» Новини » Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (12.08.2024 – 18.08.2024)

Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (12.08.2024 – 18.08.2024)

Наступальна операція ЗСУ в Курській області, що триває, безумовно, продовжує залишатися найважливішою подією в регіоні. Серед інших значущих подій і тенденцій слід відзначити спробу російської пропаганди звинуватити Київ у підготовці диверсії на ядерному об’єкті.

До питання про події в Курській області

Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський президенту Зеленському, наступальна операція в Курській області триває і наразі під контролем ЗСУ перебуває приблизно 1000 км² території рф і 74 населених пункти. Сам же Зеленський заявив про те, що ЗСУ повністю контролюють курське місто Суджа. Там базуватиметься командування операцією української армії в Курській області, додав український президент.

У Курській області вже створено військову комендатуру для “підтримання правопорядку та забезпечення першочергових потреб населення”. Крім того, Зеленський доручив МВС і СБУ підготувати гуманітарний план для території проведення операції в Курській області. Під цим формулюванням, мабуть, ідеться про роботу з російським населенням на територіях, що перебувають під контролем ЗСУ. Водночас офіційний представник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Україна не має наміру анексувати зайняті ЗСУ території Курської області.

За повідомленнями російських ЗМІ, з дев’яти прикордонних районів Курської області евакуювалися понад 121 тис. осіб; понад дві тисячі продовжують перебувати на території, контрольованій ЗСУ; понад 1000 осіб зникли безвісти. При цьому, попри бадьорі доповіді російських військових про зупинку українського наступу і відновлення контролю за ситуацією, панічні настрої продовжують поширюватися за межі Курської області. Так, з Красноярузького району Бєлгородської області евакуювалися понад 11 тисяч осіб. У Володимирській області вперше відмовилися від масових заходів через бойові дії в Курській області.

Як повідомляє газета The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників, рф виводить частину військ з України через наступ ЗСУ в Курській області[1]. Як зазначає видання, це перша ознака того, що вторгнення ЗСУ в Курську область змушує Москву перегрупувати сили. Джерела видання не повідомили, скільки військ, за інформацією Вашингтона, перекидає рф. Водночас ця оцінка США підкріплює заяви представників влади України про те, що вторгнення ЗСУ в Курську область відвернуло увагу російських військ від України. Пізніше The Wall Street Journal повідомила, що з України в Курську область перекинуто не менше 5000 військовослужбовців. На думку видання, для витіснення частин ЗСУ за межі російської території росії знадобиться угруповання чисельністю щонайменше 20 тис. осіб[2].

Зі свого боку видання CNN, також посилаючись на інформацію від двох високопоставлених американських чиновників, повідомило, що росія перекинула кілька тисяч військових у Курську область. Зокрема щонайменше 1000 осіб з окупованих територій України, а також перекидає в Курську область війська з Ленінградського військового округу і Калінінграда. За інформацією видання, представник Ради нацбезпеки США Джон Кірбі підтвердив перекидання військ, проте їхню кількість не уточнив[3].

Водночас глава Міноборони Литви Кащюнас заявив, що росія перекидає війська в Курську область із Калінінграда і безпосередньо пов’язав це з вторгненням підрозділів ЗСУ на територію Курської області.

Особливо слід відзначити реакцію міжнародної громадськості на події в Курській області. Так, Вашингтон досить жорстко відреагував на заяви Кремля про те, що нібито за операцією Курської області стоїть Захід. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі назвав подібні заяви пропагандою. “Це війна путіна проти України, і якщо йому щось не подобається, якщо його щось не влаштовує, є дуже просте рішення – нехай забирається під три чорти з України та припиняє війну”, – порадив американський чиновник.

Глава Євродипломатії Жозеп Боррель назвав атаку ЗСУ на Курську область “контрнаступом” і повністю підтримав Україну. “путіну не вдалося зломити опір України його вторгненню, і тепер його підштовхують до відступу на територію росії”, – зазначив він.

Генерал-лейтенант Бен Ходжес, колишній командувач сухопутними військами США в Європі заявив, що наступ ЗСУ в Курській області продемонстрував відсутність горезвісних “червоних ліній”.

Водночас через 11 днів після початку операції ЗСУ в Курській області єдиною дружньою країною, яка засудила вторгнення на територію росії, стала Сирія. Навіть союзники по ОДКБ зберігають мовчання з цього питання. Головний же нинішній друг Москви, з яким вона перед самим початком вторгнення в Україну домовилася про “безмежне партнерство”, Пекін, порушив мовчання тільки 12 серпня. І повідомив, що “звернув увагу на ситуацію, що склалася”.

Мінськ, намагаючись виправдатися після численних звинувачень у російських ЗМІ щодо непрямої винуватості у створенні умов для проведення наступальної операції ЗСУ в Курській області, намагався переконати свого союзника у своїй вірності та лояльності. Після гучної заяви Лукашенка про перекидання білоруських військ до українського кордону (приводом для чого послугувала міфічна атака білоруської території нібито українськими БПЛА), міністерство оборони РБ відзвітувало про приведення в боєготовність частин однієї з механізованих бригад і перекидання військ у прикордонні з Україною райони, опублікувавши відповідні відеокадри. 16 серпня Лукашенко провів нараду з питань військової безпеки, присвячену ситуації на білорусько-українському кордоні. Під час наради міністр оборони РБ Хренін заявив про збереження “високої ймовірності підготовки та проведення на нашій <білоруській> території збройних провокацій, а також резонансних акцій, зокрема із залученням білоруських націоналістичних формувань”[4]. У зв’язку з цим, за словами начальника Генерального штабу ЗС РБ П.Муравейко, “склад сил і засобів, виведених на кордон з Україною, значно перевищує створений раніше”[5].

Однак, за наявною інформацією, білоруська влада всього лиш імітувала перекидання військ у напрямку кордону з Україною. За даними ресурсу BELZHD_Live, за період із 9 до 15 серпня в південному напрямку було відправлено лише два військові ешелони:

11 серпня – №962 зі станції Борисов (Мінське відділення БЗД – НОД-1) на станцію Новобілицька (Гомельське відділення БЗД – НОД-4) (в ешелоні, який налічує загалом 37 вагонів, були присутні: 3 пасажирські вагони (з особовим складом ЗС РБ); 3 криті вагони (зі спорядженням і боєприпасами); 31 вагон-платформа (з військовою технікою). Більшість вагонів було розвантажено на станції Новобілицька, а дев’ять вагонів, зокрема вісім – із танками Т-72, проїхали для розвантаження на станцію Козенки (Гомельське відділення БЗД – НОД-4)[6] ;

14.08.2024 – №961 р. зі станції Заслонове (Мінське відділення БЗ – НОД-1) на станцію Новобілицька (Гомельське відділення БЗ – НОД-4) (в ешелоні налічувалося 17 вагонів, включно з: 1 пасажирський вагон (з особовим складом ЗС РБ); 16 вагонів-платформ (із завантаженою військовою технікою)[7].


Таким чином, намагаючись продемонструвати Москві свою співвітчизняну вірність, Мінськ направив на білорусько-український кордон до однієї батальйонної тактичної групи, що явно не відповідає словам про значну, більшу, ніж було раніше, концентрацію білоруських військ поблизу України.

Та й привід для цього було обрано досить дивний. Посилення сухопутного угруповання для прикриття повітряного простору виглядає явно не логічно.

Не викликає сумніву, що Лукашенко намагається догодити своєму сюзерену путіну, намагаючись водночас не виглядати надто агресивним в очах України та західної спільноти. Побічно це може свідчити про те, що наступальна операція ЗСУ в Курській області значно підірвала військовий авторитет Росії навіть в очах її найближчих союзників, які стали готувати ґрунт для виживання в разі поразки Росії.


Про нові виклики та загрози національній безпеці України

Минулого тижня росія активно просувала наратив про загрозу проведення Україною диверсій щодо Запорізької та Курської атомних електростанцій. Це питання навіть розглядали на позачерговому засіданні Ради безпеки рф, що, на думку Кремля, мало продемонструвати “вищий ступінь стурбованості” російського керівництва. Але, з огляду на відсутність будь-яких виразних доказів, ці заяви Росії виглядають відверто слабкими та спрямовані насамперед на відволікання уваги як міжнародної, так і російської громадськості від ситуації в Курській області.

Так само не підтвердилася заява Кремля про винуватість України в пожежі, що сталася в градирні Запорізької АЕС. Фахівці МАГАТЕ відвідали градирню після того, як пожежу загасили, і не виявили там залишків безпілотників, що докорінно суперечить заявам російської пропаганди, згідно з якими займання сталося внаслідок атаки БПЛА.

Примітно, що наратив про загрозу диверсії на одному з ядерних об’єктів підхопила і білоруська пропаганда, підтверджуючи тим самим повну залежність від Москви в цих питаннях.

Про військову та фінансову допомогу Україні

Німеччина анонсувала нову військову допомогу для України. До кінця року заплановано постачання близько 30 танків Leopard 1, 400 бронемашин MRAP, чотирьох зенітних комплексів IRIS-T, десяти ЗСУ Gepard.

Як повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, Рига передасть Україні 500 безпілотників.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США планують виділити Україні черговий пакет військової допомоги найближчими тижнями.

Крім того, за повідомленням видання Politico, Адміністрація Байдена розглядає питання відправки в Україну крилатих ракет великої дальності, щоб посилити бойову міць українських винищувачів F-16. Йдеться про ракети класу “повітря-земля” JASSM з боєголовкою масою 450 кг і дальністю до 400 км. На цьому тлі становить інтерес інформація про плани США збільшити виробництво крилатих ракет JASSM і протикорабельних LRASM. Згідно з пресрелізом Департаменту оборони США, на ці цілі планується виділити близько 130 мільйонів доларів. Кошти будуть спрямовані компанії Lockheed Martin Missiles and Fire Control для розширення виробничих потужностей на її заводі у Флориді[8].

Минулого тижня в медіапросторі дуже активно обговорювалося питання про можливе скорочення вдвічі Німеччиною допомоги Україні наступного року. За інформацією анонімних джерел, 2024 року Німеччина виділить на підтримку України €8 млрд, а 2025 року – удвічі менше, тільки €4 млрд. Водночас за повідомленням агентства AFP, ФРН розраховує на “створення в межах G7 і ЄС фінансового інструменту з використанням заморожених російських активів”. Однак, на думку речника МЗС України Георгія Тихого, повідомлення про нібито скорочення урядом Німеччини військової допомоги Україні є некоректними й маніпулятивними. За його словами, рівень підтримки України у 2025 році буде відомий тільки після затвердження Німеччиною бюджету в листопаді.

До питання про переговори

На тлі ситуації в Курській області активізувалося обговорення питання обміну полоненими. Український уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що з російського боку було ініційовано діалог про обмін полоненими. Омбудсмен також заявив, що не вірить найближчим часом в обмін за форматом “всіх на всіх”, попри ситуацію в Курській області. Також він зазначив, що українська сторона виступає з ініціативою проведення великих обмінів, а операція на Курщині покращує ситуацію з поверненням українців із російського полону та окупованих територій.

Водночас керівник ГУР Кирило Буданов озвучив принципи, за якими будуть вестися переговори про звільнення полонених. На брифінгу за підсумками засідання Ставки, що відбулося під керівництвом Зеленського, він наголосив, що Україна насамперед вимагатиме повернення тяжкохворих і тяжкопоранених, а також жінок. Пріоритет віддаватимуть тим, хто перебуває в полоні найдовше. “Ми будемо також докладати максимум зусиль для повернення цивільних бранців, зокрема тих, хто перебуває в неволі з 2014 року. Особлива увага – захисникам Маріуполя і, зокрема, тим, хто захищав “Азовсталь”. Також не будемо забувати про кримських татар”, – сказав Буданов.

Міністри закордонних справ Швейцарії та Італії у спільній заяві виступили за участь Росії в наступному саміті щодо України.

Президент Білорусі Лукашенко вкотре заявив про необхідність відновлення переговорів в інтересах припинення російсько-українського конфлікту. Про це він заявив в інтерв’ю російському телеканалу “Россия 1”.


Не викликає сумніву, що Лукашенко порушує тему російсько-українських переговорів виключно на прохання Кремля. Сам путін і його наближені не можуть говорити про це, боячись “втратити обличчя”. Непроста ситуація в Курській області підштовхує Москву якнайшвидше ініціювати початок переговорів, щоб унеможливити подібний розвиток ситуації на інших ділянках російсько-українського кордону.


Водночас перший заступник постпреда рф при ООН Дмитро Полянський заявив, що червневі “пропозиції” путіна втратили чинність після наступу ЗСУ в Курській області. Полянський заявив, що в червні росія виступила зі “щедрою пропозицією” на адресу України (йдеться про припинення воєнного конфлікту в разі повного виведення всіх українських військових з території ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей). Але, оскільки тиждень тому українська влада “обрала ескалацію, здійснивши випад щодо Курської області”, колишні ініціативи втратили чинність.

Інші події навколо України

Канада не стане географічно обмежувати Україну у використанні переданої зброї. “Українці краще за всіх знають, як захищати свою батьківщину, і ми повністю підтримуємо їхні зусилля”, – заявила прессекретар Міністерства оборони цієї країни Андре-Анн Пулен.

Водночас Велика Британія не може дозволити Україні бити ракетами Storm Shadow по території рф через опір з боку США. Як повідомляє видання The Times з посиланням на джерела в уряді Великої Британії, запит, надісланий до Вашингтона понад місяць тому, “застряг” без відповіді[9].

Своєю чергою, в Пентагоні пояснили, чому не схвалюють удари вглиб рф. Як заявила заступниця речника оборонного відомства Сабріна Сінгх, попри те, що росія досі не відповідала на перетин «червоних ліній», немає гарантій, що це не станеться в майбутньому: «Ми вважаємо, що найкращий спосіб, як вони можуть бути ефективними на полі бою, — це об’єднати ці можливості разом і продовжувати відтісняти російські сили, щоб повернути свою суверенну територію. Це не обов’язково станеться через нанесення далеких глибоких ударів всередині Росії. І, звісно, ми стурбовані ескалацією».”

Минулого тижня в західній пресі з’явилися численні публікації про “український слід” у підриві “Північного потоку”. За повідомленням німецького видання Süddeutsche Zeitung, прокуратура ФРН видала ордер на арешт українця Володимира З., підозрюваного в підриві газопроводу. Крім нього також підозрюють ще двох громадян, проте їхніх імен не розголошують. Агентство повідомляє, що вони, ймовірно, брали участь у підриві як водолази, прикріпивши вибухівку до трубопроводів[10].

Американське видання The Wall Street Journal повідомило, що Зеленський нібито схвалив операцію з підриву “Північного потоку”, проте пізніше намагався її зупинити. В опублікованому матеріалі йдеться про те, що в травні 2022 року під час зустрічі високопоставлених українських військових і бізнесменів нібито домовилися про те, що останні профінансують і допоможуть реалізувати цей радикальний проєкт із підриву, вартість якого, як стверджують журналісти, становила $300 тисяч. WSJ пише, що Зеленський спочатку усно схвалив план, але потім надійшов запит від ЦРУ США з вимогою припинити операцію, і президент віддав відповідний наказ Валерію Залужному, однак той його не виконав. Пізніше, як ідеться в матеріалі, після догани Зеленського Залужний заявив, що не зміг зв’язатися з групою, тому відкликати її було неможливо. Залужний же в коментарі WSJ заявив, що нічого про операцію не знає. Для операції, як повідомляється, залучили невелику орендовану яхту “Андромеду” з екіпажем із шести осіб, серед яких були підготовлені цивільні водолази, зокрема – жінка, присутність якої нібито допомагала створити ілюзію, що водолази були групою друзів у прогулянковому круїзі [11].

Ці публікації прокоментував радник голови ОП Подоляк у коментарі для Reuters, який заявив, що Київ не причетний до підриву «Північних потоків», оскільки для цього не було ресурсів. «Такий акт може бути здійснений лише за наявності значних технічних і фінансових ресурсів. І хто володів усім цим під час вибуху? Тільки рф», — заявив Подоляк.

Російські телеграм-канали BRIEF, “BRIEF Важное” і “Незыгарь” Мін’юст рф визнав іноагентами. Політики, експерти та телеграм-спільнота були здивовані цим кроком, дехто розкритикував це рішення за непрозорість процедури й за те, що воно вбиває свободу слова. Ці канали дуже нервово відреагували на події в Курській області, звинувачуючи російське керівництво в некомпетентності.


[1] https://www.wsj.com/world/europe/russia-withdraws-some-forces-from-ukraine-in-response-to-kursk -invasion-c0a11eee?mod=hp_lead_pos1

[2] https://www.wsj.com/world/behind-ukraines-russia-invasion-secrecy-speed-and-electronic-jamming-188fcc22

[3] https://edition.cnn.com/2024/08/15/politics/russia-has-diverted-several-thousand-troops-from-occupied-ukraine-to-counter-kursk-offensive-us-officials-say/index.html

[4] https://www.belta.by/society/view/ministr-oborony-belarusi-zajavil-o-vysokoj-verojatnosti-vooruzhennyh- provokatsij-so-storony-ukrainy-654638-2024/

[5] https://www.belta.by/society/view/nachalnik-genshtaba-zajavil-o-znachitelnom-usilenii-vooruzhennyh-sil- belarusi-vblizi-granitsy-s-654657-2024/

[6] https://belzhd.info/military-transportation/voinskie-perevozki-11-12-avgusta-illyuziya-aktivnosti/

[7] https://belzhd.info/military-transportation/na-stancziyu-novobeliczkaya-otpravlen-eshhe-odin-voinskij- eshelon-vs-rb/

[8] https://www.politico.com/news/2024/08/15/biden-missiles-ukraine-russia-00174147

[9] https://www.thetimes.com/world/russia-ukraine-war/article/us-blocks-ukraine-from-firing-british-missiles-into- russia-9wq6td2pw

[10] https://www.zeit.de/politik/deutschland/2024-07/nordstream-anschlag-ermittlungen-festnahme

[11] https://www.wsj.com/world/europe/nord-stream-pipeline-explosion-real-story-da24839c