Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (02.12.2024 – 08.12.2024)

У фокусі уваги

Стосовно питання переговорів: Зеленський зустрівся з Трампом, Єрмак — з Венсом. Що далі?

“Хто буде за столом переговорів? Росія, Україна і, як я сказав, Європейський Союз і НАТО. Тому що ми бачимо себе частиною системи безпеки у цих спільнотах. І в цьому форматі я розумію, про що ми можемо домовлятися”, — заявив 1 грудня Президент України під час зустрічі у Києві з представником ЄС Антоніу Коштою^[1].

Розмірковуючи про можливі переговори, Володимир Зеленський ще раз наголосив, що Україна не визнає окупацію РФ своїх територій та збирається повернути захоплені міста дипломатичним шляхом. Крім того, він закликав не допускати замороження війни без сильної позиції для Києва, інакше Путін “знов повернеться та зруйнує Україну повністю”^[2].

Як повідомило видання Bild, головною метою візиту канцлера Німеччини Шольца до Києва 2 грудня було уточнення готовності В. Зеленського до кроків щодо врегулювання конфлікту в Україні. Шольц навмисно вибрав час між виборами в США та інавгурацією Трампа, щоб обговорити у Києві ключові питання^[3].

2 грудня міністр закордонних справ Німеччини Бербок під час візиту до Китаю заявила про необхідність підтримки України та започаткування мирного процесу. Вона також засудила залучення Північної Кореї у війну проти України та наголосила на важливості участі Китаю у припиненні конфлікту, незважаючи на різні погляди сторін^[4].

Міністерство закордонних справ України в день початку міністерської зустрічі НАТО 3 грудня оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатись як інструмент стримування від агресії РФ. Документ зазначає, що Україна заздалегідь відмовляється від форматів, альтернативних членству в НАТО.^[5].

3 грудня Генсек НАТО Рютте запропонував Україні відкласти будь-які мирні переговори з РФ доти, доки західні союзники не зможуть надати Києву достатньої військової допомоги, щоб досягти успіхів на полі бою та зміцнити позиції для переговорів^[6].

На зустрічі глав МЗС НАТО у Брюсселі 3-4 грудня країни так і не досягли консенсусу щодо запрошення України до Альянсу. Проти членства України виступили Люксембург, Німеччина, Туреччина, Словаччина, Угорщина та США, заявивши, що війна з РФ виключає таку можливість^[7]. Деякі країни чекають на позицію нової адміністрації Трампа.

4 грудня Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак зустрівся з представниками команди Дональда Трампа — майбутнім віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, претендентом на посаду спецпосланця по Росії та Україні Кітом Келлогом, а також Майком Волцом, запропонованим на посаду радника з нацбезпеки^[8]. За інформацією ЗМІ, українська сторона заявила про готовність Києва до “сталого миру”. Як повідомляє WSJ, Кіт Келлог підтримав рішення чинного президента США Джо Байдена про термінові постачання зброї в Україну, заявивши, що це дасть Трампу “важіль впливу на Москву”. Водночас команда Трампа “не виявила особливого інтересу” до питання про членство України в НАТО.^[9]. Також прохолодно поставилися у Вашингтоні до пропозиції Єрмака вести війну до кордонів 2022 року.^[10].

6 грудня глава МЗС РФ Сергій Лавров дав інтерв’ю Такеру Карлсону^[11], під час якого озвучив кілька умов для мирних переговорів з Україною:

– Київ повинен відмовитися від вступу до НАТО, розташування в країні західних військових баз та проведення військових навчань за участю іноземних військ;

– Україна “має врахувати всі реалії на Землі” та факт входження до складу РФ чотирьох нових регіонів;

– В. Зеленський має публічно скасувати указ про заборону переговорів із В. Путіним;

– Україна має “відмовитися від русофобської та антиросійської політики” та скасувати закони, що забороняють російську мову, російську культуру, російські ЗМІ, УПЦ.

7 грудня президент України В. Зеленський за підтримки французького президента Макрона зустрівся у Парижі з обраним президентом США Трампом. На зустрічі, що тривала 35 хвилин, були обговорені питання досягнення миру в Україні. За результатами зустрічі Зеленський заявив, що зустріч була продуктивною та націленою на досягнення справедливого миру. Глава української держави наголосив, що мир має бути забезпечений силою, щоб унеможливити повторення агресії з боку Росії. “Росія, Путін чи інші агресори не повинні мати можливості повернутися до подібних дій. Це вимагає сильних гарантій безпеки для України та довгострокової стабільності в регіоні», — зазначив Зеленський, наголошуючи на важливості міжнародної підтримки та єдності у боротьбі за свободу^[12].

8 грудня Трамп заявив про бажання Зеленського та України укласти угоду, яка “зупинить безумство”, а також закликав “припинити вогонь і розпочати переговори”, — написав обраний президент США у соцмережі Truth Social. Він також висловив думку, що у переговорному процесі «може допомогти Китай»^[13].

8 грудня речник російського президента Пєсков, пославшись на зроблені влітку поточного року заяви Путіна, заявив, що Росія готова негайно припинити вогонь і розпочати переговори, якщо Україна відмовиться від чотирьох областей, Криму, а також від вступу до НАТО. “<…> для виходу на мирну траєкторію Зеленському достатньо скасувати цей свій декрет і дати вказівку про відновлення діалогу на базі Стамбульських домовленостей та з урахуванням реалій, що складаються на Землі”, — заявив Пєсков.

Показово, що умовою для переговорів Кремль не згадує звільнення захоплених ЗСУ територій у Курській області РФ. Найімовірніше, що цей “козир” буде використаний Москвою вже в ході переговорів, що розпочнуться, так само як і озвучені 6 грудня в Мінську плани з розміщення російських ракетних систем “Орєшнік” в Білорусі.^[14].

Загалом ситуація в Курській області виглядає не зовсім однозначно. Після появи інформації про зосередження там 30-50-тисячного контингенту ЗС РФ з’явилися численні публікації про перекидання в цей регіон 10 тисяч північнокорейських військовослужбовців. Сам факт, що вже протягом чотирьох місяців Росія не може вибити частини ЗСУ з невеликого (40х25 км, 1000 кв. км або 100 000 га) плацдарму, виглядає якось непереконливо. Одна установка РСЗВ “Смерч” своїм залпом (12 трьохсотміліметрових ракет) при застосуванні ракет з касетною бойовою частиною вражає територію площею майже в 1000 га. Дивізіон “Смерч” (6 установок) здатний одним залпом “накрити” 60 кв. км. За наявності навіть 30-тисячного контингенту витіснення ЗСУ з території РФ бачилося справою одного-двох місяців.

У цих умовах не можна виключати, що Москва свідомо не форсує питання звільнення Курської області. Крім задіяння цього “козиря” в переговорах, як одну з основних причин того, що відбувається можна розглядати небувалий патріотичний підйом серед громадян РФ, що “піднялися на відбиття агресії”. Тому Кремль і не прагне у найкоротший термін звільняти захоплені ЗСУ землі.

Своєю чергою, зустрічі В. Зеленського з Трампом та Єрмака з представниками команди обраного президента США, що відбулися на тижні, не продемонстрували жодного прориву в питанні припинення війни в Україні. Найімовірніше, що головним каменем спотикання є членство України в НАТО. На думку Києва, це єдина надійна гарантія запобігання російським агресіям проти України. Нова команда вашингтонської адміністрації на чолі з Трампом розглядають цей крок як явну ескалацію конфлікту, що йде в розріз із планами Трампа на свій президентський термін.

Передумов для зміни цієї позиції Вашингтона поки що не передбачається. Більше того, після інавгурації Трампа США почнуть пресингувати Україну з метою якнайшвидшого початку переговорів. І навряд чи Київ зможе довго опиратися, враховуючи глобальну роль Вашингтона у військовій та фінансовій допомозі Україні, на тлі загроз припинити її, що все частіше звучать з-за океану.

Основні події тижня

Допомога Україні: США та Німеччина заявили про постачання озброєння та військової техніки на $1,7 млрд.

США виділили новий пакет військової допомоги Україні на суму $988 млн, до якого увійдуть боєприпаси для систем HIMARS, безпілотні авіаційні системи, а також обладнання та запчастини для обслуговування та ремонту артилерійських систем, танків та бронетехніки.^[15].

Німеччина поставить Києву новий пакет озброєння на суму €650 млн, куди увійдуть 2 ЗРК IRIS-T, 10 танків Leopard 1A5, 60 БМП та бронемашин, САУ Pnz 2000 та снаряди до них, 6 тис. некерованих та 500 керованих ракет, понад 300 розвідувальних БПЛА, одна РЛС TRML-4D, допоміжні та десантні машини, снайперські гвинтівки^[16]. Про це заявив канцлер Німеччини Шольц під час візиту до Києва 2 грудня.

Данія передала Україні другу партію літаків F-16^[17].

Швеція та Данія профінансують виробництво 40 БМП CV 90 для ЗСУ^[18].

Фінляндія надасть Україні новий пакет військової допомоги на €25 млн, який включатиме, зокрема, зимове спорядження для українських військових. Це буде вже 26-й пакет допомоги, а загалом Фінляндія передала допомоги країні на €2,3 млрд.^[19].

Швеція та Данія замовили 40 БМП CV 90 для ЗСУ.

США планують виділити Україні до $825 млн на стійкість енергосистеми^[20].

Європейський інвестиційний банк виділив €60 млн на відновлення автошляхів в Україні^[21].

Компанія SpaceX підписала контракт з Пентагоном, у рамках якого 2 500 українських терміналів Starlink отримають доступ до системи Starshield, яка забезпечує секретний та зашифрований сигнал, менш вразливий для зламів та перешкод. Раніше доступ до Starshield мало лише 500 терміналів в Україні. Контракт передбачає обслуговування 3000 терміналів у рамках двох угод. Послуги почнуть надаватися наступного року^[22].

Чого домагається Вашингтон, критикуючи Київ?

4 грудня на брифінгу в Брюсселі після зустрічі з главами МЗС країн НАТО держсекретар Блінкен із команди Байдена, термін якої закінчується, підкреслив, що мобілізація та оснащення військ є критично важливими для протидії російській агресії. “Україна має прийняти важкі, але необхідні рішення щодо подальшої мобілізації. Важливо забезпечити підготовку та оснащення цих сил”, — сказав Блінкен, зазначивши, що навіть за наявності фінансової та військової допомоги від партнерів ключову роль на фронті відіграють люди^[23].

Ці слова прозвучали в контексті заяв радника Білого дому з національної безпеки Джейка Саллівана, який у недавньому інтерв’ю PBS News зазначив, що Україна має зосередитись на збільшенні чисельності військ на фронті, оскільки навіть найсучасніші системи озброєнь не можуть замінити людський ресурс.^[24].

4 грудня спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що не планує виносити на голосування в Конгресі питання про надання Україні додаткової допомоги у розмірі $24 млрд на запит президента Байдена. “Це вже не справа Джо Байдена — приймати таке рішення. У нас є новообраний президент, ми збираємося почекати і взяти на озброєння стратегію нового головнокомандувача щодо всього цього”, — сказав він, додавши, що “не очікує винесення [на голосування] зараз якого-небудь фінансування для України”^[25].

20 січня 2025 року команда Байдена складе з себе всі повноваження та практично у повному складі піде у відставку. Чому ж адміністрація, що йде, досить різко критикує офіційний Київ і закликає його зробити досить непопулярні кроки на третьому році війни?

Найімовірнішою причиною є роздратування Вашингтона, спричинене відсутністю позитивних зрушень під час президентства Байдена. Передаючи Трампу країну з великою кількістю внутрішніх проблем, демократи сподівалися отримати політичні дивіденди щодо протистояння з Росією. Однак наступ ЗС РФ у Донецькій області на тлі ракетно-авіаційних ударів по цивільній і енергетичній структурі України, що все посилюються, не залишає шансів якимось чином подати ситуацію, що складається, як “перемогу” Києва за підтримки США. Не допоміг цьому навіть запізнілий дозвіл Байдена на застосування західних далекобійних засобів по об’єктах на території РФ. Надто вже пізно його було прийнято.

Своєю чергою, республіканці, які отримали більшість у конгресі, не збираються допомагати демократам у питанні покращення іміджу Байдена та його команди. Особливо після сумнівного помилування Байдена-молодшого своїм батьком.

Ось і виходить, що внутрішні політичні розбіжності у Вашингтоні знаходять своє відображення в американсько-українському діалозі. Хочеться вірити, що офіційний Київ розуміє всю кон’юнктурність критики, що звучить, і зосередиться на вибудовуванні конструктивних робочих відносин з новою американською адміністрацією.

^[1] https://www.facebook.com/dw.russian/posts/984304987065158/?locale=ru_RU

^[2] https://news.novyny.live/ru/ukrayina-nikoli-iuridichno-ne-viznaie-okupatsiiu-rf-zelenskii-216632.html

^[3] https://www.bild.de/politik/-674d5112b235e909e3379ecc

^[4] https://www.dw.com/ru/a-70938481

^[5] https://www.pravda.com.ua/rus/news/2024/12/3/7487385/

^[6] https://www.nytimes.com/2024/12/03/world/europe/nato-ukraine-trump-peace-talks.html

^[7] https://www.golosameriki.com/a/ukraine-nato-brussels-results/7888484.html

^[8] https://www.politico.com/newsletters/-00183727

^[9] https://www.wsj.com/world/ukraine-to-open-talks-with-trump-team-on-halting-war-ad2194ed?mod =hp_lead_pos9

^[10] https://www.unian.net/society/12844995.html

^[11] https://www.mid.ru/ru/foreign_policy/news/1985783/

^[12] https://www.facebook.com/bgmediaclub/videos/559244116741325/