» Без категорії » Майбутнє вищої освіти в Україні: сім кроків до еволюційного стрибка

Майбутнє вищої освіти в Україні: сім кроків до еволюційного стрибка


 

ФОТО: www.youngdentist.co.uk 

Через соціальні мережі ми вже повідомляли, що готуємо презентацію першої частини дослідження у рамках проекту «Майбутнє університету», що відбудеться 18 грудня у приміщенні УІМ. Одне із завдань – розпочати масштабну інтелектуальну дискусію щодо моделі українського університету 2.0. Трошки привідкриємо карти: ми вже її розпочали. У аналітичному тексті «Еволюція університетів. На порозі невідомого майбутнього» наприкінці ви знайдете рекомендації – 5 кроків до незворотніх змін у системі вищої освіти України. Однак момент передачі накладу до друку, певне, вивільнив у нас додаткову інтелектуальну енергію і пропоновані 5 кроків переросли у 7. Отже зустрічайте:

Сім кроків до незворотніх змін

Система освіти в Україні працює за інерцією, що поглинає увагу, ресурси, кадровий потенціал. Щоб уможливити процес створення якісно нового українського університету, найближчим часом потрібно здійснити низку кроків на шляху до нової екосистеми вищої освіти, які дозволять пройти точку неповернення до старої системи:

   1. Змінити організаційну модель державних університетів з форми бюджетної установи на будь-яку з двох форм: неприбутковий або прибутковий суб’єкт господарювання.

Це вирівняє права та обов’язки державних і приватних ЗВО, дасть університетам фінансову та управлінську автономію, дасть змогу повноцінно співпрацювати з корпоративним сектором економіки, залучати інвестиційні ресурси та нові технології і змусить університети підвищувати ефективність роботи та якість освіти.

   2. Скасувати диплом державного зразка.

Наявність анахронізму на кшталт диплому державного зразка означає, що держава однаково гарантує якість освіти власника диплому будь-якого університету. Але це, очевидно, не відповідає реальності.

Скасування диплому державного зразка значно посилить конкуренцію серед університетів, змусить університети підвищувати якість освіти та очистить освітнє поле від неефективних ЗВО без попиту.

   3. Скасувати заочну форму здобуття вищої освіти, як таку, що нездатна виконувати функцію навчання практичних знань та навичок. Замість заочної форми потрібно запроваджувати дуальну форму освіти, що поєднує очне навчання з отриманням практичного досвіду на підприємстві.

   4. Трансформувати державне замовлення на підготовку фахівців у систему з двома базовими версіями:

А. Підтримка талановитих випускників шкіл. У формі ваучерів на отримання освіти за рахунок державного бюджету для талановитих дітей випускників шкіл.

В. Підготовка спеціалістів для фундаментальної науки та стратегічно важливих для економіки і промисловості фахівців під цільове замовлення суб’єктів господарювання, органів влади, державних підприємств на тендерній основі для університетів всіх форм власності. (При обов’язковості формування та регулярного оновлення кваліфікаційної рамки відповідного фаху професійною радою замовників із залученням  громадськості).

Це стане додатковим стимулом оздоровлення системи вищої освіти і підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

   5. Стимулювати інвестиції та інновації. Для цього потрібно:

А. Створити дієвий механізм державно-приватного партнерства в сфері освіти та науки. Це дозволить університетам залучати приватні інвестиції в наукові розробки, створювати університетські стартапи на паритетних з бізнесом умовах, спільно комерціалізувати результати інноваційної діяльності, а також стимулює розвиток системи дуальної форми освіти за рахунок залучення інвестицій бізнесу в матеріально-технічну базу університетів, спільної розробки навчальних програм та подальшого працевлаштування випускників.

В. Прийняти Закон «Про ендавментфонди», що дозволить університетам користуватись пасивним доходом від залучених коштів для фінансування будь-яких цільових програм. 

С. Забезпечити податкові пільги для стартапів, де університет є мажоритарним засновником, до моменту їх продажу або першого розподілу прибутку. Це дозволить залучати приватні ресурси в інноваційні розробки, комерціалізувати наукові результати та дасть стимул розвитку університетської науки.

D. Змінити діюче законодавство, що забороняє ЗВО провадження власної підприємницької діяльності з використанням об’єктів інтелектуальної власності, розроблених на кошти державного фінансування (за моделлю The BayhDole Act, США). Це дозволить університетам створювати спін-оффи на базі власних розробок як незалежно, так і з бізнес-партнерами, поповнюючи фінансову базу університету, стимулюючи інноваційну діяльність у закладі та покращуючи конкурентоспроможність бізнесу екосистеми університету.

   6. Змінити форму управління університетами за корпоративним принципом.

Оперативно управляти університетами як суб’єктами господарювання повинні особи з управлінськими навичками та досвідом, академічно – вчена рада університету, а контролювати: наглядова рада з представників засновників та основних стейкхолдерів, зокрема роботодавців.

 7. Відкрити українські університети світові, стимулювавши їх участь у відкритій конкуренції. Треба запобігти перетворенню українських інституцій вищої освіти у герметизований маленький світ, що не зважає на вимоги навколишнього світу та намагається жити за незмінними правилами, моделями та критеріями успіху. Для цього необхідно:

А. Дозволити існування у системі української вищої освіти університетів, що повністю провадять навчальний процес та дослідження англійською мовою.

В. Фінансово стимулювати впровадження на український ринок програм спільних/подвійних дипломів із провідними закордонними вишами.

С. Ввести  вимогу пост-докторських досліджень у закордонних дослідницьких та навчальних установах для всіх здобувачів докторської хабілітації (другого наукового докторату), та претендентів на позиції завідувачів кафедрами університетів.

D. Ввести вимогу відкритих міжнародних конкурсів на позиції ректорів, проректорів та провідних професорів/дослідників в українських університетах, що мають національний та дослідницький статус, із поступовим приведенням посадових окладів у відповідність до тих, що існують у Східно-Європейському/Центрально-Європейському регіоні.

Е. Передбачити можливість творчих відпусток (півроку/рік – subbaticals) для викладачів, доцентів, професорів, які не менше шести років активно займались викладанням, за умови закордонного стажування і участі у спільних дослідницьких проектах за кордоном.

***

Український інститут майбутнього планує у 2019 організувати низку проектних команд у форматі освітніх лабораторій. Метою їх діяльності є створення концепцій Нового українського університету. Учасниками таких лабораторій будуть представники закладів вищої освіти, наукових інститутів, роботодавців, студентських організацій, експертів ринку  праці.

Порядок денний для роботи освітніх лабораторій

Проектні команди Українського інституту виходять із переконання, що у рамках теперішньої системи вищої освіти із чинним Законом України «Про вищу освіту» побудувати якісну освіту неможливо і що означені вище 7 кроків до незворотних змін вже зроблені (або неодмінно будуть зроблені).

Зацікавлені сторони чітко усвідомлюють, у чому є суть університету як інституції, яку вона пройшла еволюцію, в якому контексті розвивається тепер та яку роль університети мають відігравати в українському суспільстві. Відповідно мають бути вироблені базові моделі/модель сучасного українського університету та критерії якості освіти.

Сфера вищої освіти України системно інтегрується до європейського простору вищої освіти і водночас включена до екосистеми інновацій на місцевому, національному і міжнародному рівнях.

Детальніше за векторами: 

Смисловий:

ідея університету

Які ролі має відігравати університет в українському суспільстві?

Хто і в який спосіб має бути залучений до дискусії стосовно нової моделі університетів і вищої освіти в Україні?

Бачення моделі нового українського університету: масовий, універсальний, університет світового класу, нішевий, спеціалізований, гібридний.

Пошук рішень для таких дилем як:

·   Баланс доступності і якості вищої освіти;

·   Баланс між викладанням і дослідженнями

·   Баланс між підприємництвом та інтелектуальними дискусіями в університеті

·   Баланс між кращими класичними практиками, випробуваними в інших країнах та передовими емерджентними практиками, до яких приходять українські університети

–   Яким має бути профіль випускника українського університету?

Міжнародний

Якою має бути інтернаціоналізація вищої освіти:

·   Спільні програми, програми подвійних дипломів, транснаціональні програми, франшиза, експорт та імпорт освітніх послуг?

·   Чи варто проходити акредитацію напряму в зарубіжних агенціях, що акредитовані ENQA чи акредитуватися в Україні?

·   Академічна мобільність студентів та викладачів?

·   Чи варто акредитувати програми українських університетів у інших країнах

·   Мова викладання в університетах

·   Залучення та співпраця із науковими центрами, корпораціями світового рівня.

Управлінський

Хто і яким чином має управляти університетом (кваліфікаційні вимоги до керівника)?

Яким має бути максимальний термін перебування керівника на посаді?

Як забезпечити систему стримувань і противаг між адміністрацією, вченою радою та Наглядовою радою?

Чому надати пріоритет: вертикальній чи горизонтальній системі інтеграції?

Як має бути вибудувано систему ухвалення рішень?

Чи має бути вертикальна інтеграція університету як інституції?

Якість освіти

Хто має бути допущений і запрошений до викладання?

Якою має бути внутрішня система управління якістю освіти з огляду на стандарти щодо забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти.

Вимоги, критерії, моніторинг, контроль, залученість учасників процесу.

Яким має бути набір інструментів навчання і викладання: онлайн-курси, тьюторський супровід, активні методики навчання тощо?

Яке місце має посідати дуальна освіта в системі вищої школи?

Як має бути вибудувана система оцінювання?

Як має реалізовуватися принцип персональних освітніх траєкторій?

Яким має бути технічне забезпечення навчального процесу?

Економічний

Якою має бути бізнес-модель НУУ?

Якими мають бути основні джерела доходів університетів?

Як будувати співпрацю з роботодавцями?

Бізнес-освіта в університеті (в якій формі): чи у виділеній бізнес-школі, чи інтегрована у кожну спеціальність?

Якою є роль інкубаційних програм, курсів із підприємництва?

Які моделі державно-приватного партнерства в сфері освіти має використовувати НУУ?

Як мають бути влаштовані ендавмент-фонди (фонди цільового інвестування) при університетах, на яких засадах вони мають управлятись, як наповнюватись?

Які активи для університету є профільними, а які – ні?

Соціальний

Як мають бути захищені права учасників освітнього процесу в університеті?

Участь університету у житті місцевої громади.

Які передбачаються додаткові механізми соціалізації студентів (окрім навчання, органів самоврядування), яким має бути позаакадемічне життя студентів.

Як має бути влаштований кампус?

Які програми соціального захисту студентів і викладачів?

Які проблеми громад і місцевого самоврядування має розв’язувати університет?

Як місцева влада взаємодіє з університетом?

Інноваційний

Як має бути організоване наукове середовище, орієнтоване на інновації і як має бути спроектована  сфера розробок і досліджень R&D?

Кого долучати до створення інновацій і яким чином?

Як пов’язувати інноваційну діяльність із бізнес-моделлю університету?

Як державі стимулювати інноваційність університетів?

Як має бути організоване просторове середовище, щоб воно було сприятливим для інновацій?

Екосистемний

Які вимоги до МОН як засновника щодо клімату, екосистеми та чесних правил гри на ринку освітніх послуг?

Це далеко не повний перелік запитань, відповіді на які слід знайти для того, щоби сформувати модель і виробити прийнятну концепції Нового університету через солідарну роботу основних акторів сцени вищої освіти.

Розробники рекомендацій: Сергій Бабак, Михайло Крікунов, Микола Скиба

Залишити Коментар