природного газу (СПГ) через Клайпедський термінал. Домовленість була досягнута під час візиту української урядової делегації до Литви на чолі з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко. Раніше цього року “Нафтогаз” вперше імпортував СПГ зі Сполучених Штатів до України через Клайпедський термінал.
Крім того, Нафтогаз вперше забронював довгострокові потужності для регазифікації СПГ на Клайпедському СПГ-терміналі (Литва). Компанія забронювала потужності на 2033–2044 роки. Оператор терміналу KN Energies успішно завершив відповідну процедуру розподілу.
НАК «Нафтогаз України» досяг принципових домовленостей зі спеціальним комітетом власників двох серій єврооблігацій щодо реструктуризації зобов’язань на загальну суму близько 1,2 млрд євро. Згідно з угодами, термін погашення серії єврооблігацій буде продовжено до січня 2032 року, а доларової серії – до січня 2033 року.
Угоди стосуються двох випусків єврооблігацій, випущених Нафтогазом через Kondor Finance plc. Це облігації участі в кредиті з поточною основною сумою 695 млн євро, початковий термін погашення яких був у 2024 році та раніше був продовжений до 19 липня 2026 року, а також облігації на суму 584 млн доларів США, початковий термін погашення яких був у 2026 році та раніше був продовжений до 8 листопада 2028 року. Попередню реструктуризацію цих зобов’язань було узгоджено наприкінці липня 2023 року.
Цей крок допоможе Нафтогазу заощадити кошти на купівлю імпортного газу та бути готовим до наступної зими.
Поставки російської нафти до Угорщини та Словаччини українською ділянкою нафтопроводу «Дружба» повернулися до нормального рівня у травні після відновлення постачання наприкінці квітня. За даними консалтингової компанії ExPro, травень став першим повним місяцем поставок після зупинки наприкінці січня через атаку Росії на трубопровідну інфраструктуру в Україні. Угорщина та Словаччина отримували 165 000 барелів нафти на день (близько 700 000 тонн) у травні порівняно з приблизно 55 000 барелів на день (220 000 тонн) у квітні. Квітневі поставки тривали лише тиждень. Однак травневі поставки залишаються трохи нижчими за рівень до призупинення, який становив близько 235 000 барелів на день (близько 1 мільйона тонн на місяць).
В Україні завершилася державна програма «Кешбек на пальне». Нею скористалися майже 2,3 мільйона громадян. Кешбек на пальне був тимчасовим антикризовим заходом для фінансової підтримки українців під час найгіршої світової нафтової кризи за останні 50 років. Програма діяла з 20 березня по 31 травня. Вона давала можливість заощадити від 5% до 15% на витратах, залежно від виду палива.
Фонд державного майна України ініціював скасування арештів на українській ділянці нафтопродуктопроводу «Самара-Захід». Об’єкт включає понад 1 400 км нафтопроводу, насосні станції, резервуари, виробничі комплекси та технологічну інфраструктуру.
Цей актив роками пов’язували з оточенням зрадника Віктора Медведчука. Українські суди, зокрема Верховний Суд, вже підтвердили право власності держави на це майно.
Фонд державного майна подав клопотання до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з вимогою скасувати арешти, накладені у 2021 та 2023 роках. Після повернення активу державі відпала необхідність в обмеженнях. Після зняття цих арештів Фонд планує передати актив в управління АТ «Укртранснафта» для повноцінної діяльності в інтересах держави.
Протягом червня 2026 року тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція чотири рази повністю втрачала зв’язок із зовнішньою енергосистемою. Ці інциденти змушували станцію переходити на роботу від аварійних дизель-генераторів, щоб забезпечити функціонування критичних систем охолодження. Загальна кількість блекаутів на найбільшій АЕС Європи з моменту її захоплення російськими військами досягла 20.
Перший літній збій зафіксували вночі 3 червня через відключення високовольтної лінії електропередачі «ЗаТЕС — Феросплавна №1». Наступний інцидент стався вже 5 червня, коли після обстрілів енергетичної інфраструктури живлення було відсутнє протягом 15 годин. Третя зупинка постачання відбулася ввечері 10 червня під час повітряної тривоги, і відновлювальні роботи тривали до середини дня 13 червня. Останній за місяць, двадцятий від початку повномасштабного вторгнення, блекаут стався 20 червня через технічні неполадки у внутрішніх мережах самого об’єкта.
Кожна втрата зовнішнього живлення суттєво підвищує загрозу виникнення ядерної аварії, оскільки станція залишається залежною від роботи автономних генераторів. За інформацією фахівців, постійні перепади та відключення ліній критично зношують обладнання ЗАЕС і створюють постійні ризики для радіаційної безпеки регіону. Українська сторона наголошує на необхідності негайної демілітаризації та повернення об’єкта під контроль легітимного оператора, щоб уникнути ядерної аварії.
У червні російські війська продовжували здійснювати систематичні комбіновані та локалізовані атаки на українські об’єкти паливно-енергетичного комплексу, використовуючи ракети та велику кількість ударних безпілотників. Росія перенаправила свої балістичні ракети на об’єкти видобутку природного газу в Україні. Крім того, об’єкти паливно-енергетичного комплексу стали частішою ціллю, особливо в регіонах поблизу кордону та лінії фронту.
У ніч на 7 червня російський ударний безпілотник атакував територію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Київській області. Внаслідок удару зафіксовано часткове руйнування однієї з інфраструктурних будівель та локальну пожежу. Згідно із заявою НАЕК «Енергоатом», загрози радіаційній безпеці немає, а фонові показники на території об’єкта залишаються в межах норми.
Уражений об’єкт використовувався для технічних потреб, і на момент атаки в ньому безпосередньо не зберігалося відпрацьованого ядерного палива. Серед оперативного персоналу сховища постраждалих і загиблих немає. Генеральний штаб Збройних Сил України уточнив, що інцидент стався за 15 км від Чорнобильської АЕС.
Норвегія виділяє 100 мільйонів крон (10,6 мільйона доларів США) на ремонт нового безпечного конфайнменту, що охоплює 4-й реактор Чорнобильської атомної електростанції. Конструкція була пошкоджена внаслідок удару російського безпілотника в лютому 2025 року. Допомога буде надана через Міжнародний рахунок співробітництва з питань Чорнобильської АЕС (ICCA) Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Міжнародна конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference — URC 2026), що відбулася 25–26 червня 2026 року в польському Гданську, завершилася підписанням близько 160 міжнародних угод, меморандумів та листів про наміри. Загальний фінансовий обсяг зафіксованих домовленостей перевищує 10 мільярдів євро.
Ефективність міжнародних конференцій з питань відновлення України часто стає предметом дискусій, зокрема через сумніви щодо реального досягнення їхньої головної мети — формування цілісної довгострокової візії повоєнної відбудови та сталого залучення партнерів до неї. Попри справедливу критику, такі майданчики залишаються критично важливими інструментами для нагадування світу про російський енергетичний терор і мобілізації міжнародних зусиль для ліквідації пошкоджень і підготовки України до наступного опалювального сезону. Водночас URC 2026 продемонструвала наявність низки предметних проєктів, спрямованих на створення нових сучасних потужностей, здатних якісно трансформувати українську енергетичну систему.
У межах енергетичної платформи URC 2026 було підписано 28 міжнародних угод, спрямованих на децентралізацію генерації та відновлення пошкоджених потужностей, загальним обсягом близько 2 мільярдів євро. Додатково в межах конференції міжнародні партнери мобілізували понад 550 мільйонів євро для підготовки сектору до наступного опалювального сезону, а Секретаріат Енергетичного Співтовариства закликав донорів виділити ще 650 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Дайджести
Військово - політичні
Військово - політичні
Військово - політичні
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати