Продукти Опитування

Настрої українців на кінець 2016 року

15 грудня, 2016 0 5561

Настрої українців на кінець 2016 року

Дослідження проведено на замовлення Українського інституту майбутнього у листопаді 2016 року.

Серед опитаних превалюють негативні оцінки динаміки економічної ситуації.

Більше половини опитаних респондентів (62,1%) відмічають погіршення економічної ситуації в країні за останні півроку. 31,9% вважають, що економічна ситуація не змінилась, і тільки 3,6% - що вона стала покращуватись.


Показово, що мешканці міст у порівнянні з мешканцями сіл частіше відмічали погіршення ситуації (64% і 58,2% відповідно), натомість, що ситуація не змінилась частіше вказували селяни (36,1% у порівнянні з 29,8% у містян). Покращення ситуації мешканці різних типів населених пунктів оцінили практично однаково.

Покращення економічної ситуації за останні півроку частіше відмічають респонденти з Південного регіону – 5,3%, натомість у Центральному регіоні таких всього 1,9%, у Східному – 2,6%; погіршення – у Північному і Східному відповідно 67,8% і 66,3%, натомість у Західному – 54,3%. Стабільність ситуації частіше за все відзначали у Західному регіоні (41%), а рідше – у Північному (24%).

Політична ситуація сприймається дещо оптимістичніше.

Погіршення за останні півроку політичної ситуації відзначають 53,1% респондентів. Те, що вона залишилась незмінною – 37,3%. А покращення політичної ситуації бачать 6,6% опитаних.

Частіше на покращення політичної ситуації вказували у Південному та Східному регіонах – 8,3% і 8,2% відповідно, тоді як у Центральному таких відповідей всього 3%. Погіршення політичної ситуації частіше відмічали у Центральному регіоні– 63,5%, натомість у Західному таких відповідей 44,3%. На відсутність змін частіше вказували у Західному регіоні (47%), натомість у Центральному і Південному регіонах – по 30,7%.

Переважна більшість опитаних (69%) вважають, що ситуація в Україні розвивається так чи інакше у неправильному напрямку, і тільки кожен четвертий респондент вважає, що у правильному.

Частіше вважають, що у правильному – чоловіки (26,4% проти 20,9% жінок) та мешканці Західного і Північного регіонів (28,4% і 28% відповідно), натомість у Східному регіоні таких 15,8%.

Індекс оцінки динаміки розвитку ситуації (значення якого може знаходитися в межах від -1 до 1) від’ємний і складає -0,334.

Сприйняття перспектив розвитку не є надто оптимістичним – 41,7% респондентів вважають, що нічого не зміниться, майже кожен третій (30,6%) вважає, що ситуація погіршиться, проте практично кожен п’ятий опитаний (21,1%) сподівається на покращення ситуації в Україні за рік.

Найоптимістичніше налаштовані жителі Західного регіону, де 27,7% опитаних вважають, що ситуація покращиться; песимістичні прогнози у мешканців Центрального регіону, де 68,7% респондентів вважають, що ситуація погіршиться.

Індекс оцінки перспектив розвитку ситуації в Україні дещо від’ємний і складає -0,088.

Серед першочергових завдань, які має вирішити керівництво країни на даний момент, більшість респондентів відмітили боротьбу з корупцією (67,8%) і покращення економічного становища в країні (57,7%). Дещо менш значимими, але все одно важливими завданнями опитані вважать вирішення проблем Донбасу (36,4%), укріплення безпеки держави в умовах війни з Росією (29,1%), боротьбу зі злочинністю (24,1%). Меншу частку отримали такі напрямки як розвиток інфраструктури (13,3%), проведення люстрації (12,3%) і налагодження відносин з Росією (10,4%).

Щодо підвищення з 1 січня 2017 р. мінімальної зарплати до 3200 грн. третина опитаних вказала, що це правильна ідея, але вона може призвести до різкого зростання інфляції i поглиблення економічної кризи. Кожен четвертий вважає, що це популізм, який не має під собою реального економічного підґрунтя. А кожен п’ятий відзначив, що це правильна ідея, яка призведе до покращення життя найбідніших. Показово, що цей варіант відповіді найчастіше відмічала молодь. В те, що мінімальна зарплата підвищиться, не вірять 13,6% респондентів.

Традиційно низький рівень довіри у населення мають Верховна Рада, Верховний суд і суди, Генеральна прокуратура, Кабінет Міністрів, Президент. Показово, що й Нацiональне антикорупцiйне бюро України теж не користується особливою довірою у населення і за показниками знаходиться нижче СБУ. Меншою мірою, але також не довіряють опитані міській владі, журналістам і поліції.

Індекси довіри, значення яких можуть коливатись від -1 до +1 (0 – середнє значення) показали, що найбільшою мірою респонденти довіряють волонтерам, які допомагають армії та які допомагають переселенцям, а також церкві та армії.

На відкрите запитання «Чи є зараз в Україні політичний лідер / лідери, яким Ви довіряєте?» 70% опитаних відзначили, що такого лідера в нашій країні немає. Серед тих респондентів, які вважають, що лідери у нас є, найбільшою довірою користується Ю.Тимошенко (18,8%) та П.Порошенко (13,9%). Також в числі лідерів були названі О.Ляшко, М.Саакашвілі та А.Садовий (по 7-8%), В.Рабінович, Ю.Бойко, О.Тягнибок, А.Гриценко (по 4-5%), Д.Ярош, В.Кличко (по 3%).

Лише половина виборців визначились у своїх електоральних вподобаннях і готові йти голосувати у випадку, якби вибори Президента України відбулись найближчим часом. У вподобаннях тих, хто піде на вибори і визначився, за кого буде голосувати, чітко видно лідерів: це П.Порошенко (21,1%) і Ю.Тимошенко (19,1%). Також до п’ятірки найбільших симпатиків входять А.Садовий (10,5%), О.Ляшко (8,8%) і Ю.Бойко (8,5%). За О.Тягнибока, В.Наливайченка, А.Гриценка готові проголосувати 4-5% респондентів, за інших гіпотетичних кандидатів готові віддати свої голоси ще менша кількість опитаних.

Показово, що якщо за П.Порошенка готові проголосувати як чоловіки, так і жінки практично однаково (21-22%), то електорат Ю.Тимошенко – найбільшою мірою жінки: за неї готові віддати свій голос 13% чоловіків і 24% жінок. З незначною різницею більше прихильників-чоловіків у А.Садового, О.Ляшка, О.Тягнибока, а прихильників-жінок – у Ю.Бойка, В.Наливайченка, А.Гриценка.

За П.Порошенка частіше готові віддати свій голос представники молодшої вікової групи 18-24 роки, а за Ю.Тимошенко навпаки – представники старшої вікової групи 50 років і старші.

Основний електорат П.Порошенка і Ю.Бойка, О.Тягнибока, В.Наливайченка – жителі міст, а серед прихильників Ю.Тимошенко, А.Садового, О.Ляшка переважають жителі сіл.

Симпатиків П.Порошенка найбільше у Північному регіоні, Ю.Тимошенко – у Центральному, А.Садового, О.Ляшка, О.тягнибока – у Західному, Ю.Бойко, В.Наливайченка, А.гриценка – у Східному.

Схожа картина і щодо виборів до Верховної Ради, якби вони відбулись найближчим часом: тільки половина респондентів готова піти на вибори і знає, за кого голосувати. І якщо взяти до уваги думку саме цих респондентів, то до парламенту гіпотетично могли б пройти 8 партій: «Батьківщина», Блок Петра Порошенка, «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Опозиційний блок, «Хвиля», «Свобода» і «За життя». Менше відсотка не вистачає до прохідних 5% партії «Громадянська позиція» і партії Дмитра Яроша.

Серед електорату БПП і партії Дмитра Яроша здебільшого молодь, а у «Батьківщини», Опозиційного блоку і партії «За життя» - респонденти віком від 35 років.

За БПП, «Батьківщину», Радикальну партію Олега Ляшка, «Самопоміч» і партію Дмитра Яроша частіше готові голосувати в селах, а за «Хвилю», опозиційний блок і партію «За життя» - у містах.

Найбільше прихильників БПП, Свободи, «Самопомочі», партії Дмитра Яроша у Західному регіоні, «Батьківщини» - у Центральному, Радикальної партії Олега Ляшка, - у Північному, а Опозиційного блоку і партії «За життя» - у Східному.

Кожен третій респондент шокований результатами оприлюднення електронних декларацій чиновників і депутатів. Кожен четвертий вказав, що насправді чиновники показали лише маленьку частку того, що в них є, а кожен четвертий приблизно так і уявляв собі ситуацію щодо статків можновладців. 12% відмітили, що е-декларування нічого не змінить. Проте 7,7% респондентів вважають, що е-декларування – дуже важливий крок підконтрольності влади i перетворення України у цивілізовану державу. Закономірно, що серед тих, хто так вважає, найбільше молоді.

Більше половини респондентів вказали, що після оприлюднення списку майна та цінностей, задекларованих Президентом П.Порошенком, відношення до нього не змінилось, проте 41% опитаних відзначили, що відношення стало гіршим, і всього 1,5% опитаних змінили своє відношення на краще.

Що ж до е-декларації Ю.Тимошенко, у якій вона вказала, що у неї немає інших доходів, окрім депутатської зарплати, то вірять цьому всього 7,2% респондентів; 85% відмітили, що цьому не вірять.

38% опитаних вважають, що результати е-декларування посилять соціальну напругу, тому що народ побачив, наскільки можновладці багаті, дещо менше – 36,7% вважать, що це принципово нічого не змінить. І тільки кожен десятий відзначає, що е-декларування призведе до більшої прозоростi влади та пiдконтрольностi з боку суспiльства.

Кожен другий опитаний висловився за націоналізацію майна у власність держави, що надає владі можливість вести боротьбу з олігархами.

Підписатися на новини