Чому зволікання із вирішенням боргової проблеми в енергетиці означає лише накопичення боргів, які в кінцевому рахунку лягатимуть на плечі споживачів?
Мабуть, усім відома крилата фраза про те, що гроші роблять гроші. Але ця приказка явно не про українську електроенергетику. Тут здебільшого про гроші, яких немає — про кредити й борги. Є, звісно, допомога від донорів і партнерів у формі грантів. Але все ж хотілось би вчергове зупинитись на відсутності грошей, тобто про борги і як вони генерують нову додаткову заборгованість
Взагалі, українській енергетиці можна було б дати інше імʼя – боргова діра. Наприклад, на балансуючому ринку електричної енергії вже який місяць поспіль встановлюються нові рекорди з неплатежів. Станом на початок квітня (найновіші розкриті дані) борг учасників балансуючого ринку електричної енергії перед системним оператором «Укренерго» сягнув 46,3 млрд грн — на 9,5% більше порівняно з початком року. При цьому сама Укренерго також винна учасникам балансуючого ринку рекордну суму – 30,9 млрд грн. З початку року цей борг зріс на 40%.
До цієї статистики боргів на балансуючому ринку долучилися державні та комунальні підприємства. Наприклад, водоканали заборгували за електроенергію понад 10 млрд гривень. Звісно, злісними неплатниками є не всі — деякі сумлінно сплачують за електроенергію.
Проблема боргів перед “зеленими”
Окрема складова боргової проблеми – неплатежі “зеленим”. Протягом останніх двох років ситуація з розрахунками з виробниками зеленої енергії суттєво покращилася. Так, за 2023 рік рівень оплати становить понад 99%, за 2024 рік — понад 91%, а за 2025 рік — майже повна сплата. Нормально відбуваються розрахунки і в поточному році.
Проте є серйозна проблема зі сплатою за електроенергію, вироблену і відпущену у 2022 році – станом на початок цього року рівень розрахунків за енергію, вироблену у 2022 році, складав 67%. Ці борги «завмерли». Але (спойлер) в такому стані вони можуть створити додаткові борги через зволікання з вирішенням проблеми.
Окрім дефіциту коштів, існують суттєві труднощі у врегулюванні заборгованості за 2022 рік, зумовлені проблемами ведення обліку виробленої та відпущеної електроенергії за окремі місяці 2022 року відповідно до чинного законодавства. З початком повномасштабного вторгнення окремі райони та енергетичні обʼєкти, зокрема й лінії електропередачі, зазнавали пошкоджень внаслідок обстрілів, що в деяких випадках зумовлювало втрату звʼязку окремих енергообʼєктів з енергосистемою України. У деяких випадках енергетичний обʼєкт, перебуваючи на окупованій території, втрачав звʼязок з обʼєднаною енергосистемою, але працював на користь мешканців, які потрапили під окупацію.
Підходи до обліку відпуску електроенергії, що діяли на початок 2022 року, не можуть бути застосовані до подальших місяців року. Для врегулювання боргів того періоду необхідно оновити дані обліку, що вимагає нової процедури, а відтак і нормативно-правової бази саме для цього періоду.
Боргова спіраль
Отож, чому виникають борги перед “зеленими”? Чому Гарантований покупець не сплачує повністю? Тому що кошти на відповідну оплату компанія отримує від системного оператора «Укренерго». Станом на кінець квітня борг Укренерго перед Гарпоком становив майже 14 млрд грн.
А чому ж «Укренерго» не сплачує в повному обсязі? А тому, що тариф оператора визначає регулятор — НКРЕКП, і протягом багатьох років була практика, коли тариф погоджувався на рівні нижчому, ніж був необхідний, щоб Укренерго покрила всі видатки. На щастя для енергетичних компаній, протягом останніх двох років регулятор почав затверджувати тарифи на достатньому рівні, щоб Укренерго і Гарантований покупець могли розраховуватися за поточними зобовʼязаннями із зеленими.
«Рятівний» зашморг судових позовів
Протягом останніх кількох місяців неодноразово зʼявляються новини про те, що чергова компанія Х виграла судовий позов у Гарантованого покупця, і суд постановив, що Гарпок має здійснити виплату. Новини, на перший погляд, переможні. От візьме переможець судового процесу рішення, занесе його до судового виконавця і… грошики в кишені? А ні: не гроші на рахунку, а додаткові борги ринку. І не лише ринку, а додаткове фінансове навантаження на усіх споживачів, про що нижче.
Отже, суд постановив, що Гарантований покупець має сплатити. Але він і без суду був би радий та готовий заплатити і вже давно, але ж платить рівно в тих межах, скільки коштів отримує від Укренерго. Напрями використання коштів Гарпоком жорстко контролює регулятор. Гарпок не може просто взяти і не заплатити учасникам ринку у 2026 році, щоб виконати судове рішення за боргами 2022 року, бо одразу прилетять штрафи від регулятора.
Якщо переможець суду раптом вважає, що йому заплатять за рахунок того, що комусь не доплатять у 2026 році, то такого не буде, адже це пряме порушення правил і процедур виплати коштів. Проте, позивачів теж можна зрозуміти – вони хочуть отримати компенсацію за весь період запізнення із виплатою.
Сам факт такого плану судових рішень про стягнення боргу означає збільшення суми платежу – додатково будуть нараховані коригування за інфляцію, штрафи, пені й 3% річних за прострочення платежу. Але ж переможець справи піде до судового виконавця. І до суми боргу будуть нараховані та стягнені на користь виконавчої служби у розмірі 10% за виконання відповідних проваджень.
І знову про тариф на передачу
Нагадаємо, що джерелом коштів, з яких Гарпок виплачує «зеленим», є надходження від «Укренерго». А своєю чергою, джерелом коштів для Укренерго для покриття цієї статті витрат є тариф на передачу. Тобто, вал судових позовів означатиме, що сума боргів банально зросте. А щоб покрити цю додаткову суму боргів, потрібно буде збільшити тариф на передачу і суму для виконання спецобовʼязків Укренерго з підтримки розвитку зеленої енергетики.
І от виходить, що для вирішення проблеми додаткових платежів, які створили невиплачені борги, треба буде, щоб Укренерго знайшла додаткові кошти. Знову піднімати тариф? Такі от наслідки неготовності приймати рішення щодо повного покриття видатків та виконання зобовʼязань, щодо яких свого часу держава дала гарантії.
Починаючи з 1 липня, регулятор підвищив тариф Укренерго на передачу. Основною причиною цього разу були не компанії, що виробляють “зелену” енергію. Цього разу потреба у підвищенні тарифу виникла через суттєве зростання кількості сонячних панелей із зеленим тарифом, які встановлювали громадяни. Адже держава надавала відповідні стимули та пільги, закликаючи населення рухатися до енергетичної незалежності. Інша причина перегляду тарифу – необхідність компенсації технологічних втрат та падіння обсягів передачі електроенергії через магістральні лінії. Це сталося зокрема і через цю ж енергонезалежність, коли громадяни та компанії встановлювали свою генерацію, зокрема сонячні панелі, і скорочували споживання із мережі.
Вся ця ситуація – хороша ілюстрація того, як намагання не заплатити створює додаткові проблеми. Саме тому й не можна намагатись залізти в кишеню чи то зеленим, чи то будь-якому іншому, чи то залишити якісь витрати не покритими.
Кожен подальший день зволікання із вирішенням боргової проблеми, кожне прагнення не заплатити за рахунками лише збільшуватимуть суму боргів, які треба сплатити. І відкладаючи збільшення боргу, треба памʼятати, що завжди платить споживач. І за зволікання заплатимо всі ми.
Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.
