фото: Council of Europe
26 березня 2020 року Група держав Ради Європи проти корупції (GRECO) оприлюднила на своєму офіційному сайті Звіт про виконання Україною рекомендацій за результатами оцінювання у рамках четвертого раунду на тему: «Запобігання корупції стосовно народних депутатів, суддів та прокурорів» (прийнятий 06.12.2019 під час 84-го пленарного засідання GRECO (Страсбург, 02-06.12.2019)).
Згідно Звіту Україна виконала 5 з 31 рекомендації GRECO, 15 рекомендацій виконані частково і 11 залишилися невиконаними.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
GRECO позитивно оцінено прийняття Закону України № 140-IX від 02.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який перезавантажив НАЗК та уточнив його повноваження. Так само позитивно оцінено Стратегію НАЗК, ухвалені порядки щодо електронного декларування та інші нормативні документи.
Водночас, GRECO очікує на формування нової Громадської Ради при НАЗК та висловлює сподівання, що таким чином буде покращено прозорість та підзвітність його роботи.
Зауважено, що в роботі НАЗК досі залишаються ризики ручного відбору декларацій для повної перевірки. Рекомендовано ухвалити порядок моніторингу способу життя декларантів, тобто контроль видатків.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
Позитивно оцінено надання НАБУ повного доступу до державних реєстрів, зокрема до Реєстру декларацій та інформації про конкретні операції з банківськими рахунками, а також до низки національних та регіональних баз даних.
Водночас, GRECO висловлено критику щодо спроб спростити процедури звільнення директора НАБУ та посилити повноваження Президента в цьому питанні.
Верховна Рада України (ВРУ)
GRECO вітає скасування недоторканості народних депутатів.
Водночас, критиці піддано розгляд законопроектів у «турборежимі» та наголошено на необхідності проведення обговорень і консультацій у законотворчій роботі.
Вважається прогалиною відсутність кодексу етичної поведінки народних депутатів. В цьому кодексі має бути забезпечено опис процедури попередження конфлікту інтересів, в тому числі в діяльності депутата поза парламентом.
Також, GRECO рекомендує припинити можливість займатися підприємницькою діяльністю народними депутатами не лише в законі, але і на практиці, а також вимагає законодавчо врегулювати відносини депутатів з лобістами та групами публічної адвокації; посилити механізми внутрішнього контролю за доброчесністю депутатів.
Органи судової влади
GRECO висловило серйозне занепокоєння, що вкрай важлива для держави судова реформа у кінці 2019 року відбулася через прискорену процедуру без проведення оцінки попередньої системи, а також без достатнього обговорення та обґрунтування, адекватного залучення всіх зацікавлених сторін і громадських консультацій. Актуальність таких застережень GRECO, зокрема, підтверджується тим, що вже на початку 2020 року положення судової реформи, викладені у Законі України № 193-IX від 16.10.2019 значною мірою визнані неконституційними (Рішення КСУ від 11.03.2020 № 4-р/2020 у справі № 1-304/2019(7155/19)).
Також незадовільно оцінено відсутність експертної оцінки суддів іншими суддями як основної форми регулярного оцінювання, що має базуватися на чітких критеріях; нечіткість визначення дисциплінарних правопорушень суддів в профільному законі; відсутність механізму оскарження рішення про відвід судді та ін.
Говорячи про позитивне, GRECO відзначив заходи, вжиті для покращення безпеки суддів, для постійного перегляду практичного застосування режиму недоторканності стосовно суддів з метою запобігання безкарності, і для забезпечення регулярного тренування з питань доброчесності суддів.
Органи прокуратури
Із 10 рекомендацій GRECO в частині боротьби з корупцією в органах прокуратури, задовільним чином визнано виконання лише однієї, а саме стосовно повернення останніми змінами до Закону України «Про прокуратуру» вимоги щодо наявності у кандидата на посаду Генерального прокурора вищої юридичної освіти. Решта рекомендацій залишаються або повністю або частково невиконаними.
У цьому зв’язку, варто зауважити, що критично, з точки зору ризиків для незалежності прокурора, GRECO оцінено низки останніх нововведень до профільного закону, зокрема щодо: зупинення функціонування органів прокурорського самоврядування, заміни існуючої системи підбору та кар’єрного просування прокурорів новими кадровими комісіями, наділення керівництва органів прокуратури повноваженнями примусового переведення прокурорів на інші посади. Відтак, невиконаними залишаються рекомендації, пов’язані з розбудовою спроможностей органів прокурорського самоврядування, зміцненням незалежності прокурорів, визначенням чітких критеріїв для їх просування по службі, а також автоматичним розподілом кримінальних проваджень між процесуальними керівниками та додатковим визначенням видів дисциплінарної відповідальності.
GRECO також наголошено, що подальшого удосконалення потребує система оцінки ефективності роботи прокурора, практична імплементація кодексу етики, правил з визначення конфлікту інтересів, консультації з питань доброчесності тощо.
В умовах сьогоднішніх реформаційних процесів, виконання відповідних рекомендацій GRECO можуть слугувати якісним дороговказом для нового керівництва органів прокуратури з подальшої трансформації відомства та зниження корупційних ризиків.
На останок огляду Звіту, варто звернути увагу, що чергове оцінювання виконання Україною рекомендацій GRECO заплановано у 2021 році. Тож, наша держава має в запасі рік, щоб вжити необхідних заходів для покращення ситуації з досягнення антикорупційних цілей.
Євген Єнін, заступник директора UIF