Останні нелояльні: російська молодь і путінізм

Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього

керівник програми “Історична та культурна політика”

Російська молодь (з 14 до 35 років включно) є найменш лояльною до сучасного кремлівського режиму стратою (не рахуючи дітей, щодо яких дані відсутні). По-перше, молоді люди становлять найменшу частку аудиторії пропагандистського телебачення, віддаючи перевагу не вповні підконтрольному владі Інтернету. По-друге, вони найменше прагнуть «величі росії» і найменше готові приносити жертви в ім’я цього. І по-третє, підтримка російського вторгнення в Україну є найменшою саме серед молоді. Недивно, отже, що на цю когорту спрямовані чи на найбільші пропагандистські зусилля кремля.

Молодь і медіа

Упродовж минулого десятиліття пізнього путінізму (2013-2023 рр.) телевізор залишався найпопулярнішим різновидом російських медіа. На питання, «звідки ви найчастіше дізнаєтеся новини про країну та світ?», відповідь «телебачення» у 2013-2018 рр. обирали від 85% до 90% опитаних. З другої половини 2018 року і до січня 2022 року популярність цього варіанту знижувалася з 73% до 62%. У березні 2022 року стався нетривалий зліт до 70%, а потім показник відступив у попередній коридор.

Таким чином, в цей період спостерігалися дві тенденції:

а) телевізор все ще домінував на медіаринку росії;

б) його вплив поступово, але неухильно зменшувався.

Паралельно за цей час вибуховими темпами росла популярність категорії «соціальні мережі + Telegram». У 2013 році її вказали 14% опитаних, а у 2020-му – уже 43%. У 2022 року популярність соцмереж в якості головного джерела інформації виросла до 55%. Якщо у 2020-2021 роках Telegram як джерело інформації згадували в середньому 6% респондентів, то у квітні-червні 2022 року – вже 16%.

При цьому використання медіа набуло яскраво вираженого вікового характеру. В червні 2022 року в групі споживачів 18-39 років телебачення займало 24% від усіх згаданих джерел інформації, тоді як соціальні мережі та Telegram – 42%. В групі 55+ років – майже навпаки. Вікова група 40-54 років за структурою медіаспоживання знаходилася між ними, але явно ближче до молодшого віку.

Існують й інші поділи між телеглядачами та користувачами Інтернету. Серед телеглядачів вищу освіту мають трохи більше ніж 25%, а серед тих, хто черпає інформацію з Telegram та інтернет-видань, таких близько 40%. Половина користувачів Telegram має дохід понад 50 тис. рублів, тоді як серед телеглядачів таких лише чверть. Нарешті, серед телеглядачів 55% становлять пенсіонери та некваліфіковані працівники, тоді як читачів Telegram-каналів – трохи більше 20%.

Всі наведені вище дані взяті з дослідження 2022 року останньої незалежної російської соціологічної служби«Левада-Центр» під заголовком «Источники информации: москва и россия».

Схожі тенденції відзначені у дослідженні GroupM Accelerate research, опублікованому 11 травня того ж року. Питання було сформульовано так: «Якщо подія висвітлюється декількома типами ЗМІ по-різному, якому з них ви насамперед довіряли б?». 17 березня 33% респондентів назвали телебачення найбільш достовірним джерелом інформації, 27 квітня так вважали лише 23% опитаних. Ці результати цілком вкладаються у довготривалий тренд.

Аналогічним чином впала популярність інтернет-ЗМІ та офіційних веб-сайтів: надійними джерелами 17 березня їх називали 26% опитаних, а 27 квітня – 23%. Такі синхронні зміни можуть свідчити про падіння довіри росіян не просто до певного типу носіїв інформації, а до владного дискурсу як такого.

Також в цілому виросла довіра росіян до соцмереж, блогів та Telegram-каналів: частка тих, хто обирає це джерело інформації, збільшилася з 19% до 23%.

У серпні 2022 року були опубліковані дані дослідження холдингу «Ромир», які на загал зафіксували ту ж тенденцію. Якщо до лютого «Перший канал» дивилося 33,7% населення, то у липні – 25,5%. Охоплення «росії-1» скоротилося з 30,9% до 23%, а НТВ – з 21,1% до 16,6%. А найголовніше, що «велика трійка» держканалів уперше поступилася Telegram, охоплення якого з лютого по липень підскочило з 19,1% до 26,8%.

Продовжила зростати популярність Telegram і у 2023 році. В березні він увійшов до топ-5 найчастіше відвідуваних росіянами ресурсів, обійшовши YouTube. Telegram виявився найпопулярнішим у російської молоді віком від 12 до 24 років: кількість представників цієї вікової групи, які користуються ним хоча б раз на добу, у першому кварталі 2023 року склала 69%.

У квітні 2023 року новими даними поділився «Левада-Центр» («Основные источники информации и популярные журналисты»). Популярність телевізора зупинилася на минулорічних 64%. Соцмережі виросли до 41%, а Telegram-канали – до 19%, що в сумі дає 60% (сукупно +5% за минулий рік). Серед молоді 18-24 років телевізор дивляться лише 37% (соцмережі – 64%, Telegram – 41%, сума більше 100%, оскільки можна було обрати кілька відповідей).

Це ж дослідження вперше переконливо роз’яснює, навіщо Кремль так активно монополізує телебачення. На питання про журналістів, ведучих і блогерів, за якими слідкують респонденти, відповіді розподілилися наступним чином: Володимир Соловйов – 17% згадок, Ольга Скабєєва – 11%, Євген Попов – 4%, Маргарита Симоньян – 3%. Загалом у першій десятці – лише телевізійні пропагандисти та «воєнкори». Більш-менш опозиційно налаштовані Ілья Варламов, Юрій Дудь і Ксєнія Собчак теж присутні, але зі своїми 3% на всіх майже непомітні на тлі «володарів думок». Щоправда, відповіді «не дивлюся» і «важко відповісти» ще популярніші за Соловйова.

Однак у наймолодшої аудиторії (18-24 роки) картина геть інакша. Соловйов і Скабєєва набрали по 4% згадок, а далі йде Максим Каціз 3%. Можна припустити, що серед неповнолітніх користувачів Інтернету популярність офіційних пропагандистів ще нижча, а «опозиціонерів» – вища.

Нарешті, у квітні 2024 року нове дослідження «Левада-Центр» («Роль телевидения и интернета как главных источников новостей») продемонструвало здобуття новими медіа переваги над старими. Телебачення як основне джерело отримання інформації вказали 65% опитаних, тоді як Інтернет в цілому – 104% (сайти – 28%, мережі – 38%, Telegram – 24%, YouТube – 14%, допускалися кілька відповідей, тому сума більша за 100%). Розподіл популярності медіа надзвичайно залежить від віку: 85% росіян, старших за 55 років, дивилися переважно телевізор, тоді як серед молоді 18-24 років таких було лише 42% (і навпаки – молодь у 2-4 рази частіше споживала інформацію з Інтернету, ніж старі). Телебаченню довіряють 34% молодих росіян і 66% старших, із Інтернетом ситуація протилежна. А 48% молоді ніколи або майже ніколи не дивляться телевізор. Популярність головного російського пропагандиста Владіміра Соловйова серед молоді становить 10%, у стариків – 28%. З цьогорічного топ-20 вибули Юрій Дудь, Ілья Варламов та Максім Кац.

З липня 2023 року, як зазначає Mediascope, Telegram є четвертим за популярністю майданчиком в Інтернеті, поступаючись лише Whatsapp, Яндекс і Google (а серед аудиторії 12-24 роки – №1). При цьому, якщо «новини і політика» в цілому цікавлять 67% читачів топ-30 найпопулярніших каналів, то серед аудиторії 12-14 років таких лише 27%, а 57% читають розважальний контент.

Навесні 2024 року, за даними іншого дослідження Mediascope, YouТube обійшов решту соціальних медіа за популярністю – його ексклюзивна частка склала 39%, тоді як Telegram – 17%, а ВК – 16%. В групі 12-24 років друге місце з Telegram ділить TikTok (по 24%). Новин і політики серед топ-8 найпопулярніших жанрів пошуку на Youtube не було. В Telegram частка новинних і політичних каналів серед топ-50 упала до 58% (група 12-24 років становила лише 13% аудиторії цих каналів).

98% молоді 18-24 років щоденно виходили в Інтернет проти 49% людей 55+ років.

Проміжний висновок наступний. Аудиторія телебачення – головного пропагандистського інструменту кремля – поступилася, можливо, назавжди, аудиторії Інтернету. Старші покоління все ще зберігають відданість блакитному екрану, натомість молодші безповоротно йдуть у соціальні мережі, не до кінця підконтрольні кремлю. Причому якщо «середній вік» обирає в Telegram політичний плюралізм (як ультрашовінізм, так і антипутінізм), то підлітки стрімко деполітизуються взагалі (котики замість політиків).

Молодь і лояльність владі

Це здається самоочевидним, але все одно вимагає осібного підкреслення – існує чітка кореляція між джерелом споживаного контенту та політичною підтримкою кремля. Рівень лояльності до путінського режиму тих, хто орієнтуються на традиційні джерела інформації (ТБ, радіо, друковані ЗМІ) на 7-11 пунктів вищий, ніж у тих, хто дізнається новини з інтернет-видань та соціальних мереж, і на 12-15 пунктів вищий, ніж у читачів Telegram-каналів. А оскільки інтернет-юзерів, як правило, молодші за телеглядачів, не дивно, що молодь в цілому менш лояльно ставиться до кремлівського режиму.

Невдоволеність молоді вилилася у підтримку нею протестних акцій Алєксєя Навального ще у 2017 році. Переважно молоді люди становили більшість на останніх масових протестах в Росії взимку 2021 року. Від 25% до 40% учасників були студентами та учнями коледжів віком від 18 до 24 років, а від 42,7% до 47,7% мітингувальників – від 25 до 39 років, передає ВВС. Понад третина мітингарів вийшла на акцію вперше, а серед молоді таких було 60%. Навіть у 2024 році молодь в цілому більш схвально ставилася до діяльності Навального: 12-14% у групі 18-39 років проти 8-10% у групі 40+ років.

Так само серед молоді не користуються популярністю ідеї «вставання з колін». Згідно з результатами мегадослідження РАН «Молодежь и россия будущего» (4 тисячі респондентів), яке цитує РБК, більшість молодих громадян не готові змінювати спосіб життя заради «зміцнення могутності росії та її суверенітету». Головною ідеєю розвитку країни молодь вважає соціальну справедливість (33,8%), тоді як зміцнення воєнної могутності та відновлення національних цінностей і традицій посідають відповідно 5 і 6 місце (17,7% та 11,2%).

Якщо за перетворення росії на одну з найбільш економічно розвинених та політично впливових країн світу висловилися 47,3% молодих респондентів, то за відмову від глобальних цілей – 30,9%, а за статус наддержави – лише 13,3%. При цьому за повернення до статусу СССР виступили 34,7% респондентів віком 55-56 років.

На питання, на що готові громадяни «заради зміцнення могутності росії та її суверенітету», 68,1% молодих росіян виявилися не готовими або радше не готовими до будь-яких змін способу життя. Проти підвищення податкового навантаження висловилися 87% опитаних, проти заморожування зарплат та пенсій – 86%, а близько 69% не змиряться з обмеженнями на вільне використання Інтернету. Примітно, що в останні два роки кремль рухається в напрямку реалізації цих молодіжних страхів.

Кількість песимістів серед 18-24-річних виросла за 2022 рік у 2,3-2,4 рази, а кількість тих, хто вважає, що Росія розвиватиметься успішно, скоротилася у 2,5 рази.

Показник «індикатор сприйняття зовнішніх загроз як основних» після російського вторгнення в Україну розподілився наступним чином: 73% серед 18-24-річних і 77,5% серед 25-29-річних та 87,5% серед старших росіян (щоправда, інше дослідження Інституту соціології РАН «Образ будущего в призме социологических измерений» дає інші результати: «Старше покоління найбільше вербалізує зовнішню агресію як загрозу для росії (40%), на 10-15 в.п. випереджаючи інші вікові групи (30% у середньому по росії; лише 25% – серед молоді)»).

Вкрай важливим є проведене Санкт-Петербурзьким держуніверситетом в другій половині 2022 року дослідження «Подростки 360°». Воно ґрунтується на в рази більшій вибірці респондентів, ніж зазвичай, і охоплює недоступну іншим опитуванням аудиторію підлітків 14-17 років. За його результатами, у «патріотичних заходах» в школах беруть участь63% учнівз понад 90 тисяч опитаних, стільки ж, скільки і у спортивних заходах. Однак концерти відвідують 67%, дискотеки – 69%, квести і вікторини – 72%, гумористичні заходи – 83%, екскурсії й туристичні поїздки – 84%. При цьому 58% з понад 70 тисяч опитаних користуються VPN, щоб обходити блокування сайтів в росії (ховаються так від батьків 32%). А цікавляться політикою і можуть вступати в дискусію з цього приводу 34% зі 136 тисяч опитаних.

Красномовними є результати опитування ФОМ навесні 2023 року. Відповідно до нього, частка патріотів в російському суспільстві є приблизно однаковою в усіх вікових групах: 18-30 років – 79%, 31-60 років – 87%, 60+ років – 82%. Але при цьому лише 45% молоді 18-30 років вважають, що патріотами можна стати під впливом патріотичного виховання (46-60 років – 58%, 60+ років – 60%), а з інших причин – 48%. Логічно припустити, що серед неповнолітніх цей відсоток буде ще меншим. Цього року прибічників «виховного патріотизму» стало 46% (проти 44% «з інших причин»), що може свідчити або про ефективність пропаганди, або про жорсткіший тиск.

14-15 вересня 2023 року була проведена серія діагностичних фокус-груп у великих містах та мегаполісах ПФО та ЦФО. Довіру Путіну висловлюють особи старшого віку, серед яких підтримка чинного президента максимально висока, та частина осіб середнього віку. Серед молоді підтримка путіна має фрагментарний характер. Найменший рівень довіри до глави держави саме у молодих людей та у частини осіб середнього віку.

Загальне позитивне ставлення до США в Росії у 2024 році висловлюють 19% всіх опитаних – і 32% молоді 18-24 років (а до ЄС – на 1% більше). До України добре ставляться 16% всіх опитаних – і 19% молоді. Також «зовнішні загрози у свідомості молоді насамперед пов’язані з Китаєм, меншою мірою – з тиском Заходу, санкціями, підміною понять та цінностей».

У Пензенській області «у 2021 році брали участь у виборах до органів влади різного рівня 33,95% респондентів, то у 2023 р. їхній відсоток скоротився до 21,3%».

Проміжний висновок наступний – хоча молодь в цілому рухається в загальноросійському тренді, це єдина вікова категорія, про повне ідеологічне панування над якою кремля не йдеться. Молоді люди скептичніше налаштовані до влади в цілому, до «величі» росії, до патріотизму та пропагандистських інновацій в школах. Причому молодь не так радикалізується, як аполітизується.

Молодь і війна

Абсолютно логічним на зазначеному вище тлі виглядає факт, що молодь найменше схвалює російську агресію проти України.

Влітку 2022 року вторгнення в Україну підтримували 81% телеглядачів і 67% користувачів Telegram, – а про перевагу молоді серед аудиторії Інтернету вже йшлося.

За опитуванням «Левада-Центр» в квітні 2022 року, молодь на 15% більше за пенсіонерів схильна вважати «спецоперацію» неуспішною. У віковій групі 18-24 років «тривога, страх і жах» (37%) перевищували «гордість за росію» (33%).

Станом на весну 2024 року молодь продовжує найменше підтримувати агресію. Опитування «Левада-центра», ExtremeScan и russian Field дають різні цифри, але демонструють однакову тенденцію.

• Не підтримують війну за даними «Левада-центра»: в цілому – 24%, найстарші – 12%, наймолодші – 29%.
• Не підтримують війну за даними russian Field: в цілому – 29%, найстарші – 18%, наймолодші – 48%.
• Не підтримують війну за даними ExtremeScan: в цілому – 39%, найстарші – 24%, наймолодші – 59%.
• Виступають за перехід до мирних переговорів за даними «Левада-центра»: в цілому – 51%, найстарші – 44%, наймолодші – 62%.
• Виступають за перехід до мирних переговорів за даними russian Field: в цілому – 49%, найстарші – 40%, наймолодші – 70%.
• Виступають за перехід до мирних переговорів за даними ExtremeScan: в цілому – 44%, найстарші – 29%, наймолодші – 69%.
• Скасували б рішення про початок «СВО», якби повернулися в минуле, за даними «Левада-центра»: в цілому – 37%, найстарші – 33%, наймолодші – 49%.
• Скасували б рішення про початок «СВО», якби повернулися в минуле, за даними russian Field: в цілому – 34%, найстарші – 26%, наймолодші – 55%.

В проміжному висновку – більшість російської молоді в той чи інший спосіб не підтримує росію у її війні з Україною, і це єдина вікова група з такою позицією. А враховуючи, що публічне заперечення правомірності «СВО» карається владою, насправді рівень схвалення війни може бути ще нижчим.

Висновки та прогнози

Станом на 2024 рік нараховувалося приблизно 39 млн росіян у віці від 14 до 35 років. Вони становить майже 26% населення росії, а діти до 15 років становлять ще до 17% – ігнорувати таку масу населення кремль не може. З наведених вище даних неспростовно випливає, що молодь в цілому є значно менш лояльною до кремля – і саме тому в останні роки з’явилася ціла низка проектів, направлених на ідеологізацію молоді (від «Юнармии» до єдиного підручника з історії).

Молодь уже не є аудиторією державних ЗМІ, і з кожним роком кількість росіян, охоплюваних державною пропагандою через медіа, буде ще більше скорочуватися. Однак видається, що підлітки та юнаки віддають перевагу не стільки опозиційному, скільки розважальному контенту в мережі. Втім, навіть така деполітизація означатиме зменшення рівня підтримки влади.

Низький рівень підтримки влади серед молоді, найпевніше, пов’язаний із перетином двох причин: по-перше, відсутністю радянського досвіду (отже, ностальгії за «величчю» та «міцною рукою», і навпаки, наявністю звички до свобод нульових років), а по-друге, із відсутністю очевидних соціальних ліфтів без «вбудовування у вертикаль». Також слід взяти до уваги, що в будь-якому суспільстві будь-якого часу молодь вирізняється меншою схильністю до визнання авторитетів та слідуванню правилам.

До 2030 року очікується, що молодша страта (14-24) приросте на 2,7 млн, а старша (25-35) зменшиться на 3,7 млн. Оскільки молодші («зумери») є менш лояльними до влади серед всієї молоді, загальний рівень підтримки кремля знизиться сам по собі (не враховуючи впливу негативних наслідків війни та санкцій на населення). «Зумери» остаточно покинуть традиційні медіа і зосередяться на відносно вільному Інтернеті з його плюралізмом (а ще у цього покоління вищі навички індивідуального фактчекінгу, тоді як «міленіали» переважно покладаються на авторитет ЗМІ, свідчить результат семінару «Молодежь россии глазами социолога»). Також для «зумерів» більш характерне толерантне ставлення до різноманіття сучасного світу та фіксується менша підтримка «традиційних цінностей».

Отже, у російської влади просто не залишається іншого вибору, окрім як посилювати інтенсивність пропаганди, націленої на молодь, але через інші канали – школи, виші, публічні заходи тощо. Також слід очікувати активізації спроб кремля підпорядкувати собі Інтернет (як-от «Яндекс» під контролем Сєрґєя Кірієнко), а оскільки це навряд чи вдасться – то й повної заборони непідконтрольних платформ, зокрема YouТube.