Чи готовий бізнес брати на себе відповідальність за зміни у країні

Бізнесмени та підприємці готові брати участь у формуванні спільного майбутнього України та висувати вимоги щодо роботи майбутніх політиків та політичних партій.

До такого висновку прийшли співзасновники та експерти  Українського інституту майбутнього та представники Української Ради Бізнесу під час робочої зустрічі, яка відбулася 19 липня у приміщенні Інституту. Було розглянуто питання контрабанди, митної політики держави та податкової системи.

“Є стратегія маленьких перемог, а є стратегія майбутнього. Я – прихильник фундаментального підходу, — говорить директор програми “Економіка” Інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Щоб  будувати будинок, потрібно мати повний проект. Із радянських часів нам дісталася така собі хрущовка. Від того, що ми її шпаклюємо і штукатуримо, загальний устрій не зміниться. Можна робити безліч подібних реформ з модернізації, але результатом роботи не буде енергоефективний, скляний хмарочос. Тому наша ідея – створення єдиного проекту майбутнього розвитку української економіки до 2030-го року – фундаменту, в рамках якого будуть організовуватися зміни. Країни, в яких відсутня така стратегія, є ресурсом для тих, які її мають. На сьогодні половина української економіки – це експорт, 80 % якої – сировина”.

Інший не менш важливий фактор для розвитку економіки — система чітких правил, яка однаково важлива для добробуту держави і приватного бізнесу. Президент “Української асоціації виробників”, член Української ради бізнесу Олександр Громико зазначив, що найважливішим є навіть не розмір податків, а те, щоб їх сплачував не тільки він, але і його конкурент.

“Ми виступаємо за податок на виведений капітал. Ця реформа підтримана всіма 67—а асоціаціями, які входять до Ради Бізнесу. Зараз на світовому ринку Україна конкурує з низкою країн. Серед них — Польща та Китай. Намагаємося витіснити китайців на ринках країн Східної Європи, вже використовуємо вільну економічну зону. Для цього терміново потрібен податок на виведений капітал”, — говорить підприємець.

За його словами, на сьогодні митні органи викривають лише 20 відсотків правопорушень. Тому варто акцентувати увагу на системній роботі у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил. Інформація повинна бути доступною, що зменшить зловживання та долучати до моніторингу порушень громадян. Дієвими інструментами можуть стати механізм кешбек та відкриття знеособленої інформації з митних баз.

Співзасновник Інституту майбутнього та народний депутат Антон Геращенко підтримав ініціативу підприємців та зазначив, що важливий проект щодо відкриття інформації спробує реалізувати на рівні Кабміну.

“Буде відкрита база даних з інформацією: хто, які товари і за якою ціною завозить до країни. Кожен підприємець зможе контролювати іншого. Для збереження комерційної таємниці інформація про те, хто продавець, хто — завізник буде прихована”, – говорить він.

Генеральний директор Асоціації “Українські Імпортери побутової електроніки” Софія Арасланова в свою чергу наголосила, що економіка не може працювати без інклюзивних інститутів (такі, що “включають” в економічні та політичні процеси якомога більшу частину суспільства).

“Ми протягом року взяли участь  у роботі кількох міжвідомчих робочих груп та спільно з Мінфіном, експертами ЕБА, АСС працювали над рядом проектів та стратегічних планів з реформування ключових органів влади — інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, а також щодо ліквідації Податкової міліції і створення єдиного органу по розслідуванню фінансових злочинів. Важливий законопроект про кешбек, який розробили минулого року у робочій групі Мінфіну, змінює філософію відносин між покупцем продавцем та фіскальною службою. Кожен покупець, по суті, стає контролером”, — пояснила вона.

Наприкінці зустрічі Антон Геращенко зазначив, що Інститут шукає однодумців, щоб спільними зусиллями робити країну краще. Відповідно висловив готовність співпрацювати зі всіма розумними людьми, які прагнуть того ж.

Експерти Українського інституту майбутнього та представники Української Ради Бізнесу домовилися про спільну роботу над проектами в сфері економіки.