Фото: Європейська правда
Публікуємо черговий матеріал з нашого циклу #міжнародка_для_чайників, де простими словами пояснюємо складні міжнародні процеси
«Додона уп’яте за рік відсторонили від посади». Саме такими заголовками минулого тижня була наповнена молдовська преса. Ця новина також стала однією з нечастих згадок про Молдову в зарубіжній пресі. Але таке формулювання викликає масу запитань у пересічних читачів, які не слідкують регулярно за тим, що відбувається в цій країні. Невже тепер в Молдові немає чинного президента? Як так вийшло, що його відсторонили вп’яте, а так можна? Хіба Додон щоразу поновлюється на посаді? Ці заголовки багатьом нагадують нескінченні розмови про імпічмент Дональда Трампа в США або дискусії про відсторонення Януковича у 2013-2014 рр. Але ситуація у Молдові дещо інша.
Так що ж там відбулося насправді?
10 грудня Конституційний суд Молдови за позовом депутатів Демократичної партії прийняв рішення про тимчасову передачу повноважень президента від Ігоря Додона до спікера парламенту. Приводом стала друга відмова президента підписати пакет з 5 законів.
Ці закони парламент ухвалив вже вдруге. Перший раз президент Додон відмовився їх підписувати, і вони так і не набули чинності. Цього разу депутати вирішили підключити Конституційний суд і скористатися процедурою відсторонення глави держави.
Частина друга статті 93 Конституції Молдови передбачає, що у разі зауважень щодо прийнятого закону президент може повернути його до парламенту. Однак якщо парламент голосуванням підтверджує своє рішення, президент зобов’язаний підписати закони.
Відповідно, Конституційний Суд постановив, що глава держави порушив Основний закон, і на основі 91 статті Конституції передав повноваження в частині підписання цих конкретних законів спікеру парламенту Андріану Канду. Очільник парламенту підписав пакет законів в той же день.
Що саме та чому відмовився підписувати Додон?
Президент Молдови Ігор Додон відмовився підписувати наступні законопроекти:
- Закон про оголошення 9 травня «Днем Європи». Правляча Демократична партія активно розігрує карту протистояння Росії у внутрішній політиці. За їхньою ініціативою у Молдові, як і в Україні, перейменовують вулиці, боряться з російською пропагандою та намагаються зменшити вплив «русского мира». Заміну Дня перемоги (який святкується в Росії та частині країн пострадянського простору) на День Європи (який святкується в Європі) представляють як відхід від російського впливу та синхронізацію з країнами Євросоюзу.
Натомість, президент Додон навпаки: виступає за зближення з Росією. Він не є великим прихильником євроінтеграції. Відповідно, він не хоче іти на конфлікт з Кремлем на ґрунті культури та розчаровувати свій електорат, який переважно позитивно ставиться як до Росії, так і до спадщини СРСР.
- Закон про продаж земельної ділянки посольству США. Йдеться про 5 гектарів території, на яких до 2007 року розташовувався Республіканський стадіон. Уряд погодив продаж на початку жовтня і американці планують побудувати там нову будівлю для своєї дипломатичної місії. Додон виступає проти цього, хоче зменшити вплив американців в країні та звинувачує владу у тому, що вони залежні від США.
- 2 закони про перепідпорядкування військ карабінерів від президента до уряду. Карабінери в Молдові – це щось на зразок колишніх внутрішніх військ або сучасної Нацгвардії в Україні, до їх повноважень входить в першу чергу охорона громадського порядку. Досвід показує, що саме ці формування найчастіше використовуються у політичних цілях і для захисту влади. А президент проти скорочення його повноважень, і без того обмежених парламентом.
- Новий Кодекс телебачення і радіомовлення. Більшість змін у ньому стосуються підвищення прозорості медіа та їх демонополізації. Однак Ігор Додон виступив проти закону, оскільки серед іншого він передбачає заборону на ретрансляцію воєнних, інформаційних та аналітичних передач, які вироблені в державах, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. В першу чергу це стосується Російської Федерації. Тобто, по суті закон забороняє частину телепродуктів російського походження.
Попередні 4 рази Додона відстороняли теж за відмову підписати закони. У одному випадку мова йшла про закон про заборону російської пропаганди, у трьох інших – про кадрові призначення в уряд.
Як так сталося, що у Молдові президент протистоїть парламенту?
Така ситуація стала можлива через 2 фактори.
По-перше, через конституційний дизайн Молдови. Президент має лише номінальні обмежені повноваження і тому парламент може ухвалити майже будь-яке рішення без нього простою більшістю. Якщо, наприклад, в Україні президент має право вето і для його подолання потрібно 2/3 депутатів парламенту, то максимум, що може зробити Додон – затягнути час, повернувши прийнятий закон один раз назад до парламенту, щоб депутати знову прийняли його тією ж простою більшістю. Звісно, якщо закон справді важливий для правлячої партії, то вони проголосують його ще раз і дочекаються рішення Конституційного суду, яке передасть право підпису спікеру парламенту.
По-друге, через політичну ситуацію в Молдові. На парламентських виборах 2014 року країна отримала дуже багатогранний парламент без чіткого переможця. Однак після низки потрясінь 2015-2016 років, зокрема, криз в Комуністичній та Ліберальній партіях і переходу частини їхніх депутатів в Демократичну партію, останнім вдалося заручитися підтримкою групи депутатів і сформувати власний уряд на чолі з Павлом Філіпом. Після цього на президентських виборах переміг Ігор Додон – представник Партії соціалістів, яка залишилась найбільшою опозицією в парламенті.
Як наслідок, країна отримала протистояння президента з одного боку та уряду з парламентом з іншого боку. Це дуже схоже на Україну після Помаранчевої революції. Але з двома суттєвими різницями. У випадку Молдови 2 табори мають зовсім різне бачення розвитку країни. Уряд виступає за євроінтеграцію та возз’єднання з Румунією, а президент – за збереження незалежності та співпрацю з Росією. Крім цього, в Молдові всі важелі влади перебувають в руках парламенту і уряду. Тому Додон під час першої половини своєї каденції сконцентрувався на відносинах з Росією та намаганні передати свою популярність Партії соціалістів (він, згідно з опитуваннями, найпопулярніший політик Молдови). Зараз всі його сподівання спрямовані на парламентські вибори 2019 року, на яких його партія претендує на значне посилення позицій.
Що далі?
Таке відсторонення по суті не несе жодних значних наслідків, крім підписання відповідних законів іншою посадовою особою. Додон продовжить виконувати всі інші свої повноваження. Ні Конституція, ні інші закони не передбачають жодних додаткових санкцій стосовно нього за такі дії. Тобто, відсторонення Додона – це не імпічмент, і такої загрози для нього наразі немає.
Натомість, відсторонення подібні до цього цілком можливі. 30 листопада парламент провів останнє засідання в рамках свого чотирирічного мандату і тепер не може приймати конституційні закони, але він продовжить працювати до обрання нового парламенту і зможе приймати звичайні закони простою більшістю. З огляду на передвиборчий період, вірогідність прийняття законів, які викличуть суперечку між Додоном і парламентом, лише збільшується. Тому не виключено, що до кінця лютого 2019 року ми можемо побачити новину про те, що президента Молдови вшосте тимчасово відсторонили від посади. Хоча чим ближче до виборів, тим ймовірність цього зменшуватиметься, оскільки процедура потребує певного часу. Наприклад, між прийняттям 2 з 5 вищезгаданих законів та рішенням Конституційного суду пройшов місяць. Решта законів чекали рішення 2 місяці.
Після парламентських виборів ситуація може змінитися. Поки все йде до того, що Партія соціалістів зміцнить свої позиції в парламенті. І якщо вони отримають 34 мандати (зараз у них 24), то Ігор Додон буде повністю убезпечений від справжнього імпічменту. Але залишається відкритим питання, хто сформує коаліцію. Невизначеності додає те, що половина депутатів буде обрана за мажоритарними округами і тому композиція парламенту може виявитися зовсім не такою, як показують зараз соціологічні опитування. А якщо соціалісти знову опиняться в опозиції, то ситуація з безкінечними відстороненнями Додона може продовжитись і у 2019 році.
Яр Батог. стажер УІМ
З попередніми матеріалами циклу можна ознайомитися за посиланням:
УГОРЩИНА ПРОТИ ДЖОРДЖА СОРОСА: ЧОМУ САМЕ ВІН І ДЛЯ ЧОГО ЦЯ БОРОТЬБА?
ЩО ТАКЕ «НЕЛІБЕРАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ» І ЯК ЇЇ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ В УГОРЩИНІ?