Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (14.10.2024 – 20.10.2024)

У фокусі уваги:

“План перемоги” офіційно представлений у Верховній Раді та ЄС: список недосяжних бажань чи  “дорожня карта” поразки росії?

16 жовтня президент В. Зеленський у Верховній Раді України офіційно представив “план перемоги”, який він презентував у США наприкінці вересня. На його думку, реалізація цього плану дозволить завершити війну з росією наступного року. 17 жовтня план було презентовано В. Зеленським у Брюсселі країнам ЄС та НАТО.

Представлений план містить п’ять публічних пунктів та три секретні програми.

Перший пункт – геополітичний – передбачає запрошення України до НАТО вже «зараз», що продемонструє рішучість партнерів та місце України в «архітектурі безпеки».

Другий пункт — стратегічна оборона — передбачає повернення військових дій на територію росії шляхом проведення операцій на обраних напрямках та завдання ударів у глибині рф. На думку авторів документа, цьому сприятиме спільне з партнерами знищення російської авіації, нарощування можливостей ППО, зняття партнерами обмеження на застосування озброєння та його надання Києву, масове застосування БПЛА та ракетного озброєння, надання доступу до розвідувальних даних союзників. Окрім збільшення західної допомоги, планується розширити власне оборонне виробництво. Секретний додаток до цього пункту, найімовірніше, містить перелік запланованих до поразки російських об’єктів, а також список очікуваного Києвом від партнерів необхідного для цього озброєння.

Третій пункт — стратегічне стримування — передбачає розміщення партнерами на території України комплексного неядерного стратегічного пакета стримування, який буде достатнім для захисту України від будь-якої військової загрози з боку росії. Секретний додаток до цього пункту є адресним та надісланий лідерам США, Великобританії, Франції, Німеччини та Італії.

Четвертий пункт — економічний — передбачає розвиток економічного потенціалу України та посилення санкцій проти росії та її союзників, зокрема шляхом обмеження цін на експортовані російські енергоносії. Секретний додаток до цього пункту надісланий на адресу США та Євросоюзу, яких Київ розглядає як основних донорів санкцій проти росії.

П’ятий пункт — післявоєнний — передбачає використання отриманого українськими ЗС досвіду для зміцнення оборони НАТО та Європи, у тому числі шляхом заміни частини американського військового контингенту на європейському континенті українськими військовослужбовцями, а також укладання з США та ЄС угод про загальний захист, інвестування та використання цінних ресурсів.

“План перемоги” у вересні-жовтні вже був особисто презентований В. Зеленським президенту США Джо Байдену, канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, прем’єру Британії Кіру Стармеру, прем’єру Італії Джорджі Мелоні, керівництву ЄС та НАТО, а також іншим союзникам.

Безсумнівно: попри  деяку розпливчастість формулювань, завищені очікування від союзників та відсутність у документі, по суті, реального плану дій, які можуть сприяти перемозі України у війні, розробка та просування цього плану – дуже правильна та своєчасна дипломатична ініціатива Києва. Особливо на тлі створення та активного просування Китаєм та Бразилією платформи “Друзі світу” для врегулювання “української кризи”.

Тому не дивує скептицизм, що поширюється в західній пресі  з приводу реалістичності прийняття Заходом презентованого плану, особливо через невизначеність, пов’язану з результатами виборів у США. Водночас європейські союзники України також очікують на підсумки американської електоральної кампанії, отже навряд чи варто чекати на їхню пряму підтримку “Плану перемоги” до середини листопада. Схоже на те, що приймати конкретні рішення щодо реалізації плану – завдання для наступного американського президента.

Побічно це підтверджується відсутністю будь-яких публічних заяв щодо цього плану за підсумками зустрічей американського президента Джо Байдена в Німеччині 18 жовтня з  канцлером ФРН Олафом Шольцем, президентом Франції Емманюелем Макроном та прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером, під час яких обговорювалася, зокрема, подальша підтримка України. Про це може свідчити й перенесення чергового засідання у форматі «Рамштайн» в режим онлайн.

Навіть більше: озвучені коментарі деяких офіційних осіб щодо першого пункту “Плану перемоги” не додають оптимізму. Наприклад, посол США при НАТО Джуліанн Сміт на брифінгу перед початком засідання міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі 16 жовтня заявила, що на нинішньому етапі Альянс не обговорює «надання запрошення Україні у короткостроковій перспективі». Зі свого боку, генеральний секретар НАТО Марк Рютте ухилився від відповіді на запитання, чи можливе запрошення України до Альянсу в найближчому майбутньому. На пресконференції в Брюсселі він заявив, що це станеться, «коли прийде час». Таким чином Північноатлантичний альянс насправді не поспішає запрошувати Україну, хоча на словах постійно підтверджує, що рано чи пізно Київ вступить до блоку.

Решта пунктів плану на Заході також викликають певну частку скептицизму. До певної міри це спричинено складною ситуацією на фронті: росіяни продовжують активні наступальні дії на Донбасі, а також намагаються витіснити українські ЗСУ з Курської області. Тож у нинішній ситуації деякі умови «Плану перемоги» звучать фантастично і мають вигляд  списку бажань, дещо відірваних від реальності.

Найбільш реалістично прописані вимоги щодо зняття всіх обмежень для України та збільшення санкційного тиску на рф. На перший погляд, вони можуть бути виконані вже в короткостроковій перспективі. Однак розмови про це ведуться вже давно й основною перешкодою на шляху зняття обмежень є рішення Білого дому на якийсь час відкласти обговорення цього питання, що, зі свого боку, “гальмує” відповідні рішення Німеччини, Великобританії та Франції.

Треба розуміти, що Захід дуже чутливо реагує на підвищення градусів ескалації війни, не в останню чергу через агресивну ядерну риторику Кремля. Тому допомагаючи Україні зброєю та грошима, Захід ставить умови Україні не порушувати певних кордонів, намагаючись таким чином не провокувати Москву на “ядерну відповідь”.

Не все однозначно й у питанні посилення санкційного тиску на рф та її союзників. Деякі країни Євросоюзу все ще залежать від російських енергоресурсів: 18% імпортованого ЄС газу припадає на російський, що, як і раніше, робить росію другим за обсягом постачальником у Європі після Норвегії. Окрім того, російська економіка пристосувалася до санкційного тиску і цілком непогано почувається в нинішніх реаліях: з 2022 року Москва створила не лише «тіньовий» нафтовий флот, а й безліч схем з обходу санкцій через Індію, Китай, Грузію та країни Центральної Азії. Тому навряд чи варто очікувати у середньостроковій перспективі будь-якого відчутного ефекту навіть у разі запровадження західними партнерами нових санкційних обмежень.

Можливо, усвідомлюючи труднощі, пов’язані з переконанням союзників дати старт реалізації “Плану перемоги” або його окремих частин, виступаючи у Верховній Раді, В. Зеленський запропонував “США, ЄС та іншим партнерам укласти угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу», заявивши, що «в Україні зосереджено природні ресурси, зокрема критично важливі метали, вартістю в трильйони доларів США — такі як уран, титан, літій, графіт та інші стратегічні ресурси».  На думку політика, «це можливість для США та G7 працювати з Україною, яка може забезпечити прибуток від інвестицій».

Цей хід Києва можна вважати сильним тому, що у випадку поразки України всі її численні ресурси стануть трофеєм росії, яка використає їх, щоб зміцнити свою військову могутність для майбутніх експансій, зокрема, потенційного конфлікту з НАТО. Пропонуючи Заходу зробити рішучий внесок у перемогу України, Київ обіцяє взамін повоєнні преференції у питанні освоєння її ресурсів і, відповідно, величезний прибуток.

Поки що «План перемоги» Зеленського на Заході прийняли досить холодно, але це не привід втрачати оптимізм. Ситуація може змінитися будь-якої миті. Вже за кілька тижнів пройдуть вибори у США, результати яких дадуть відповіді на багато “підвішених” сьогодні питань.

Основні події тижня:

Кому вигідно лякати Захід “українською ядерною зброєю”?

Німецький таблоїд Bild 17 жовтня опублікував скандальний матеріал про те, що українська влада нібито розглядає можливість відновлення запасів ядерної зброї, від якого добровільно відмовилася Україна після підписання Будапештського меморандуму. Причому з посиланням на анонімні джерела у публікації стверджується, що Києву знадобиться на це всього кілька тижнів.

В. Зеленський, який перебував у Брюсселі, особисто спростував цю інформацію, проте нагадав, що Будапештський меморандум, підписаний дуже серйозними та потужними ядерними державами, не вберіг Україну від російської агресії. За словами політика, Україна не має альтернативи, окрім членства в НАТО. “Ми ніколи не говорили, що готуємося виробляти ядерну зброю”, – наголосив український президент.

В Офісі Президента заяви німецького видання Bild назвали “дурістю”. При цьому радник українського президента з комунікацій Д.Литвин зазначив, що коментарі аналітика Bild Юліана Рьопке, який є автором скандального матеріалу, нагадують російську пропаганду, яка часто використовує маніпуляції з фактами..

Не викликає сумніву, що подібні провокації, спрямовані на погіршення відносин України зі своїми союзниками, є вигідними для росії. Про це свідчить і вибір часу опублікування цієї інформації. За словами Рьопке, неназваний український чиновник заявив про можливість створити в Україні ядерну бомбу кілька місяців тому. Проте матеріал був опублікований у жовтні, у розпал публічного обговорення офіційно озвученого Києвом “Плану перемоги”. Очевидно для того, щоб відвернути громадську увагу від цього питання та спровокувати негативне ставлення до України західних партнерів.

Путін не хоче оголошувати мобілізацію та планує компенсувати втрати на фронті за рахунок громадян КНДР

16 жовтня, виступаючи у Верховній Раді, В. Зеленський заявив, що Україна воює вже з трьома країнами – росією, Північною Кореєю та Іраном. Раніше у вечірньому зверненні 13 жовтня В. Зеленський заявив, що Північна Корея передає Москві не лише зброю, а й людей. “Нарощується союзництво між росією та такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передачу зброї. Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта”, — сказав український президент. За його словами, українська військова розвідка фіксує не лише передачу зброї з Північної Кореї до росії, а й передачу людських ресурсів, які використовуються і як робоча сила на російських заводах, і як особовий склад ЗС рф.

Минулого тижня тема можливого залучення громадян КНДР під час бойових дій в Україні стала однією з центральних на сторінках світової преси. Одразу кілька джерел повідомили про можливе спрямування Північною Кореєю своїх військовослужбовців в Україну для підтримки рф. Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен заявив, що Москва та Пхеньян підписали відповідний договір. The Guardian повідомило, що північнокорейські військові допомагають російським військовослужбовцям у наведенні балістичних ракет KN-23, забезпечуючи роботу пускових установок. У публікації The Washington Post стверджується, що кілька тисяч військовослужбовців із КНДР зараз проходять підготовку до рф і можуть бути направлені на фронт в Україні до кінця року для заміни російських військ у прикордонних регіонах. 20 жовтня видання Yonhap news опублікувало знімки південнокорейського супутника, на яких зафіксовано переміщення військ КНДР до росії.  Крім того, видання з посиланням на Національну розвідувальну службу Південної Кореї повідомило, що Північна Корея вирішила направити близько 12 000 військовослужбовців для підтримки війни проти України і вже перекинула 1500 спецпризначенців до Владивостока. При цьому в Сеулі заявили, що спрямування Північною Кореєю військ до росії є серйозною загрозою безпеці не тільки для Південної Кореї, але і для всієї міжнародної спільноти.

Як заявили В. Зеленський і К. Буданов, Північна Корея готується направити тактичний персонал та офіцерів на тимчасово окуповані території України у кількості 10-11 тис. осіб. За даними української розвідки, наразі вони проходять підготовку в КНДР, проте вже 1 листопада перший контингент у кількості 2600 осіб буде направлено до Курської області. У бою північнокорейські військові використовуватимуть російське спорядження та озброєння. Про це опосередковано свідчать відеокадри, що розповсюджуються в мережі Інтернет, на яких нібито громадяни КНДР отримують спорядження ЗС рф.

Водночас представники США та НАТО безпосередньо не підтвердили факту спрямування північнокорейських громадян до України, але висловили стурбованість цією інформацією. Наприклад, про це заявили речник Ради нацбезпеки Білого дому Шон Саветт та міністр оборони США Ллойд Остін. Жорсткіше на цю тему відреагував голова комітету з розвідки Палати представників американського Конгресу Майк Тернер, який закликав провести негайний секретний брифінг Постійного спеціального комітету з розвідки Палати представників про можливу участь північнокорейських військ у війні проти України та визначити використання північнокорейських військ у війні проти України як “червону лінію” для США та НАТО. З огляду на те, що за різними оцінками, чисельність кадрових військовослужбовців у північнокорейській армії становить від 850 тис. до 1,2 млн осіб, спрямування на російсько-український фронт контингенту чисельністю в кілька десятків тисяч осіб є ймовірним. Ситуація посилюється тим, що минулого тижня В. Путін вніс до Держдуми рф законопроєкт про ратифікацію угоди між росією та КНДР про всеосяжне стратегічне партнерство, що передбачає, серед іншого, і військову допомогу. При цьому навряд чи Москву та Пхеньян налякають “червоні лінії”, позначені США та НАТО.

Водночас як заявив речник американської Ради нацбезпеки Шон Саветт, такі кроки слід розцінювати як “новий рівень відчаю росії”. Не бажаючи проводити чергову мобілізацію через неминуче падіння симпатій до влади у російського населення, Кремль намагається поповнити втрати, використовуючи свого союзника — Північну Корею.

Допомога Україні: тенденції зберігаються

Загалом минулий тиждень підтвердив наявні тенденції у питаннях надання західної допомоги Україні у протистоянні з росією. Окрім безпосереднього виділення озброєння, боєприпасів та спорядження з наявних запасів, партнери виділяють кошти на придбання допомоги. При цьому все частіше використовуються кошти із заморожених російських активів. Також триває допомога по розвитку потужностей українського оборонного виробництва. Попри деяку протидію окремих країн, продовжується фінансова допомога як  з боку міжнародних організацій, так і безпосередня – окремими державами.

18 жовтня український президент провів телефонну розмову зі своїм американським колегою Д. Байденом, за підсумками якого в інтерв’ю українським ЗМІ повідомив, що США виділили новий пакет військової допомоги на $425 млн. Він містить додаткові засоби ППО, боєприпаси класу «повітря-земля», бронетехніку та критично важливі боєприпаси для задоволення невідкладних потреб України. Крім того, за словами В. Зеленського, Україна отримуватиме один раз на два-три тижні великі пакети допомоги від США — кожен буде від $500 до $750 тис. Найімовірніше, що про це повідомила і пресслужба Білого дому, за інформацією якої, у найближчі місяці США нададуть Україні низку додаткових можливостей, серед яких — сотні перехоплювачів ППО, десятки тактичних систем ППО, додаткові артилерійські системи, значна кількість боєприпасів, сотні бронетранспортерів та бойових машин піхоти, а також тисячі додаткових броньованих машин.

Головнокомандувач ЗСУ Сирський 16 жовтня провів телефонну розмову з начальником штабу оборони Великобританії Тоні Радакіном. “Окремо обговорили можливості поразки військових об’єктів противника в оперативній та стратегічній глибині. Зараз британська сторона опрацьовує власні пропозиції в рамках практичної реалізації плану перемоги. Постачання військової техніки та озброєння, підготовка особового складу, а також підвищення ефективності застосування високотехнологічних засобів поразки — це основні стовпи українсько-британського військового співробітництва”, – заявив Сирський.

Франція передасть Україні 12 додаткових САУ Caesar за рахунок заморожених російських активів. “Ми мобілізуємо відсотки від заморожених російських активів для купівлі військового обладнання для України. Тільки до кінця 2024 року Франція повернула €300 мільйонів”, — заявив міністр оборони цієї країни Себастьян Лекорню. Крім того, міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро на спільному брифінгу з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Києві заявив, що Франція підготує пілотів для Mirage-2000, першу партію яких Україна отримає на початку 2025 року. Попри те, що даний літак не є найсучаснішим, його цінність підвищується можливістю швидкої модернізації застосування ракет Storm Shadow (SCALP).

Нідерланди поставлять Україні розвідувальні безпілотники на суму €42,6 млн, повідомив міністр оборони країни Рубен Брекелманс. Також Амстердам виділить €271 млн євро для придбання артилерійських снарядів для України в межах спільної з Данією та Чехією ініціативи.

За повідомленням міністра оборони Умєрова, Норвегія найближчим часом передасть Україні шість F-16 Норвегія. Про те, що Україна отримає норвезькі винищувачі F-16, прем’єр країни Гар Стьоре повідомив ще у серпні 2023 року під час візиту до Києва. Проте кількість літаків та терміни їх постачання він не уточнював.

Україна та Греція підписали двосторонню угоду про безпеку Як повідомив В. Зеленський, Греція надаватиме додаткові ресурси для прискорення підготовки українських пілотів та технічного персоналу для літаків F-16.

Уряд Австралії ухвалив рішення передати найближчим часом Україні 49 танків Abrams M1A1 у межах нового пакета військової допомоги на $245 млн.

Україна за підсумками зустрічі міністрів оборони країн G7 підписала з Німеччиною угоду щодо посилення української ППО. Як повідомив міністр оборони Умєров, країни фінансуватимуть власні чи спільні проєкти, спрямовані на зміцнення протиповітряної оборони України. До угоди також приєднаються Бельгія, Норвегія, Нідерланди та Данія.

Данія надасть Україні пакет військової допомоги на $350 млн для закупівлі озброєння та техніки, зміст якого не розкривається.

Україна отримала від Канади майже $300 млн фінансової допомоги.  Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що кошти вже надійшли до Держбюджету та будуть використані для покриття найважливіших бюджетних видатків і виконання зобов’язання держави перед громадянами. Крім того, Канада передасть Україні пакет військової допомоги на $47 млн, до якого увійде стрілецька зброя, боєприпаси та захисне спорядження. Також кошти виділять на навчання українських військових.18 жовтня в інтерв’ю українським телеканалам Президент України заявив, що цього року на виробництво дронів Україна виділила близько 120 млрд гривень і отримала від партнерів 30 млрд гривень. До того ж, за його словами, існує домовленість про виділення ще близько 4-5 млрд доларів, які Україна отримає до кінця цього року на власне виробництво БПЛА. Таким чином, на виробництво дронів у 2024 році буде направлено від 300 до 350 млрд гривень .

ЄС виділить новий транш допомоги Україні до кінця року. Про це заявила глава ЄК Урсула фон дер Ляєн і уточнила, що допомогу буде надано в межах програми Ukraine Facility на €50 млрд. “Ми бачимо значний прогрес і завдяки цьому прогресу ми вже виділили близько 12 млрд євро та очікуємо, що наступний транш буде виділено до кінця року”, – сказала вона .

Виконавча рада МВФ затвердила п’ятий перегляд програми з Україною, що дає можливість отримати новий транш від цієї організації у розмірі близько $1,1 млрд. Як повідомив прем’єр Д. Шмигаль, ці кошти будуть спрямовані на покриття “важливих бюджетних видатків невійськового характеру”

За інформацією Financial Times, міністр закордонних справ Фінляндії попередила про посилення втоми Заходу від допомоги Україні. Еліна Валтонен зазначила, що дедалі більше західних країн обговорюють шляхи припинення вогню попри окупацію росією п’ятої частини України. Вона наголосила на важливості продовження підтримки України для збереження довіри до можливостей Заходу щодо стримування російської експансії. Також міністр закликала посилити санкції проти рф, особливо щодо “тіньового флоту” нафтових танкерів, які порушують обмеження та загрожують навколишньому середовищу, зокрема Балтійському морю.

Міністр оборони Франції Лекорню заявив, що Париж не зможе надати Україні обіцяну військову допомогу у розмірі €3 млрд. Сума допомоги становитиме понад €2 млрд. Франція була змушена скоротити витрати на допомогу Україні, оскільки дефіцит бюджету країни за 2024 рік може становити близько 6% ВВП .

Автор: Володимир Шолух