Введение пошлины США на металлоизделия опасно для Украины

Материал был опубликован на сайте «Факты. ICTV«

Президент США Дональд Трамп объявил о том, что хочет ввести пошлину на металлоизделия из ЕС. Такие действия приведут к увеличению предложения металла на мировом рынке, и большинство производителей окажутся в затруднительном положении.

Трамп хочет ввести пошлину не только на импорт металлоизделий из ЕС, но и на весь импорт металла в целом. У США цель – загрузить заводы по производству стали и алюминия с 70 % до 80-90%. Поэтому пошлина будет вводиться не только для стран ЕС, но и для всех мировых поставщиков. Максимально, в такой ситуации, пострадают металлурги из Китая и России, поскольку объемы экспорта стали и алюминия из ЕС в США не очень большие.

Далее — текст на украинском языке.

Україна в США практично не експортує металопродуктів. Тому прямого ефекту не буду. Але проблема є дуже глобальною.

Коли США все ж таки введе мито, виробники інших країн: Китаю та ЄС – змушені будуть прийти до своїх урядів з повідомленням про обмеження економічних прав. І тоді, логічно, настане момент відповіді.

Швидше за все будуть асиметричні дії, і тут є дві схеми:

• відповісти в рамках СОТ, не вводити зустрічні мита та почати переговорний процес.
• або розпочаток гонки мит.

Саме при другому варіанті розвитку подій українські експортери можуть отримати додаткові бар’єри для входу на іноземний ринок. Оскільки ЄС та Китай також можуть ввести свої протекціоністські заходи.

Накладення мита призведе до того, що ціна нашої продукції буде вищою, тобто стане більш неконкурентнопроможною. Впаде попит на нашу продукцію, відповідно, він збільшиться на продукцію в країни, до яких експортує Україна.

Прогнозую, що збільшення мита на імпорт металопродуктів в США призведе до тарифної війни, що потім призведе до ескалації у вигляді симетричних кроків, але вже в інших галузях. Наприклад, коли митом на металопродукти відповідають митом споживчих товарів.

Чи втратить Україна гроші

В цифрах складно сказати скільки Україна втратить – це залежить від багатьох факторів. Ми експортуємо до $9 млрд. чорних металів і до $1,5 млрд. алюмінію та продуктів з нього. Потенційно, ми говоримо про суму в $10-11 млрд.

Якщо буде гонка мит – ціна нашої продукції на ринку, куди відбувається експорт (країни ЄС наприклад), буде більшою на рівень тарифу, і це підвищить неконкурентоспроможність нашої продукції.

Інший варіант – ніхто не вводить мита на дії США (думаю цей варіант менш реалістичний). Пропозиція металопродуктів стане більшою – світова ціна знизиться, наша виручка при експорті металопродуктів, також, знизиться.

Якщо ж США введе мито на металопродукти, що є найбільш реалістичним варіантом, ЄС не забариться з відповіддю. Вже зараз, згідно з оприлюдненими даними, у відповідь на подібний крок ЄС має намір обкласти митом в розмірі 25% споживчів та сільськогосподарські товари, а також сталеву продукцію і промислові товари. Загальний обсяг імпорту оцінюється в €2,8 млрд.

Під мито можуть потрапити футболки, джинси, косметика, інших споживчів товарів, мотоцикли із США на суму близько $1 млрд. Також, під мито може потрапити сталь та інша промислова продукція США, обіг якої оцінюється в €854 млн.

Для України така ситуація – це додаткова сильна мотивація для інвестицій та модернізації виробничих можливостей, виготовлення продукту з більш складним ланцюжком створення доданої вартості.

Якщо буде торгова війна – втрат ми не уникнемо. І ніколи не уникнемо, коли динаміка нашого ВВП на 87% залежить від динаміки індексів на сировинні товари. Це означає, що ми дуже залежні від світу і їх торгових війн.

Більш глобальним наслідком може стати укріплення долару. Якщо будуть вводитиися протекціоністські заходи, США буде менше купувати на світовому ринку, і це, напевно, позначиться на пропозиції долара.

Більшість контрактів детерміновано в доларі, тому він може укріптися, як наслідок – більша девальвація гривні. Але це більш довгостроковий наслідок. Для цього необхідно 2-3 роки.

Також, думаю, що стратегічно для США головна мета – це паритет долару та євро. І в них є всі шанси цього досягти.

Іншим наслідком може стати зменшення зростання світової торгівлі на 1%. Тому металургійні війни – це є дуже серйозним процесом, і точно не стимулюючим. Це перерозподіл між інтересантами – глобальними гравцями, такими як США, ЄС, Китай.