Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (21.10.2024 – 27.10.2024)

У фокусі уваги

• Чого домагається О. Лукашенко, ображаючи та повчаючи Президента України?

Основні події тижня:

• Північнокорейські військовослужбовці прибули до Курської області. Південна Корея готова надати військову допомогу Києву
• Допомога Україні: партнери планують надавати допомогу Києву як мінімум до кінця 2027 року
• У разі перемоги республіканців на виборах у США Україну можуть схилити до переговорів на невигідних умовах

У фокусі уваги

Чого домагається О. Лукашенко, ображаючи та повчаючи Президента України?

23 жовтня на полях саміту БРІКС (Казань, рф) президент Білорусі О. Лукашенко дав кілька інтерв’ю ЗМІ. В інтерв’ю журналісту ВВС Стівену Розенбергу Лукашенко вкотре запевнив, що Білорусь “не збирається ні на кого нападати”, зокрема на Україну. Свою підтримку російської агресії політик пояснив союзницькими відносинами з москвою і тим, що “Україна ставиться до Білорусі вороже: вона раніше, ніж англосакси, ввела проти нас <Білорусі> санкції. Вона заборонила польоти наших цивільних літаків через територію України. Вона захопила наші залізничні потяги з мінеральними добривами. Вона 75 великовантажних машин разом з людьми заарештувала. Вона повелася по-бандитськи. <…> А п’ятьох людей вони вбили та розчленували, щоб ми не зрозуміли, як вони загинули”. При цьому О.Лукашенко заявив, що не вважає себе втягнутим у війну в Україні: “Це я ще по мінімуму залучений  до цього конфлікту. Можна сказати — взагалі не залучений“.

Крім того, за словами політика, Білорусь не надавала росії свою територію для заходження в Україну, а наступ із півночі на Київ у лютому 2022 року був спровокований українською стороною: “У нас були навчання, в яких було задіяно кілька тисяч  російських військових. <…> і Путін почав виводити ці війська з Білорусі. Вони були на півдні, і цією дорогою, повз кордон з Україною, він почав виведення військ. Частину військ у якийсь момент (спровокували, я у цьому переконаний) він завернув на Київ. Чому так сталося? Запитайте у Зеленського.

Цього ж дня О. Лукашенко дав інтерв’ю російській пропагандистці О. Скабєєвій, в якому несподівано багато часу було присвячено Україні. Так, відповідаючи на запитання щодо російсько-українського конфлікту, білоруський президент висловив переконання, що керівництво України хотіло б ядерного конфлікту з Росією з метою ескалації ситуації. “Багато говорили про ядерну зброю: “От, росія вдарить..!” Українська влада хотіла б, щоб росія вдарила ядерною зброєю по Україні. Їм потрібна ескалація — Заходу, англосаксам. Їм потрібно це. Тому що інших уже варіантів немає”, — сказав політик. При цьому було заявлено, що Лукашенко з неназваних джерел знає про бажання Києва розв’язати ядерний конфлікт.

Під час інтерв’ю політик назвав главу української держави “простроченим президентом”, звинуватив його в “любові до гарного життя”, а також у відірваності від реальності та “недосвідченості”, що змушує Зеленського “ляпати на публіку” свої “хотілки та бажання”, які, на думку Лукашенка, абсолютно не відповідають дійсності. “Тому його <В. Зеленського> сьогоднішні заяви, на думку фахівців, скоріше кумедні”, – сказав білоруський президент.

У своїх інтерв’ю О.Лукашенко особливо наголосив на своїй винятковій ролі стосовно обміну тілами загиблих та військовополоненими між росією та Україною, заявивши, що в цьому процесі вдалося вибудувати довірчі відносини з обома сторонами: “Я радий, що військові (може, навіть і Зеленський в курсі справи), і керівництво росії довіряють нам. Ми створили такі умови, що вони заїжджають на нашу територію та обмінюються, і тілами загиблих теж. Ось нещодавно, по-моєму, 75 військовополонених обмінювали. Таке було вже багато разів. І одна сторона задоволена, і друга. Це не так просто”.

Водночас говорячи про перемир’я у російсько-українському конфлікті, О.Лукашенко заявив, що “західники”вже більше за Володимира Зеленського хочуть, щоб Україна сіла за стіл переговорів із росією. Білоруський президент вкотре висловив переконання в необхідності для росії та України “сісти за стіл переговорів” та виробити “план мирного врегулювання чи закінчення війни”. При цьому політик сказав, що не вірить у “Мирний план” Києва. “Ніякого там плану немає. План — це все балаканина. росія — імперія. Її ніхто не нагне і не змусить сісти за стіл переговорів на умовах гасел Володі Зеленського. Я йому тисячу разів про це говорив на початку війни”, — підкреслив Лукашенко, і закликав відкласти “на потім” полеміку “хто винен”. За словами політика, під час нібито нещодавніх закритих переговорів із представниками Заходу, сторони “довго, чотири години обговорювали це питання”. При цьому Лукашенко заявив, що йому вдалося переконати співрозмовників у тому, що не може бути винна лише одна сторона. “Це колосальний прогрес. Раніше звинувачували тільки росію разом з Білоруссю. Зараз винні обидві сторони. Я їм наводив одеський приклад, коли наших хлопців спалили там десятками, я їм наводив приклад, коли вони <в Україні> забороняли російську мову, принижували росіян на цій землі, що колись росії належала”, — сказав білоруський президент.

О.Лукашенко, давши кілька інтерв’ю ЗМІ, максимально повно використав майданчик БРІКС для транслювання міжнародній громадськості вигідних москві наративів щодо російсько-українського конфлікту. Найімовірніше, що основними причинами такої поведінки білоруського політика є бажання продемонструвати свою лояльність кремлю в обмін на підтримку його кандидатури у майбутній електоральній кампанії в Білорусі, а також прагнення задекларувати обов’язковість участі Мінська та особисто Лукашенка у мирних переговорах щодо України. При цьому психологічні особливості характеру політика змушують його постійно опускатися до повчальної манери у розмові та зневажливо відгукуватися про інших своїх колег. Ця манера розмови також зумовлена ​​бажанням догодити “своєму брату” путіну (так під час інтерв’ю політик назвав  російського колегу) і засвідчити останньому свою лояльність та вірність союзницьким зобов’язанням.

На тлі останніх висловлювань О. Лукашенка про Україну зовсім не дивують результати дослідження, проведеного у вересні цього року Українським центром економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, згідно з яким про “цілком позитивне” ставлення до Білорусі заявили лише 2,5% опитаних. Про “переважно позитивне” — 6,9%, про “переважно негативне” — 22,6%, про “абсолютно негативне” — 61,4%, важко дати відповідь — 6,5%. Таким чином, сумарно про негативне ставлення до Білорусі заявили 84% учасників дослідження (див. діаграму 1).

Повний розрив відносин з Білоруссю “після перемоги України та деокупації її території” (аж до заборони на в’їзд до країни білорусів) однозначно підтримали 43,8% опитаних, “швидше так” підтримали 24,1%, “швидше ні” підтримали 13,3%, однозначно не підтримали 5,8%, не дали відповіді 13,0% (див. діаграму 2).

 Діаграма 2. Відповідь на запитання: “Чи підтримуєте ви повний розрив відносин з Білоруссю після перемоги України та деокупації її території (аж до заборони на в’їзд у країну білорусів)?”, у відсотках

Основні події тижня

Північнокорейські військовослужбовці прибули до Курської області. Південна Корея готова надати військову допомогу Києву

21 жовтня Республіка Корея (Південна Корея) викликала посла рф і висловила йому протест щодо використання північнокорейських військ у російсько-українському конфлікті. У відповідь російський посол Зінов’єв заявив, що “співпраця між Москвою та Пхеньяном відповідає міжнародному праву і не спрямована проти інтересів безпеки Південної Кореї“. Офіційно Кремль відмовився відповідати на запитання про те, чи війська Північної Кореї (КНДР) воюватимуть в Україні.

Цього ж дня заступник радника національної безпеки Кім Тхе Хьо заявив, що Сеул розглядає можливість постачання наступального озброєння Україні. “Якщо незаконне військове співробітництво між Північною Кореєю та Росією продовжиться, Південна Корея не залишиться осторонь, а вживе рішучих заходів у співпраці з міжнародною спільнотою”, — сказав високопоставлений представник президента, уточнивши, що серед можливих сценаріїв – відправка в Україну зброї для оборони та нападу

22 жовтня В. Зеленський заявив про наявність інформації щодо підготовки у рф двох бригад північнокорейських військовослужбовців чисельністю по шість тисяч осіб кожна. “Це виклик, але ми знаємо, як на цей виклик відповісти”, – зазначив президент.

Про те, що Вашингтон має докази присутності північнокорейських військ у Росії, 23 жовтня заявив журналістам у Римі міністр оборони США Ллойд Остін. “Наші аналітики продовжують стежити за ситуацією. Тепер ми маємо докази того, що північнокорейські військові прибули до Росії. Чим саме вони там займаються, належить з’ясувати. Але так, підтверджено, що в росії є військові з КНДР”, — сказав Остін.

Наступного дня, 24 жовтня, координатор американської Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив, що КНДР направила до росії щонайменше 3000 солдатів, яких можуть використати для бойових дій в Україні. “Ми оцінюємо, що ці солдати прибули на кораблі з району Вонсана в Північній Кореї у Владивосток, росія. Потім вони вирушили на численні російські військові полігони на сході росії, де зараз проходять підготовку. Ми поки не знаємо, чи ці солдати вступатимуть у бій разом із російськими військовими, але це певна і, безумовно, дуже тривожна ймовірність” — сказав американський чиновник.

Водночас за даними української розвідки, перші підрозділи військових КНДР уже прибули до зони бойових дій. Зокрема, 23 жовтня поява північнокорейських солдатів зафіксована в Курській області рф.

Якщо минулого тижня офіційний Пхеньян категорично заперечував факт направлення своїх військовослужбовців для участі у бойових діях в Україні, то 25 жовтня заступник глави МЗС КНДР у справах рф Кім Чон Гю заявив, що якби його країна відправила військових до росії, то це не суперечило б нормам міжнародного права.

Допомога Україні: партнери планують надавати допомогу Києву як мінімум до кінця 2027 року

Лідери G7 домовилися про деталі надання Києву кредиту на $50 млрд. Видача всіх двосторонніх позик розпочнеться до 30 червня 2025 року. Повністю обумовлену суму Україна має отримати до кінця 2027 року. При цьому майже половину цього кредиту — $20 млрд — Києву нададуть США.

21 жовтня глава Пентагону Ллойд Остін прибув до Києва з неоголошеним візитом. Під час зустрічей із В. Зеленським та керівником Міноборони Р. Умєровим Остін обговорив потреби України в озброєнні. Подробиці переговорів не розкривалися.

Велика Британія виділила Україні військовий кредит на суму майже $3 млрд. Виплати покриватимуться за рахунок надприбутків від заморожених російських активів. Крім того, Лондон заявив про намір виділити $155 млн на військово-морську допомогу Україні. Водночас Великобританія шукає партнерів для фінансування постачання Україні сотень морських безпілотників та радіолокаційних станцій “для захисту зернового коридору” у Чорному морі.

Україна отримала чергову партію із 20 бойових машин піхоти Marder 1A3 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. БМП оснащені сучасними лазерними далекомірами, які дозволяють точніше визначати дистанцію до цілей та ефективно їх вражати. Загалом Україна отримала вже близько 200 таких бойових машин.

Як заявив гендиректор концерну А. Паппергер, в Україні запущено перший із чотирьох заводів Rheinmetall, який розпочав виробництво БТР Lynx. Крім того, за словами гендиректора, найближчим часом відбудеться запуск другого заводу. Раніше керівництво Rheinmetall заявило про будівництво в Україні, окрім заводу з виробництва БТР, порохового заводу, а також заводів з виготовлення боєприпасів та виробництва систем ППО.

Канада відправила в Україну партію нових бронетранспортерів LAV 6.0 ACSV Машини, призначені для підтримки та евакуації, пройшли підготовку у Німеччині та вже спрямовані до України.

Як заявив 21 жовтня В. Зеленський, США виділили новий оборонний пакет допомоги обсягом $400 млн, а також готують окремий пакет фінансування виробництва українських дронів на $800 млн.

Минулого тижня німецький лідер Шольц повторив відмову стосовно постачання Україні крилатих ракет Taurus, дальність застосування яких становить близько 500 км. В ефірі Другого німецького телебачення (ZDF) він заявив, що Берлін не передаватиме Києву зброю, яка “сприятиме ескалації”. “Моя позиція щодо [постачання] Taurus зрозуміла. Я думаю, що це неправильно <…> Тому я дуже і дуже скептично ставлюся до дискусій про атаки на об’єкти в росії, що ведуться зараз, за ​​допомогою зброї зі США та Європи”, — сказав Шольц. Раніше німецький політик неодноразово заявляв про те, що Німеччина не даватиме Києву дозвіл на далекобійні удари по оф —”навіть якщо інші країни вирішать по-своєму”, і не постачатиме в Україну відповідні далекобійні засоби поразки.

У відповідь на цю заяву Шольца глава МЗС Фінляндії закликала Німеччину усвідомити реальну загрозу з боку росії. Еліна Валтонен заявила, що рф не припинить агресію, якщо Європа складе зброю, і висловила надію на провідну роль Німеччини у протидії російській агресії. “Кожен хоче миру. Але мир не означає капітуляцію. Якщо хтось думає, що путін залишить усе як є, якщо ми складемо зброю, то він помиляється. І в Берліні треба наголосити, що ми, звичайно, сподіваємося: Німеччина зіграє тут дуже важливу роль”, — сказала фінський політик, яку підтримали міністри Ісландії та Норвегії, звернувши увагу на важливість запобігання російській перемозі в Європі.

У разі перемоги республіканців на виборах у США Україну можуть схилити до переговорів на невигідних умовах

Окрім О. Лукашенка минулого тижня про можливі російсько-українські переговори висловилися ще кілька політиків. Не викликає подиву, що на тлі обговорення міжнародною спільнотою українського “Мирного плану” президент рф в. путін заявив про готовність Росії “розглядати будь-які варіанти мирних домовленостей щодо України, виходячи з реалій на Землі”. На думку російського політика, Захід боїться загострення міжнародної ситуації у світі, але не росія грає на загострення. “Ми готові до цього загострення. Подумайте, чи готові ті країни, які цим займаються”, — додав російський політик. Він також повідомив, що втрати України за останній місяць на курському напрямку склали 26 тисяч осіб. “Краще сісти за стіл переговорів, ніж озвучувати втрати України на полі бою”, — заявив путін. За його словами, “м’яч знаходиться на боці Києва”.

В ефірі телеканалу News Nation кандидат у віцепрезиденти США Джей Ді Венс заявив, що Україна має відмовитись від своїх територій, щоб закінчити війну з рф. “Українцям доведеться ухвалити це рішення… Вони вже надто виснажені”, — заявив Венс і додав, що такі твердження прослизають у розмовах з українськими чиновниками, особливо в приватних. «Вони кажуть, що це не може тривати вічно. Вони не мають людей, не мають зброї, не мають грошей», — заявив Венс. В. Зеленський в інтерв’ю The New Yorker відреагував на цю ідею Венса та назвав її неприйнятною. “Схоже, що його послання зводиться до того, що Україна має принести себе в жертву… Ідея про те, що ця війна має бути закінчена миром за рахунок України, є неприйнятною”, – наголосив Президент України.

Це вже не перша подібна заява кандидата у віцепрезиденти США від республіканців Джей Ді Венса. 12 вересня він представив план Трампа щодо завершення війни в Україні, згідно з яким лінія розмежування має пройти за нинішньою лінією фронту, а окуповані українські території стануть демілітаризованою зоною.

Подібні заяви республіканців звучать дедалі тривожніше на тлі новин про те, що Трамп вперше обігнав Харріс у передвиборчому опитуванні Decision Desk HQ. За результатами опитування, станом на 20 жовтня шанси Трампа на перемогу у президентських перегонах становлять 52%, а Харріс – 42%. При цьому наголошується, що з кінця серпня шанси Харріс на перемогу становили приблизно 54-56%, а шанси Трампа: 44-46%.

При цьому позиція Сполучених Штатів Америки щодо якнайшвидшого прийому України до НАТО продовжує залишатися одним із основних стримувальних факторів для інших країн. 23 жовтня постійний представник США при Альянсі Джуліанна Сміт заявила, що США поки що не готові запросити Україну до НАТО. В інтерв’ю Politico вона зазначила, що НАТО ще не готове запропонувати Україні членство, попри  ключове значення цього для плану Зеленського. Однак, за її словами, Україну продовжуватимуть наближати до Альянсу.

Згідно з повідомленнями, що з’явилися в ЗМІ, США та Німеччина «зволікають» із запрошенням України до НАТО, а Угорщина, Словаччина, Бельгія, Словенія та Іспанія «опираються» її вступу до Альянсу. Видання Politico із посиланням на джерела у Вашингтоні та Альянсі зазначає, що позиція Вашингтона та Берліна обумовлена ​​побоюваннями бути втягнутими у війну з рф. Інші — “ховаються” за ними.

Однак в Офісі Президента України спростували цю інформацію, заявивши, що подібні чутки вигідні тим, хто хоче створити помилкове враження, ніби вступ України не має широкої підтримки серед членів Альянсу.