1. Що сталося з криптою під час війни

До лютого 2022 року криптовалюта в Україні була переважно інструментом спекуляції та довгострокових інвестицій — нішевим ринком для технологічних ентузіастів. Повномасштабне вторгнення змінило це за тижні.

Коли банки обмежили міжнародні перекази, гривня почала знецінюватися, а мільйони людей рятували заощадження за умов повної невизначеності — крипта стала практичним інструментом. Її використовували, щоб вивезти кошти за кордон у перші дні вторгнення; зберегти вартість через стейблкоїни, прив’язані до долара (USDT, USDC); переказати гроші без банківської інфраструктури; зібрати кошти для армії з усього світу швидко і без посередників.

Україна у цифрах: масштаб крипторинку (2024–2025 рр.):

Джерела: Chainalysis Global Crypto Adoption Index 2025; ЄБРР (2024); Disruption Banking (листопад 2025); CoinLedger Research (2025).

🔑 Ключовий висновок: Крипта в Україні перестала бути інвестиційним інструментом і стала інфраструктурою фінансового виживання. Це змінило і аудиторію, і масштаб, і ставки регулювання.

Полытичний виклик: Україна — один зі світових лідерів за рівнем криптоадопції, але функціонує без повноцінної правової рамки вже чотири роки після ухвалення базового закону. Чим довше ринок існує в правовому вакуумі — тим більше він відходить у тінь і тим складніше його потім легалізувати.

2. Чотири роки очікування: де стоїть Україна

17 лютого 2022 року — за чотири дні до початку повномасштабного вторгнення — Верховна Рада ухвалила Закон «Про віртуальні активи» (№2074-IX). Президент підписав його 16 березня 2022 р. Закон досі не набрав чинності.

Причина: у тексті закладено пряму прив’язку — він вводиться в дію лише після ухвалення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування криптооперацій. Без цього документа закон залишається ухваленим, але мертвим.

24 квітня 2025 р. Комітет Верховної Ради з питань фінансів рекомендував прийняти за основу законопроєкт № 10225-д — зміни до Податкового кодексу, що мають «запустити» основний закон. Станом на кінець травня 2026 р. він ще не ухвалений у другому читанні.

Поточний статус законодавчої рамки:

Джерело: Верховна Рада України, офіційний сайт (itd.rada.gov.ua), лютий 2026 р.

3. MiCA: що ЄС вже зробив і де Україна відстає

Регламент ЄС про ринки криптоактивів (MiCA, Regulation (EU) 2023/1114) набрав повної чинності з 30 грудня 2024 р. Це перша комплексна регуляторна рамка для криптоіндустрії у світі — і стандарт, до якого Україна прагне наблизитися через законопроєкт № 10225-д.

Що регулює MiCA

Джерело: Regulation (EU) 2023/1114 (MiCA); Законопроєкт №10225-д (itd.rada.gov.ua).

Висновок неоднозначний: на рівні норм Україна відтворює MiCA досить точно. Проблема не в тексті закону, а в архітектурі регулювання.

4. Два регулятори замість одного: системна проблема

Закон № 2074-IX ділить повноваження між двома органами: НБУ регулює токени, прив’язані до фіатних валют та платіжні аспекти; НКЦПФР регулює токени, що мають ознаки цінних паперів та інвестиційні продукти. На практиці межа між цими категоріями розмита — і саме там, де вона розмита, виникає регуляторна невизначеність.

MiCA вирішила цю проблему через єдиний наглядовий орган на рівні ЄС (ESMA) і чітке розмежування категорій активів у самому регламенті. Україна імплементує категорії активів з MiCA, але зберігає подвійну регуляторну архітектуру. Без узгоджених підзаконних актів є ризик створити ситуацію, де один і той самий актив підпадає під різні вимоги залежно від того, до якого регулятора потрапив учасник ринку.

⚠️ Ключовий ризик: доки не ухвалено узгоджені підзаконні акти між НБУ і НКЦПФР — правова невизначеність зберігається навіть після набрання чинності обох законів. Ринок може «зависнути» у ситуації, коли формально все легально, але практично ніхто не розуміє, за яких умов і до кого звертатися.

5. Як оподатковуватимуться криптодоходи

Законопроєкт № 10225-д вперше встановлює чіткі правила оподаткування криптооперацій для фізичних осіб. Ключові параметри:

Джерело: Законопроєкт №10225-д, itd.rada.gov.ua, версія для першого читання, квітень 2025 р.

Що викликає питання

Перехідний режим — єдине вікно для легалізації без штрафів. У 2026 р. власники криптоактивів, придбаних до набрання чинності законом, можуть декларувати їх за пільговою ставкою 5% ПДФО + 5% військовий збір — замість стандартних 18%+5%. Для власника портфелю з 2020–2021 рр. різниця може становити десятки тисяч гривень. Хто не скористається цим вікном у 2026 р. — наступного року сплачує повний тариф. Це єдиний момент, коли вийти з тіні фінансово вигідніше, ніж залишитися в ній. Але є технічна пастка, яку важливо знати заздалегідь. Фінансовий результат розраховується у гривні з урахуванням курсових різниць. За умов девальвації можлива ситуація, коли операція принесла збиток у доларах, але через падіння гривні дала формально позитивний результат у гривневому еквіваленті — і людина платить податок із того, чого фактично не заробила.

Простий приклад: ви купили 1 ETH за $2 000 у листопаді, коли курс був 38 грн/$. Продали за $1 800 у травні, але курс вже 42 грн/$. У доларах — збиток $200. У гривні: продаж $1 800 × 42 = 75 600 грн, купівля $2 000 × 38 = 76 000 грн — теж збиток 400 грн. Але якщо курс впав ще різкіше або ви тримали актив довше — гривневий «прибуток» при доларовому збитку цілком реальний. Для України з її валютними коливаннями це не крайній сценарій — це буденна математика.

✅ Верифіковано: питання проаналізовано на основі тексту № 10225-д (EY Україна, квітень 2025) та порівняльного аналізу польського законодавства.

Механізму захисту від «інфляційного оподаткування» в редакції першого читання немає. EY Україна прямо вказує: через коливання курсу гривні на практиці можливі ситуації, коли платники отримують «прибуток» у гривні навіть за збитковими в іноземній валюті операціями — і сплачують з нього податок.

Польський досвід — практичне вирішення: у Польщі кожна транзакція в іноземній валюті конвертується у злоті за офіційним курсом НБП на найближчий попередній робочий день. Курс фіксується на дату операції, а не на кінець року — і це виключає ефект «уявного прибутку» від девальвації.

Рекомендація для другого читання № 10225-д: зафіксувати курс гривні на дату кожної окремої операції (аналогічно польській моделі), а не застосовувати курсові різниці за підсумками звітного року. Питання публічно не порушувалося у рамках підготовки до голосування — що саме по собі є аргументом для включення його до переліку пропозицій.

6. Воєнний стан: між безпекою і розвитком

Регулювання криптоіндустрії за умов активних бойових дій — це балансування між двома протилежними потребами. З одного боку, контроль за рухом капіталу, запобігання відмиванню грошей, моніторинг фінансування потенційно небажаних суб’єктів. З іншого — криптовалюта вже показала себе важливим інструментом фінансової стійкості для громадян і держави.

Україна зібрала через офіційні державні криптогаманці сотні мільйонів доларів на ЗСУ — від донорів з усього світу і без бюрократії традиційних переказів. Це ж середовище може використовуватися для обходу санкцій або фінансування незаконної діяльності. Держава це розуміє — звідси і жорсткі вимоги до авторизації постачальників послуг і фінансового моніторингу.

⚖️ Регуляторна дилема: повна лібералізація несе ризики безпеки. Надмірний контроль витісняє ринок у тінь. Оптимальний підхід — прозорість і авторизація для легальних гравців при жорсткій відповідальності за порушення. Саме на це спрямований законопроєкт № 10225-д.

Система авторизації CASP: що передбачено

Законопроєкт запроваджує обов’язкову авторизацію для всіх постачальників криптопослуг (бірж, гаманців, обмінників) — у термінології MiCA вони називаються CASP (Crypto-Asset Service Providers): зберігання, торгівля, обмін, переказ, консультування. Вимоги охоплюють організаційні стандарти, мінімальний капітал, комплаєнс-процедури і фінансовий моніторинг відповідно до законодавства про протидію відмиванню.

Постачальники, які вже працювали до 31 грудня 2025 р., мають зареєструватися до 1 липня 2026 р. Держава дає зрозуміти: легалізуйся або піди — але третього вже не буде. Є і зворотний бік цієї медалі — безпековий. Росія від 2024 р. системно використовує крипту для обходу санкцій. Рублевий стейблкоїн A7A5 обробив понад $93 млрд за 10 місяців 2025 р. — він був санкціонований OFAC і ЄС, але встиг стати повноцінною розрахунковою шиною для підсанкційних суб’єктів. Біржа Garantex обробила понад $60 млрд до її ліквідації у березні 2025 р. і одразу замінена Grinex. OFAC у 2024 р. санкціонував 13 структур, пов’язаних із Росією, за допомогу в обході санкцій через крипту, включно з компаніями, що обслуговували проросійські збройні формування на окупованих територіях України (Chainalysis, 2025; Harvard Davis Center, 2026). Для України без регулювання це означає конкретний ризик: нерегульовані українські платформи можуть несвідомо стати транзитними вузлами для підсанкційних потоків. Без реєстру CASP і без обов’язкового AML/CFT-моніторингу держава не має інструментів, щоб відстежити і заблокувати такі транзакції. Наслідок — не лише порушення санкційного режиму ЄС і США, але й репутаційні ризики, які ускладнять євроінтеграцію.

7. Міжнародні стандарти: не лише MiCA

Законопроєкт № 10225-д відкрито орієнтується не лише на MiCA, але й на два ширших міжнародних стандарти, які визначатимуть правила гри для всієї галузі.

CARF (Crypto-Asset Reporting Framework, ОЕСР): глобальний стандарт автоматичного обміну даними між країнами щодо криптооперацій. Аналог CRS для традиційних фінансових активів. Законопроєкт позиціонує запровадження звітності постачальників послуг як перший крок до CARF-сумісності.

DAC8 (Директива ЄС 2023 / 2226): зобов’язує постачальників послуг в ЄС автоматично ділитися даними з податковими органами країн ЄС. Для України це означає: коли закон набере чинності і українські провайдери будуть авторизовані, вони зможуть брати участь у міжнародному обміні даними. Якщо ні — залишаться єдиними у Східній Європі без CARF-сумісності, і клієнти з ЄС просто не зможуть з ними працювати легально.

Ці два стандарти разом із MiCA формують нову глобальну архітектуру регулювання. Країни, що не адаптуються, ризикують стати юрисдикціями, де легальні гравці не зможуть оперувати — бо їхні клієнти з ЄС просто не будуть ділитися даними з нерегульованим ринком.

8. Висновки: три речі, які потрібно зробити зараз

Україна має хорошу законодавчу архітектуру — і затяжний виконавчий параліч. Ухвалення базового закону у 2022 р. без відповідних змін до ПК було технічною помилкою, яка коштує ринку чотири роки правової невизначеності. Законопроєкт № 10225-д виправляє цю помилку — але поки він не ухвалений, ситуація не змінюється.

Три пріоритети, без яких регулювання залишається на папері:

Ухвалити Законопроєкт № 10225-д у другому читанні — щоб основний закон нарешті набрав чинності. Кожен місяць зволікання — це ринок, який функціонує в сірій зоні, де ні держава не отримує податків, ні інвестори не мають правового захисту.

Узгодити підзаконні акти між НБУ і НКЦПФР — до набрання чинності закону, а не після. Без цього ринок отримає правову рамку без практичного застосування. Розмежування компетенції між двома регуляторами має бути зафіксовано чітко і заздалегідь.

Уточнити методику оподаткування при курсових різницях — щоб система не оподатковувала уявний прибуток. Це технічне питання, яке може стати серйозним бар’єром для добровільного виходу гравців із тіні, якщо цього не зробити до запуску.

Ринок вже є — великий, активний і частково в тіні. Питання — чи буде він прозорим, захищеним і таким, що платить податки. Для країни, що прагне вступу до ЄС — і для ринку, який вже довів свою вагу під час найважчих місяців для держави — відповідь одна: ухвалити закон цієї сесії, а не наступної.

Джерела

1. Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 №2074-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text

2. Проєкт Закону №10225-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання обороту віртуальних активів. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56271

3. Regulation (EU) 2023/1114 of the European Parliament and of the Council of 31 May 2023 on markets in crypto-assets (MiCA). URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2023/1114/oj/eng

4. Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text

5. Council Directive (EU) 2023/2226 (DAC8). URL: https://eur-lex.europa.eu/

6. OECD. Crypto-Asset Reporting Framework (CARF), 2022. URL: https://www.oecd.org/tax/exchange-of-tax-information/crypto-asset-reporting-framework-and-amendments-to-the-common-reporting-standard.htm

7. Chainalysis. Global Crypto Adoption Index 2025. URL: https://www.chainalysis.com/blog/2025-global-crypto-adoption-index/

8. Як українці адаптували крипту під час війни: від заощаджень до міжнародних переказів. Мінфін, 23 квітня 2025. URL: https://minfin.com.ua/ua/2025/04/23/149503734/

9. Костенко Ю. О., Юрківська М. В. Правове регулювання обігу криптовалют в Україні: податкові та інституційні аспекти. Правничий часопис ДонНУ. 2025. №2. С. 180–190.

10. Старчук О. В., Чубоха Н. Ф., Андросович А. В. Правові аспекти регулювання криптовалют та блокчейн-технологій в Україні. Економіка. Фінанси. Право. 2024. №3. С. 99–102. 11. Disruption Banking. Ukraine’s crypto landscape: war, wallets and Web3 (November 2025). URL: https://disruptionbanking.com/2025/11/ukraine-crypto-war-wallets-web3/ 12. CoinLedger. Ukraine Cryptocurrency Tax Guide 2025. URL: https://coinledger.io/tax-guides/ukraine-crypto-tax 13. ЄБРР (EBRD). Regional Economic Prospects: Ukraine Digital Economy Data, 2024. URL: https://www.ebrd.com/

Примітка щодо використання ШІ: Матеріал підготовлено із застосуванням інструментів штучного інтелекту (Claude, Anthropic) для структурування, аналізу та редагування тексту. Змістова відповідальність, верифікація даних і фінальне редакторське рішення — за авторами.

EU Ready: від переговорів до можливостей | Український інститут майбутнього | uifuture.org

Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.

Команда UIF

Адміністрація