Понад 800 атак на залізничну інфраструктуру лише за 2025 рік — і жодного зупиненого поїзда. Досвід України в умовах гібридної агресії став уроком для транспортних систем усієї Європи.
Четверта оцінка збитків Світового банку (RDNA4, лютий 2025 року) документує 176 млрд доларів прямих інфраструктурних збитків від початку повномасштабного вторгнення. З них 78 млрд доларів припадає на транспортний сектор: 26 000 кілометрів доріг, майже 10 000 кілометрів залізниці, 126 станцій та 19 аеропортів знищено або пошкоджено. Загальні потреби відновлення оцінено у 524 млрд доларів — приблизно 2,8 річного ВВП країни. За розрахунками авторів доповіді, превентивні інвестиції у стійкість інфраструктури обходяться у 10–15 разів дешевше, ніж подальша реконструкція.
Показовим прикладом стала кібератака 23 березня 2025 року на Укрзалізницю: спеціально розроблене шкідливе програмне забезпечення вивело з ладу системи квиткування та цифрового зв’язку. Жоден поїзд не запізнився. Персонал задіяв радянську закриту телефонну мережу, яку до 2022 року вважали надлишковою, подвоїв кількість касових вікон на великих станціях і частково перейшов на паперові процедури. Після 89 годин безперервної роботи онлайн-сервіси відновились — понад 12 000 пасажирів одразу придбали квитки в мережі. Не менш значущим виявився досвід швидкого відновлення фізичної інфраструктури: залізничний міст в Ірпені відбудували за 29 днів із застосуванням модульної технології та 18 комплектів обладнання, наданого в рамках фінансування RELINC Світового банку.
Для країн Балтії та Скандинавії, які вже стикаються з підводними диверсіями, дроновими інцидентами і GPS-глушінням, цей досвід має пряму практичну вагу. За чотирнадцять місяців у Балтійському морі зафіксовано десять інцидентів із підводною інфраструктурою. Інтенсивність GNSS-перешкод у регіоні у 2025 році зросла приблизно у 20 разів порівняно з попереднім роком. Інцидент у Копенгагені у вересні 2025 року спричинив чотиригодинне призупинення роботи аеропорту, щонайменше 109 скасованих рейсів і перебої для понад 20 000 пасажирів.
Аналітична доповідь, підготовлена Володимиром Шульмейстером, директором інфраструктурних програм Українського інституту майбутнього, та Анатолієм Амеліним, виконавчим директором і співзасновником Українського інституту майбутнього, формулює конкретні рекомендації у трьох часових горизонтах — від негайного аудиту аналогових резервних систем і передрозміщення модульних мостів до довгострокового переходу Фінляндії на стандартну європейську залізничну колію та інституціоналізації принципу «тотальної оборони» в транспортному секторі.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
