Український інститут майбутнього -

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА ПОДІЇ

Загальна ситуація у воєнній сфері

Упродовж звітного тижня ситуація на фронті залишалася складною, але контрольованою: характер бойових дій не зазнав принципових змін — російські війська продовжували тактичний наступ без оперативних проривів. Росія веде стратегічну наступальну операцію з метою виходу на адмінкордони Донецької й Луганської областей і створення «буферної зони», водночас Сили оборони України здійснюють системні удари по критичній інфраструктурі противника.

Основні зусилля РФ зосереджені на Покровському, Куп’янському та Лиманському напрямках, а ситуація на Близькому Сході відволікає увагу міжнародної спільноти, посилює позиції РФ та створює додаткові ризики для безпекового середовища та постачання ППО.

Повітряна сфера та ППО

Протягом звітного періоду зафіксовано наймасштабнішу денну атаку 24 березня: 999 дронів та ракет різних типів — збито понад 94% цілей. Україна підвищує ефективність протидії, зокрема за рахунок розвитку «малої» ППО: дрони-перехоплювачі LITAVR F7 застосовуються для знищення «Шахедів» із витратами $1–5 тис., що суттєво нижче вартості ракет Patriot.

Пілоти 190-го центру СБС вперше керували перехоплювачами дистанційно, за десятки кілометрів, через інтернет. Це дозволяє захищати об’єкти без ризику для людей.

Водночас адміністрація Трампа попередила союзників — можливе призупинення постачання зброї Україні в найближчі місяці через війну з Іраном. Під загрозою — перехоплювачі для систем Patriot. У разі скорочення їх постачання стійкість української системи ППО може суттєво знизитися, особливо щодо протидії балістичним загрозам.

Наземна обстановка

Український контрнаступ на півдні триває: звільнено 9 населених пунктів, із січня — 470 км².

Ворог має локальні успіхи поблизу трьох сіл Донеччини, але без проривів. Темпи його просування в березні становлять близько 4,9 км² на добу (мінімум за пів року).

Активне застосування БпЛА суттєво ускладнює ротацію, логістику та евакуацію в прифронтовій смузі. Командири змушені тримати бійців на позиціях місяцями.

Удари по тилах РФ: нафта, хімія, ППО

Українські удари по нафтогазовій інфраструктурі мають ефект на стратегічному рівні. За даними відкритих джерел (зокрема Reuters), близько 40% потужностей російського нафтоекспорту зупинили роботу через атаки БпЛА. За 40 днів зафіксовано 13 атак на підприємства хімічної промисловості РФ. Основними цілями у форматі Middle Strike (100–300 км) є РЛС (38%) та ППО (43% разом малої та великої дальності).

Це створює передумови для обмеження воєнно-економічного потенціалу РФ.

Міжнародна допомога та безпекові ризики

Зберігається невизначеність щодо стабільності підтримки України через геополітичну переорієнтацію США та внутрішні суперечки в ЄС. За даними Politico, адміністрація Трампа попередила союзників про можливе призупинення постачань зброї в найближчі місяці — у пріоритеті війна проти Ірану. Особливо критичним є ризик переривання постачання перехоплювачів для систем Patriot.

Водночас Україна отримала від Великої Британії ЗРК малої дальності Thales RapidRanger, а також укладено угоду про постачання понад 5000 ракет LMM Martlet до 2030 року.

На політичному рівні генсек НАТО Марк Рютте заявив, що членство України в Альянсі наразі не стоїть на порядку денному.

Обороноздатність, економіка, технології

У межах системи національного спротиву розширюється підготовка громадян, зокрема у закладах освіти. Міноборони впроваджує цифрові системи управління Delta та Mission Control, які дозволяють приймати рішення на основі реальних даних.

80–90% уражень на фронті здійснюється дронами, а українські виробники створили сотні технологічних компаній, що розробляють рішення від дронів-перехоплювачів до ШІ та лазерної зброї.

Водночас економіка залишається вразливою: Dragon Capital прогнозує зростання ВВП у 2026 на 1,5% (базовий сценарій), девальвацію до 45,5 грн/$ та дефіцит електроенергії до 10%. Фінансування оборони під загрозою через затримки міжнародної допомоги.

Прогнози, політичні ризики та виклики

Кремль публічно заявляє про готовність до переговорів, але наполягає на «територіальному врегулюванні». Президент Зеленський наголошує на різниці в поглядах із США щодо готовності Путіна до миру та необхідності додаткового тиску. Держсекретар Рубіо заперечує вимогу виведення військ із Донбасу, однак зазначає, що без поступок війна триватиме.

Росія робить ставку на виснаження України та зменшення західної підтримки. Ймовірне продовження масованих комбінованих ударів по енергетиці, портам і транспортній інфраструктурі. Зберігається високий рівень загрози ракетно-дронових ударів по енергетиці, транспортній інфраструктурі та адміністративних центрах. Через війну на Близькому Сході зростає ризик переспрямування західного озброєння, особливо засобів ППО, з України.

Для України ключовими залишаються питання фінансування оборони (без узгодження допомоги від ЄС та МВФ ресурсів може не вистачити вже до червня), забезпечення протиповітряної оборони, збереження технологічного лідерства та вирішення мобілізаційних проблем.