Санкції проти Росії: ризики швидкого скасування

26 лютого відбулася презентація доповіді на тему «Санкції проти Росії: ризики швидкого скасування», створеної у колаборації експертами УІМ та аналітичного центру “Об’єднана Україна”.

“Вони [РФ] вважали, що Євросоюз не буде виступати на захист України. На щастя, сталося по-іншому”.

Адріан Прокіп

“Збереження санкцій — це мир; швидке скасування санкцій — це привід для нової війни”.

Ігор Попов

Автори дослідження мали на меті показати, що санкції суттєво впливають на можливості Росії вести війну. Тема набуває особливої актуальності, оскільки їх дія спрямована на створення умов, коли РФ не зможе продовжувати свою агресивну політику відносно України. 

Результати дослідження презентували: 

• Анатолій Амелін — виконавчий директор УІМ;
• Адріан Прокіп — експерт УІМ, керівник програми “Енергетика”;
• Ігор Попов — експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна»;
• Олексій Кущ — експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна».

Захід відкрив Анатолій Амелін, який коротко окреслив основні питання презентації: “Які є санкції? Хто їх накладає? Які ризики їх зняття? Які наслідки це матиме для України?”

Олексій Кущ одразу задав дискусії динамічний тон, розглянувши 5 груп санкцій:

• транзакційні — санкції проти банківської системи РФ та обмеження можливості розраховуватися за допомогою світових валют; 
• технологічні — обмеження постачання в Росію чутливих технологій, які можуть використовуватися в стратегічних галузях економіки;
• інвестиційні — передусім стосуються заборони нерезидентам купувати російські фінансові інструменти; 
• торгівельні — обмеження на торгівлю певними видами товарів та послуг (інформаційні, програмні тощо);
• персональні — група санкцій, які діяли ще до початку повномасштабної війни. 

Експерт зазначив, що “санкції діють повільно і системно”, тож їх вплив потрібно розглядати в довгостроковій перспективі. Основний принцип санкційної політики базується на їх поступовому введенні, що викликає у деяких людей нарікання. 

Чим би обернулося раптове введення усіх санкцій? На думку експерта, це призвело б до певного шоку, але ми б втратили туз у рукаві. Знаючи “що день прийдешній їй готує”, Росія могла б встигнути переформатувати армію. Тому мудріше розтягувати санкції у часі, що експерт назвав “принципом пружини, яка поступово стискається”.

Які козирні карти допоможуть ЄС збити пиху з РФ? Наші “тузи” — це основні акценти санкційної політики:

• обмеження щодо купівлі російської нафти;
• обмеження щодо інвестицій в російський фондовий ринок та боргові фінансові інструменти;
• обмеження трансакційних можливостей РФ щодо підключення до системи SWIFT;
• розгляд можливості щодо включення Росії до чорного списку FATF (міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей).

За час свого існування, санкції пройшли своєрідну “еволюцію”, від фінансових та енергетичних обмежень до якісно нових версій, що розповсюджуються на критичні сфери, зріджений природний газ та криптовалюти.

Розгляньмо останні санкції ЄС проти Росії:

• 15-й пакет санкцій (грудень 2024) — спрямований на тіньовий флот РФ та обмеження експорту нафтопродуктів;
• 16-й пакет санкцій (24 лютого 2025) — розширення санкцій, зокрема заборона на операції з фінустановами, що використовуються проти 13 регіональних банків РФ.

Після ґрунтовної доповіді колеги, слово взяв Адріан Прокіп. Він зауважив, що на початку російського вторгнення в Україну, у країни-агресора були сподівання, що Захід навіть не встигне відреагувати на цю війну. 

Експерт приділив особливу увагу санкціям в енергетичному секторі. Ще б пак: адже 50% експорту Росії — це енергоносії. Згадаймо, що ще у 2021 році росіяни почали маніпулювати ринком газу. Яка ж ситуація зараз?

• Санкції ЄС та США кардинально змінили структуру експорту російських енергоресурсів;
• попри обмеження, обсяги постачання нафти залишилися майже незмінними;
• вугільний сектор РФ зазнав найбільших труднощів через логістичні проблеми;
• газовий сектор постраждав через скорочення постачання до Європи та припинення транзиту через Україну у 2025 році.

Цікавий момент: ЄС запроваджує санкції залежно від того, чи мають країни Європи потреби у певних ресурсах. Наприклад, досить швидко були прийняті санкції щодо російського вугілля, що закономірно, враховуючи повну відмову Великої Британії від вугілля у виробництві електроенергії. 

Водночас ситуація з газом не така однозначна: у 2021 році, 40% споживання ЄС покривалося російським газом. 

Під дією запроваджених санкцій, Росія крутиться, мов муха в окропі, активно шукаючи способи їх обходу. Наприклад, вона надає великі знижки торгівельним партнерам, що сприяло зростанню російського експорту до країн Африки, Латинської Америки, Туреччини (+100%), Китаю (+26%) та Індії (+111%). Одночасно, припинилися постачання в США та Великобританію, а експорт до країн ЄС впав на 87%.

Адріан Прокіп наголосив, що зараз Україна знаходиться в дуже незрозумілій позиції: “Ми не розуміємо, наскільки ефективними будуть санкції, які запровадив ще Байден та якою буде позиція нової американської адміністрації.“

Тому нам конче необхідно слідкувати за позицією і політикою ЄС. На кону стоїть надто багато, щоб ми могли дозволити собі необачність. 

Виступ Ігоря Попова був зосереджений на заморожених російських активах, загальною сумою близько 300 мільярдів доларів. Ці кошти “мертвим тягарем” спочивають у бельгійській міжнародній компанії Euroclear (191 мільярд євро), Великобританії (50 мільярдів євро) та Франції (19 мільярдів євро).

А могли б піти в діло. Якби ж все було так просто! Ситуація тягне за собою низку правових питань та ризиків для фінансової системи: адже у світовій історії не було прецедентів такого масштабу.

Щоб розрубити цей Гордіїв вузол, Ігор Попов пропонує конфіскувати заблоковані активи на користь України або ж мати зиск з використання відсотків. Він прогнозує, що Росія так і не отримає ці кошти. 

Експерт підкреслив, що “санкції вводять не як каральний захід, а для того, щоб завадити Росії проводити свою агресивну політику”. Якби не ці обмеження, РФ воювала б ще довго, впевнений Ігор Попов. 

Зі свого боку, російська сторона ставить головною умовою перемир’я поетапне скасування санкцій. Проте в цьому немає ні правової основи, ні політичної логіки! Навпаки, санкції служать каталізатором для перегляду нашим східним сусідом своїх протиправних дій щодо України.

Експерт пропонує підсипати жару та запровадити додаткові санкції, наприклад, спрямовані проти космічної галузі РФ. Хоча згідно з Договором про космос 1967 року, космічний простір вільний від політики, перед тим, як освоювати нові горизонти, потрібно навести лад на рідній планеті. А у нас, на Землі — війна.

Дискусія завершилася підбиттям підсумків:

1. Санкції працюють — вони ослаблюють російську економіку і є фактором примусу РФ до компромісу і миру. Їх потрібно утримувати, і по можливості, запроваджувати нові.
2. Санкції прив’язані до конкретних подій і будь-які дискусії про їхнє зняття треба розглядати з погляду того, чи були усунені причини, які їх спричинили.
3. Послаблення санкцій не можна прив’язувати до переговорів. 

Презентація аналітичної доповіді викликала жваве обговорення у присутніх у залі експертів та представників галузевих медіа. Щиро дякуємо всім учасникам за проактивне відношення до цієї важливої теми!

Ми вдячні й вам за інтерес до поточних подій, які можуть змінити світове майбутнє. Запрошуємо переглянути трансляцію на YouTube-каналі УІМ для ознайомлення з деталями експертних виступів. Зазначимо, що захід доступний з перекладом жестовою мовою. 

Наступні події анонсуємо уже незабаром. Залишайтеся з нами, щоб тримати руку на пульсі поточних економічних та політичних зрушень: адже історія твориться прямо на наших очах!