Андріан Прокіп керівник

програми “Енергетика” УІМ

Цього тижня українські збройні сили здійснили наступальну операцію в районі курської області. Ворожі медіа та телеграм канали, повідомляли, що українці взяли під контроль населений пункт Суджа, де знаходиться газовимірювальна станція – єдина через яку зараз здійснюється транзит російського газу територією України до ЄС. Це одразу викликало питання у багатьох як в Україні, так і за кордоном, стосовно зв’язку зазначених подій із майбутнім транзиту. А вже 8 серпня з’явилася інформація, що Київ контролює газовимірювальну станцію.

Скоріше за все, зазначена військова операція безпосередньо не пов’язана із планами щодо транзиту газу. Багато аналітиків сходяться на думці, що такий крок є спробою відтягнути частину сил окупаційних військ від українських територій, зокрема і Харківщини, тим самим спростивши звільнення територій і запобігти новим спробам наступу ворога, а також продемонструвати Заходу, що ми в стані вести контрнаступальні дії. Проте, сам факт, що через цю територію проходить єдина лінія транзиту актуалізує питання можливого впливу операції на транзит.

В день розгортання операції, 7 серпня, Оператор газотранспортної системи України повідомив, що транзит здійснюється у штатному режимі. Денний обсяг транзиту складав 37,25 млн кубометрів – це дещо менше ніж у попередні дні й фактично мінімальний рекорд за півтора року. Проте, газпром теж повідомляв, що обсяг постачання та транзиту газ відбувався відповідно до номінації, тобто не було фактичного скорочення обсягу транзиту порівняно із заброньованими потужностями (запланованими обсягами). А вже на наступний день номінація на обсяг транзиту визначена вищою – в обсязі, що відповідає усередненим показникам минулих місяців.

На українсько-російській короні є сім з’єднань газотранспортних систем (ГТС) обох країн (точки входу в українську ГТС). Дві із них опинились на окупованій території після 2014 року. У 2019 році біло підписано нову угоду про транзит природного газу, яка передбачала, що використовуватимуться лише дві точки входу і відповідні газовимірювальні станції – у містах Суджа та Сохранівка. Уже після початку повномасштабної війни, у 2022 році окупаційні війська почали втручатися в роботу української газотранспортної системи на Луганщині. В результаті, у травні того ж року Нафтогаз та Оператор ГТС оголосили форс-мажор та відмовились приймати номінації на транзит газу через за маршрутом Новопсков-Сохранівка.

Отож виникає симетрична ситуація: ворог у 2022 році взяв під контроль маршрут через Сохранівку і ми оголосили форс-мажор. А тепер, українська армія знаходиться у Суджі. Якими будуть дії газпрому та його кремлівських володарів?

Відсутність фізичного контролю над газовимірювальною станцією і справді може ти причиною оголосити форс-мажор. Проте, станом на сьогодні газпром практично втратив європейський ринок газу. Через шантаж та обмеження постачання у 2022 році, Європа була змушена терміново шукати нових постачальників. І в результаті, російський газ став на потрібен для ЄС. Минулого року постачання російського трубопровідного газу до Європи склали лише 28 млрд кубометрів, тим часом які кілька років до цього вони сягали 180. Як наслідок, фінансові показники газпрому обвалились – у 2023 році, вперше за адцять років компанія зазнала збитків – $ 6,9 млрд. Таким чином, транзит газу через територію України на сьогодні є критичним для Газпрому з точки зору доходів. Відтак, дуже сумнівно, що кремль миттєво зупинить постачання, оголосивши форс-мажор.Звісно, є і незалучені сьогодні обхідні маршрути постачання газу до Європи.

Перший – газопровід Ямал-Європа через білоруську територію та до Польщі. Проте, кремль наклав санкції на газопровід, після того, як Варшава наклала санкції на Газпром. А згодом, російська частка у власності газопроводу була націоналізована. Видається малоймовірним, що Варшава погодить транзит цим газопроводом. Це буде втратою обличчя для країни.

Другий варіант – одна із ниток Північного потоку 2, яка не зазнала пошкоджень після підриву у вересні 2022 року. Путін навіть нещодавно обмовився, що цю трубу можна було б використовувати, якби європейці захотіли. Проте, цей газопровід не сертифікований і Німеччина неодноразово заявляла, що не розглядає можливості відновлення роботи газогону.

Відтак, сумнівно, що російська влада вдасться до зупинки постачання українським маршрутом. Проте, складається враження, що Київ має намір зберегти можливості для транзиту. Адже саме про угоду із Баку щодо транзиту газу територією України обговорюють перші особи нашої держави. Проте, зрозуміло, що це буде не азербайджанський газ, а російський, адже Азербайджан не має достатніх резервів, щоб швидко наростити видобуток. Готовність транзитувати російський газ під виглядом російського – окрема тема, в якій криються свої небезпеки. Але виносячи це за дужки, стає зрозуміло, що курською операцією Київ не має намір ставити під загрозу транзит газу.

Проте, не виключено, що дії у Суджі це в тому числі й спроба продемонструвати, що у нас є різні важелі впливу на транзит. А нещодавні санкції щодо транзиту лукойлівської нафти певною мірою підтверджують таку версію.

Джерело інформації: delo.ua