28 груд. 2017
Коментарі Внутрішня політика Микола Скиба

Youyquake та шанси на тектонічні зміни в освіті

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 892
Youyquake та шанси на тектонічні зміни в освіті
Фото pexels.com

Youyquake та шанси на тектонічні зміни в освіті

Автор: Микола Скиба
26 груд. 2017 07:22

Джерело: "ЛІГА.net".

Словом року 2017-го Оксфордський словник обрав youthquake (транслітерується як юсквейк, тож далі вживатиму похідне від нього - юсквейкери). Слово утворено за зразком і співзвуччям з іншим іменником англійської мови earthquake (землетрус) і означає "значні культурні, політичні або соціальні зміни, що виникають в результаті дій чи впливу молоді". Безпосередньо на рішення редакторів оксфордського словника вплинула частота вживання слова, яке зросло у п ’ ять разів, порівняно із попереднім роком. Як і випадку з фаворитом минулого року - поняттям «постправда», що вийшло у топ багато у чому завдяки тріумфу Трампа під час президентських перегонів у США -і тут не обійшлося без виборчої кампанії. На цей раз до Парламенту Об ’ єднаного Королівства, що відбулися 8 червня. Саме завдяки голосам і публічній позиції молодих виборців лейбористи отримали перевагу над консерваторами. Нагадаю, що саме з ініціативи консерваторів стався Брекзіт. Після тижнів напруженої політичної агітації газети почали виходити із заголовками несподіваного повстання молодих виборців, які не змирилися з виходом своєї країни з ЄС. Втім, слово не нове і у нього довгий культурний шлейф. Ще у 1960-х роках редакторка журналу Vogue. Діана Вріланд, щоб описати несподівані зміни у моді. Музиці, настроях молодіжного Лондона, захопленого свінгом. Якщо характеризувати сьогоднішніх молодих, або міленіалів (ті, хто народилися після 1981-го), вони більш прагматичні, цілеспрямовані, націлені не лише протестувати, але змінювати світ завдяки доступу до технологій. Саме так свого часу вчинили Сергій Брін і Ларі Пейдж, Марк Цукенберг і багато інших адептів інновацій. Попри те, що рух технологічних підприємців-стараперів сьогодні приваблює і досвідчених спеціалістів, переважну більшість у ньому складають молоді люди до 30-ти. Визнаючи потенціал «юсквекерів» провідні видання й експертні платформи організовують рейтинги на кшталт «30 до 30-ти». У цьому контексті я задав собі два питання: 

  1. Як позначається діяльність молодих лідерів на освіті і чи представлені вони в її інститутах; 
  2. Що винесли і виносять із системи освіти ті, хто тепер трусить світом?

Правила гри в освіті в цілому у світі і, зокрема, в Україні визначають «ікси» (народжені у 1963 – 1982), а подекуди і «бумери» (1943 - 1963)  (якщо брати теорію поколінь, запропоновану Нейлом Хоувом і Вільямом Штраусом), отже поява міленіалів на ключових позиціях та серед лідерів думок означає, що епіцентри поштовхів переміщаються у простір освіти, несучи за собою не лише зміни, а й трансформацїї. Прикметно, що за версією Forbes Україна до тридцятки успішних  молодих українців потрапив Іван Примаченко, засновник освітньої платформи Prometheus. До аналогічного переліку  від KyivPostкрім вже згадувана Примаченка потрапила Юлія Тичківська, яка тоді була віце-президентом Київської школи економіки. Цього року Kyiv Post вже трьох молодих лідера для яких простором саомореалізації стала освітня сфера, це: Римма Ел Джеєді, CEO у TeachforUkraine. Саме завдяки цій ініціативі у десяток українських шкіл приходять вмотивовані люди, які наважуються стати педагогами, щоби змінювати підхід до навчання зсередини, маленькими, але дуже практичними кроками;  Роман Тичківський, керівник Української академії лідерства, організації, що успішно «прокачує» як випускників, так і педагогів, Ілля Філіпов, засновник платформи EdEra, яка тепер активно співпрацює з Міністерством освіти у напрямку підготовки педагогів до Нової української школи. До цього переліку ще можна додати засновницю Центру освітніх інновацій «Про.Світ», у свої 23 роки вона стала наймолодшою учасницею Міжнародного економічного форуму у Давосі 2016 р. Класичні квейкери заснували Impact Hub Odesa і розвивають у ньому освітній напрямок. Марина Гончареко, Стас Дрогаєв, Діана Сулакова, Олена Подопригора - складно бути геологічною силою і цьому місті, але вода камінь точить.

Хоча йдеться про імена, які можна перелічити на пальцях однієї руки, їх вплив величезний. Зокрема завдяки тому, що вони майстерно використовують технології і мають тисячі прихильників. Але не менше важить їхня емпатія, креативність,  відкритість і комунікабельність. Ілля Філіпов дуже бажаний гість для стршокласників і директори шкіл навперебій запрошують його до себе. Юлія Тичківська стала однією із співзасновницею київської спільноти Global Shapers, яка є частиною руху, ініційованого засновниками Всесвітнього економічного форуму (WEF). І це ще одне визнання тих кому до тридцяти. «Шейпери» націлені на взаємодію для вирішення місцевих, регіональних та глобальних проблем.

Але у масштабі країни ці приклади є радше винятком, ніж правилом. Молоді обличчя в освіті репрезентують не стільки українські спільноти, скільки глобальну мережу молодих лідерів. Приналежність до глобальних рухів і дала їм мотивацію і перевагу. Серед чинників, які допомогли нашим героям досягнути значних допомогли результатів – характер, атмосфера в родини і мотивація від батьків, навчання за кордоном; комусь, справді пощастило із педагогами і викладачами, але найменше сприяла побудова шкільних та університетських програми і загальна атмосфера, що панує навчальних закладах. Тож звідти переважно виходять або зі готовністю вбудуватися у наявну систему відносин, або із наміром або виїхати за кордон. Шкільна дружба виявляється переважно ситуативною, що швидко минає. Адже учнів, та й студенти не вчать працювати у командах для досягнення спільних цілей. Школа у своїй масі все ще засуджує занадто амбітних, тих, хто прагне виділятися або кому більше за всіх потрібно.

У вересні 2017 р. Kantar TNS оприлюднила результати онлайн дослідження метою якого було з’ясувати до чого насправді готує сучасна українська школа та до чого, на думку опитаних, вона має готувати. Згадане дослідження є складовою проекту «Моніторинг сприйняття прогресу реформ», яке проводиться для Національної ради реформ. Школа має вчити поважати гідність і права людини – цього від неї очікують 72% опитаних, проте лише 20% вважають, що школа виконує це завдання. Найбільша різниця між очікуваннями респондентів щодо школи та фактичним станом речей зафіксована щодо вміння ставити цілі та досягати їх: 67% респондентів вказали, що школа має цьому навчати і лише 12 % підтвердили, що таки навчає по факту. Істотна також різниця спостерігається до такого показника навички ухвалювати відповідальні рішення: 49 % розриву між очікуваннями і оцінкою наявного стану. Найменший же розрив притаманний для такого показника як спілкування державною мовою (різниця у 8%).

Мій естонський друг Рагнар Сііл, який свого часу став наймолодшим заступником міністра в Естонському уряді, а нині визнаним у світі експертом у креативних індустріях згадує, що саме шкільні дебати стали майданчиком, який допоміг йому розкрити потенціал і визначитися з кар’єрою. Для того, щоби перемогти у дебатах потрібно не лише тримати в голові суму фактів, а вміти розглянути питання з різних боків, поєднувати критичне мислення і креативність, емоції і логіку. Але Рагнар не був винятком, йому просто вдалося трохи більше, ніж іншим однокласникам, але вони прагнули бути схожими на нього, а не тих, хто демонструє здатність «забивати» на все.

Ну але ж є університети, там-то і готують до реального життя? Дослідження, проведене Центром Разумкова засвідчило що 90 % опитаних стикаються із проявами корупції у вищій освіті. Під час фокус груп у рамках дослідження «Молодь України: цінності та орієнтири», проведеного GfK з’ясувалося, що значному числі випадків корупція є добровільною. Це сигналізує про те, що це і є однією з навичок, яку дуже успішно освоюють студенти у ВНЗ, Разом з тим корупція – це те, що найбільше хвилює українську молодь – 37 % вибрали опцію «дуже непокоїть» і майже стільки ж як війна (36 %) Щоправда коли йдеться про зловживання урядовців. Ну а «вирішити питання» за допомогою відкупу викладачам або купівлі курсових і дипломних – це ж не корупція. Це так, традиція...

Отже українські юсквекери, шейпери, та інші порушники спокою і традицій радше відгомін глобальної сейсмічної активності молодих, але потрапивши в систему освіту вони справді мають шанс зробити тектонічний зсув для всього суспільства. Щоправда, для цього освіті сдід не дати перетворитися наперетвориться на болото, бо болоту землетруси не страшні.


Підписатися на новини