Новини Правоохоронна та судова система Позиція

​ПОЗИЦІЯ Українського інституту майбутнього за результатами обговорення концептуальних положень законопроекту №6232, яке відбулось під час проведення експертного круглого столу в Українському інституті майбутнього 06 липня 2017 року

11 липня, 2017 0 602

​ПОЗИЦІЯ  Українського інституту майбутнього  за результатами обговорення концептуальних положень законопроекту №6232,  яке відбулось під час проведення експертного круглого столу  в Українському інституті майбутнього 06 липня 2017 року

​ПОЗИЦІЯ Українського інституту майбутнього за результатами обговорення концептуальних положень законопроекту №6232, яке відбулось під час проведення експертного круглого столу в Українському інституті майбутнього 06 липня 2017 року

Автор: Денис Монастирський
11 лип. 2017 13:30

Експертне обговорення було проведено з метою визначення думки представників правничої спільноти щодо змісту пропонованих суб’єктами законодавчої ініціативи змін до Цивільного, Господарського процесуальних кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кримінально-процесуального кодексу України. В роботі круглого столу взяли участь народні депутати України А.Геращенко та Р.Сидорович, представник України в Венеціанській комісії В.Пилипенко, керівник Проекту ЄС «Підтримка реформ юстиції в Україні» Д.Віткаускас, заступник керівника програми USAID «Нове правосуддя» Н.Петрова, представники суддівського корпусу судів різних інстанцій та юрисдикцій: М. Смокович, Б.Моніч, А.Жук, І.Плахтій, М.Демидова. Від адвокатської спільноти участь в обговоренні взяли О.Громовий, І.Боровик, С.Кальченко; від наукового та експертного середовища – О.Константий, Д.Монастирський та Т.Ющенко. До дискусії активно долучились запрошені до участі в заході науковці, судді, адвокати.

Під час роботи круглого столу представниками юридичної професії в цілому було підтримано ініціативу щодо внесення концептуальних змін до процесуального законодавства. Разом з тим, висловлено обґрунтований сумнів з приводу можливості детального вивчення в стислий термін понад 5000 поправок, які були внесені народними депутатами між першим та другим читаннями проекту закону № 6232. Окремо наголошено, що для прийняття якісних нормативно-правових актів такого рівня вбачається за доцільне залучати суддів, адвокатів та науковців до законопроектної роботи ще на її початкових етапах. Учасниками експертної дискусії були озвученими низка зауважень та пропозицій до прийнятого Верховною Радою України в першому читанні законопроекту, головні з яких полягають в наступному.

  • 1.Проекти процесуальних кодексів містять значну кількість оціночних понять, довільне тлумачення яких може призвести до зловживання судом повноваженнями. Так, ч. 3 ст. 45 проекту ЦПК України передбачено можливість визнання зловживання правом «подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер». За відсутності чітких критеріїв, а також враховуючи необхідність для вирішення вказаного питання надання оцінки доказам, запропоновані новели можуть мати непередбачувані новели можуть мати непередбачувані наслідки. У зв’язку з наведеним, учасниками круглого столу було висловлено пропозицію про виключення вказаної норми з тексту ст. 45 ЦПК України.
  • 2.Статтею 84 проекту ЦПК України пропонується детальне регулювання питання часу подання сторонами та іншими учасниками судового процесу доказів у справі. Зокрема, ч. 8 пропонується встановити, що «докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї». Під час обговорення вказаної норми представниками адвокатської спільноти було висловлено застереження відносно того, що надмірне регулювання питання строків та можливих наслідків подання учасниками доказів у справі може негативно вплинути на можливість захисту їхніх порушених, невизнаних та оспорюваних прав. Не всі учасники цивільного провадження є фаховими юристами, а відтак не кожен з них буде взмозі зорієнтуватись в питанні повноти надання доказів у справі на етапі подання позовної заяви.
  • 3.Частиною 4 статті 136 ЦПК України в редакції проекту №6232 пропонується в якості заходу забезпечення судових витрат, надавати суду право за клопотанням відповідача, зобов'язувати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Закріплення наведеного положення на законодавчому рівні може призвести до обмеження прав позивача, оскільки у тому разі, коли відповідач скористається послугами високовартісного правника, позивач потенційно може бути поставленим в складне матеріальне становище. Це може призвести до відмови від наміру позиватись до суду. При цьому можливість визначення судом суми забезпечення витрат на правову допомогу не можна визнати дієвим запобіжником зловживання процесуальним правом, оскільки мету буде досягнуто - здійснення психологічного впливу на позивача.
  • 4.В проектах процесуальних законів не досить чітко врегульовано питання в яких саме випадках Верховний Суд буде допускати касаційну скаргу до розгляду в касаційному порядку. До прикладу, в частині 3 ст. 390 ЦПК України зазначається про те, що не підлягає касаційному оскарженню рішення у малозначних справах крім випадків, коли: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Закріплення критеріїв «фундаментальності значення справи для формування єдиної практики» та «значного суспільного інтересу» надає суддям Верховного Суду необмежену дискрецію при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі. Наявність наведених положень в законі не забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, який є одним з фундаментальних аспектів верховенства права.
  • 5.Главою 4 проекту ГПК України передбачається запровадження процедури врегулювання спору за участі судді. Представники юридичної спільноти в цілому схвально поставились до розвитку інституту примирення сторін в судовому процесі. Разом з тим було висловлено деякі пропозиції та зауваження. Частинами 1,2 ст. 189 ГПК України передбачається, що врегулювання спору здійснюється суддею одноособово у формі проведення закритих нарад. Такий формат спілкування зі сторонами процесу викликав неоднозначну оцінку суддів через відсутність можливості здійснення технічної фіксації процесу. Крім того, було висловлено пропозиції щодо: надання можливості залучення до участі у процесі врегулювання спору професійного медіатора; закріплення права узгодженого обопільного вибору сторін щодо конкретного судді-медіатора; внесення до процесуального законодавства норм про обов’язкове повернення сторонам матеріалів досудового врегулювання спору.
  • Також була висловлена позиція медіаторів з критикою запропонованої моделі інституту примирення сторін в судовому процесі та необхідністю узгодження проекту № 6232 з проектом Закону «Про медіацію» №3665, який також готується профільним комітетом до другого читання.
  • 6.Під час обговорення змін до Кримінального процесуального кодексу України, учасниками дискусії було висловлено пропозицію щодо необхідності врегулювання питання розгляду в касаційному порядку кримінальних справ, розгляд яких відбувався за правилами КПК 1960 року. В І півріччі 2017 року Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснила перегляд 240 таких кримінальних справ. Станом на сьогодні в провадженні суду знаходиться ще понад 50 кримінальних справ (в т.ч. тих, що надійшли на розгляд з ЄСПЛ), розгляд яких здійснюється в порядку КПК 1960 року. Враховуючи створення нового Верховного Суду потребує законодавчого роз’яснення питання: який саме суд виконуватиме функцію касації в наведеній категорії справ - Велика Палата ВС чи Касаційний кримінальний суд?
  • Висновок: Загалом, попри контраверсійні думки щодо проекту закону №6232, експерти програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього вважають за доцільне прийняття проекту в цілому.

Підписатися на новини