» Без категорії » Усі чиновники, засуджені за корупцію в останні п’ять років, отримають шанс вийти на волю – дайджест новин з Румунії

Усі чиновники, засуджені за корупцію в останні п’ять років, отримають шанс вийти на волю – дайджест новин з Румунії

Останній тиждень в Румунії відзначився загостренням протистояння між опозицією разом з президентом (яких ще підтримала лояльна до правлячої коаліції партія) з одного боку та урядом разом з правлячою партією з іншого боку. І знову проблема з’явилася навколо дій уряду від Соціал-демократичної партії на чолі з прем’єр-міністром Віорікою Денчіле: збираються прийняти надзвичайну постанову, яка дасть чиновникам, вже остаточно засудженим за корупцію, вийти на волю. Детальніше про ці та інші новини читайте в новому дайджесті новин з Румунії:

Румунська опозиційна партія Союз порятунку Румунії (СПР) попросила Парламентську асамблею ради Європи (ПАРЄ) сповістити Венеційську комісію (дорадчий орган Ради Європи з конституційного права) стосовно неприпустимості прийняття коаліційним урядом Соціал-демократичної партії – Альянсу лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ) нових надзвичайних постанов у сфері правосуддя. Так, міністр юстиції Тудоар Тоадер днем раніше заявляв, що підготував дві надзвичайні постанови (вони приймаються урядом, обходячи голосування у парламенті), одна з яких дозволить оскаржити судові вироки у всіх корупційних справах за останні п’ять років. Це дасть шанс чиновникам, вже безапеляційно засудженим за корупцію, просити перегляду справ та вийти на волю.

Міністр юстиції аргументує таке рішення постановою Конституційного суду Румунії, яка говорить, що колегії суддів вищого суду Румунії, які розглядали справи з 2014 року, були сформовані незаконно (не всі судді були обрані жеребкуванням, як цього вимагає поправка до закону, зроблена у 2013 році). У листопаді 2018 року Конституційний суд дозволяв декільком нещодавно звинувачуваним політикам, щодо яких ще йдуть судові справи, оскаржити рішення суду та вийти на волю, але (!) це не стосувалося старих справ, за якими вже вийшли терміни для оскарження рішень суду. Зараз же міністр юстиції заявив ж, що його постанова буде стосуватися усіх (!) вироків та звинувачень, прийнятих некоректно сформованими суддівськими колегіями (тобто, з 2014 року).

Президент Румунії Клаус Йоганніс також, як і СПР, жорстко не підтримав надзвичайну постанову уряду, зробивши ще декілька достатньо негативних заяв проти правлячої СДП, назвавши їх непрофесіоналами. Соціал-демократи не забарилася з відповіддю та написали у Facebook, що заяви президента роблять поганий імідж країні на міжнародній арені, і тому не дивно, що іноземці думають погано про Румунію.

Опозиційна партія СПР назвала надзвичайну постанову уряду незаконною, оскільки будуть наново відкриті судові справи, які вже були остаточно закриті. СПР говорить, що уряд планує ввести цю постанову з єдиною метою: врятувати від в’язниці обвинувачуваного у відмиванні грошей лідера правлячої СДП (а також голову палати депутатів) Лівіу Драгня, який у червні 2018 року отримав три з половиною роки ув’язнення. Але, через те, що захист подав апеляцію, а суд ще не виніс рішення щодо неї, він і досі залишається на волі та обіймає свою посаду в парламенті.

Лівіу Драгня, до речі, вже цього тижня, у понеділок, прославився своєю ну вже надто неправдоподібною заявою. Він написав у Facebook, що ВВП Румунії у 2018 році збільшився на 25 % (!) у порівнянні з 2016 роком та окреслив це найбільшим підвищенням ВВП у румунській історії. Але і МВФ, і Світовий банк у той же час навпаки прогнозували зменшення росту ВВП у 2018 році до 3,96% – 4,1 % з 4,82 % у 2016 році і 6,95 % у 2017 році.

Повернемося до проблем з верховенством права у країні. У відповідь на всі звинувачення опозиційної партії СПР прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле на пленарній сесії Європейського соціально-економічного комітету (дорадчий орган ЄС) в Брюсселі заявила, що верховенство права в Румунії дотримується, уряд не втручався у правосуддя, і протилежне є дезінформацією та фейковими новинами. Згодом, на відкритті урядового засідання вона сказала, що уряду доводиться стикатися з дезінформаційною кампанією проти їх країни, що розпалюється румунськими політиками вищого рівня, і це є неприпустимим (ця заява, на жаль, точно не стосувалася фейкового допису у Facebook Лівіу Драгня, оскільки він написав його пізніше, після заяви прем’єра). Віоріка Денчіле додала, що Конституційний суд знайшов діяльність, що виходить поза правові рамки, і ця ситуація «має бути виправлена».

Критикували уряд цього тижня не тільки опозиція та президент, а й лідер партії Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР), що раніше часто була принаймні на голосуваннях лояльна до парламецкої коаліції. І було за що критикувати, оскільки в країні не вирішено дуже важливе питання. Голова ДСУР Келемен Хунор назвав уряд безвідповідальним, адже він й досі не прийняв проект бюджету, хоча повинен був це зробити максимум в грудні. За його словами, якщо бюджет дійде до парламенту тільки в лютому, то життєздатний бюджет буде зроблений тільки аж у кінці березня – на початку квітня. А весь цей проміжок часу, за словами Хунор, країна функціонуватиме без бюджету. Також лідер ДСУР назвав «поганим рішенням» прийняття урядом в кінці минулого року надзвичайної постанови, що вводить нові корпоративні податки, так звані «податки на жадібність».

Перейдемо до новин на євроатлантичному напрямку. На початку минулого тижня міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану на щорічній зустрічі між міністрами ЄС та АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії) обговорив у Брюсселі перспективи встановлення стратегічного партнерства між двома організаціями, наголошуючи на тому, що обидві вони розділяють спільні фундаментальні цінності та стикаються з аналогічними проблемами. У підсумку зустрічі сторони погодились підвищити рівень двосторонніх відносин між ЄС та АСЕАН до стратегічного партнерства. Рада ЄС наголосила на важливості посилення відносин між цими організаціями у сфері торгівлі, інвестицій та безпеки.

Румунії необхідно зміцнення сил НАТО в Чорноморському регіоні. Про це заявив румунський міністр національної оборони Габріель Лес на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом в Брюсселі. Лес наголосив на тому, що для цього потрібно встановити сильну присутність сухопутних військових сил в країні, посилені морські сили та покращення діяльності повітряних сил. Також міністр оборони підкреслив необхідність створення корпусу Союзного командування НАТО в регіоні, що буде підпорядковуватися Об’єднаному командуванню в Неаполі (Італія). Габрель Лес, окрім того, каже про важливість продовження бесід з Україною та Грузією щодо безпеки в Чорному морі, а також необхідність розвитку регіонального співробітництва проти гібридних загроз. Міністр оборони заявив, що довгострокова стратегія Північноатлантичного альянсу повинна розвивати структурований підхід до Чорноморського регіону, детально оцінюючи позицію Росії.

І останні новини на енергетичному напрямку. Румунська державна компанія «Transgaz» підписала два контракти з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на інвестиційне кредитування  на загальну суму в 138 млн євро. Перша позика вартістю в 100 млн євро йде на продовження фінансування будівництва нового газопроводу, що з’єднає газові ресурси Чорного моря з національною інфраструктурою та газопроводом БРУА (Болгарія, Румунія, Угорщина, Австрія), що об’єднає чотири країни однією газовою трубою.

http://www.intellinews.com/ebrd-keeps-supporting-brua-gas-pipeline-at-a-critical-moment-137499/

Друга позика у 38 млн піде на модернізацію молдовського філіалу «Transgaz» для продовження будівництва газопроводу Унгени–Кишинів у Молдові. Молдовський газопровід до Кишиніву, найбільшого регіону споживання газу в Молдові, стане продовженням газопроводу Ясси-Унгени між Румунією та Молдовою. За ним Румунія значно збільшить експорт газу на молдовський ринок, що зменшить імпорт Молдовою російського газу.

Віктор Козленко, стажер УІМ

Залишити Коментар