1. Як ринок ЄС став головним

Від 2022 року ринок ЄС перетворився на головну точку опори українського агроекспорту. Частка ЄС у структурі українського експорту зросла з 37,8% (2020) до понад 65% (2023). У 2018 році агропродукція становила 30,4% від загального українського експорту до ЄС — у 2023–2024 роках ця частка перевищила 50%. У 2024 році загальні обсяги аграрної торгівлі між Україною та ЄС досягли майже 13 млрд дол. США — рекорд з початку дії Угоди про асоціацію.

З червня 2025 року завершився режим автономних торговельних преференцій (Регламент (ЄС) 2024/1392). Набрав чинності Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1132: відновлено тарифні квоти в обсязі 7/12 річного ліміту, запроваджено підперіодні квоти для птиці, яєць, яловичини та свинини (4/12 до 30.09 та 3/12 до 31.12.2025), активовано автоматичні захисні механізми для зерна, цукру, яєць, птиці та меду. Результат: у І пів. 2025 року обсяги агропоставок скоротилися на 1,57 млрд євро, частка агроекспорту впала до 46,2%.

Policy challenge: після завершення пільгового режиму Україна опинилася в ситуації, коли критична залежність від ринку ЄС поєднується з новими квотними обмеженнями. Без стратегічної відповіді ці умови закріплять сировинну модель і зроблять агросектор вразливим до кожного регуляторного рішення Брюсселя.

2. Ключові тенденції (2018–2025)

2.1 Структура агроекспорту: від сировини до переробки

Зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь) та насіння олійних (соняшник, ріпак) формують основу агроекспорту до ЄС. У 2022–2023 рр. зернові займали 16,8–18,5%, олійні — 7,9–10,4%. Разом категорія «Продукти рослинного походження» давала 27–29% усього агроекспорту. Проте ці сегменти — саме ті, що потрапили під найжорсткіший регуляторний тиск 2025 року.

Позитивна тенденція — стабільне зростання продукції з вищою доданою вартістю. Нижче наведено динаміку ключових сегментів:

Жири та олії — найдинамічніший сегмент: зростання з 1,14 млрд дол. (5,7%) у 2018 до 1,78 млрд дол. (15,5%) у І пів. 2025 — без жодного провалу протягом семи років. Готові харчові продукти: з 908 млн дол. до 1,03 млрд дол. Молочні та яйця: майже подвоєння в абсолютних цифрах. Продукти переробки овочів та фруктів: пік у 2024 р. — 234 млн дол., у І пів. 2025 — 90 млн дол.

2.2 Новий регуляторний режим 2025 року

З 6 червня 2025 р. набрав чинності Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1132. Він суттєво змінив умови доступу:

  • Відновлено тарифні квоти в обсязі 7/12 від повного річного ліміту (Угода про асоціацію, Додаток І-А).
  • Для птиці, яєць, яловичини та свинини — підперіодні квоти: 4/12 на 06.06–30.09.2025 та 3/12 на 01.10–31.12.2025.
  • Автоматичні захисні механізми для зерна, цукру, яєць, птиці та меду — пороги розраховані за середніми II пів. 2021–2023 рр. При перевищенні ЄС може в будь-який момент обмежити імпорт без тривалих погоджень.

Для бізнесу це означає принципово нову реальність планування: навіть якщо квота є — автоматичний захисний механізм може спрацювати раніше, ніж її буде вичерпано.

2.3 Логістика: подорожчання в 2–4 рази

Переорієнтація з чорноморських портів на наземні маршрути через Польщу та Румунію підвищила тарифи на перевезення зерна до європейських портів у 2–4 рази порівняно з довоєнними показниками. Це структурний фактор, який знижує маржинальність навіть конкурентоспроможних товарів і посилює цінову вразливість у сировинних сегментах.

3. Стратегічні ніші: де є простір

Аналіз квотного ризику, вимог ЄС та динаміки 2018–2025 рр. дозволяє виділити три пріоритетні ніші:

Виклики

  • Квоти та підперіодні обмеження: ризик вичерпання у першому підперіоді без координації між великими гравцями ринку.
  • Автоматичні захисні механізми: ЄС може обмежити імпорт без тривалих погоджень — нова непередбачуваність для бізнесу.
  • Логістика: наземні маршрути дорожчі за морський шлях; перевантаження прикордонних переходів залишається хронічною проблемою.
  • Аграрне лобі ЄС: Польща, Угорщина, Румунія активно протидіють розширенню доступу для українських товарів.

Можливості

  • Тренд переробки є — потрібно прискорити: жири та олії, готові продукти, перероблені овочі зростають без квотних бар’єрів.
  • Переговорний процес про вступ до ЄС — унікальне вікно для розширення квот на вигідних умовах.
  • Інтеграція у ланцюги доданої вартості ЄС знижує залежність від прямих квот і дає стабільність попиту.

5. Висновки

Дані 2018–2025 років показують: Україна вже рухається в правильному напрямку — частка переробленої продукції зростає. Але темпу недостатньо. Квоти повернулися, захисні механізми запрацювали, і сировинна залежність робить агросектор вразливим до кожного рішення Брюсселя.

Вибір між сировинною залежністю і диверсифікованим експортом визначається рішеннями, які держава і бізнес приймають сьогодні: інвестувати в переробку чи ні, координувати поставки чи діяти поодинці, формувати переговорну позицію по квотах чи чекати.

Джерела

1. Петренко К. В., Золотоверх Л. В. Трансформація агросектору України в умовах інтеграції до ЄС. Економічний вісник НТУ «КПІ». 2024. № 28. С. 38–45.

2. Гирич С., Василишина О. Експорт агропродукції у країни ЄС: стан та перспективи. SWorldJournal. 2024. № 2(25-02). С. 96–104.

3. Некрасова Л. А., Шихранова А. О. Трансформація аграрного експорту України. Economics: Time Realities. 2025. № 82(6). С. 119–131.

4. Держстат України: товарна структура зовнішньої торгівлі з країнами ЄС. URL: https://www.ukrstat.gov.ua

5. Regulation (EU) 2024/1392. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1392/oj/eng

6. Commission Implementing Regulation (EU) 2025/1132. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2025/1132/oj

7. EU-Ukraine Solidarity Lanes. URL: https://transport.ec.europa.eu/ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en

Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.

Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.

Команда UIF

Команда UIF

Адміністрація