28 груд. 2017
Коментарі Внутрішня політика Микола Скиба

Нова українська школа: що чекає на освітній процес у 2018-му?

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 1704
Нова українська школа: що чекає на освітній процес у 2018-му?
Джерело: "Громадське радіо".

Нова українська школа: що чекає на освітній процес у 2018-му?

Автор: Микола Скиба
26 груд. 2017 00:29

7 грудня Верховна Рада ухвалила Держбюджет України на 2018 рік. На середню освіту в ньому виділено на 20% більше, ніж минулого року. Чи достатньо цих коштів і на що вони підуть? Експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба прокоментував це на "Громадському радіо".

Олена Терещенко: Очікування від реформи освіти великі, заявлені великі цілі і виділено, наче, чималі гроші. Але 20% — це наскільки достатньо?

Микола Скиба: Якщо порівняти з індексом інфляції, то ці 20% — не так вже і багато. Але тут важлива розбивка статей. Дуже істотно, що є кошти на підвищення зарплатні педагогам. Це більше 60-ти мільярдів – одна четверта суми, що взагалі виділена на освіту. Окремою статтею виділені кошти (державна субвенція) місцевим бюджетам  на переоснащення простору — на сучасне освітнє середовище. Це прямо корелює з концепцією «нова українська школа», яка передбачає, що навчання має орієнтуватися на учня, а для учня і педагога має бути забезпечене сучасне освітнє середовище.

Олена Терещенко: Що мається на увазі – сучасне освітнє середовище?

Микола Скиба: Таке, в якому учні можуть працювати в групах, мають доступ до різного начиння. Наприклад, як проілюструвати теорему Піфагора? Можна писати на дошці формулу, а можна взяти просту конструкцію – трикутник, три квадрати і вода, яка перетікає в ці порожнини — і це наочно видно. Так само можуть бути закуплені конструктори. Це означає, що багато інформації має доходити через фізичний рух, через контакт.

Олена Терещенко: Я знаю, що в школах дуже не вистачає фізичних, хімічних лабораторій.

Микола Скиба: Так. Але тут проблема не лише в коштах. Я дивився бюджет Києва на цей рік, там на це було виділено 24 мільйони гривень, якщо не помиляюсь. Тільки третина, здається, використана — невиконання більше, ніж на половину. Гроші фактично лежать на казначейських рахунках, зарезервовані. Але через різні колізії та інтриги на рівні організації закупівель, коли оспорюють ту чи іншу закупівлю або лобіюють когось, гроші банально не використовуються. Тобто справа не лише в коштах, але в тому, як прописане технічне завдання.

Олена Терещенко: А це взагалі прописано? Адже новий освітній простір можна розуміти будь-як.

Микола Скиба: Тому я наголошую, що цей рядок бюджету дуже чітко прив’язаний до концепції «нова українська школа», яка є не просто декорацією, а політичною пропозицією уряду — уряд окремо затвердив її постановою. В цьому документі є дескриптор. А це меблі, які легко трансформуються, багато підручного матеріалу для творчості, для креативних проявів, дружнє і комфортне середовище, яке допомагає зняти фон тривожності, з яким дитина приходить до школи (особливо першачки).

І педагогів спеціально навчають в цьому. Є кілька майданчиків — це партнерські проекти Міносвіти, низки громадських організацій (громадська спілка Освіторія, платформа EdEra, яка допомагає транслювати це і максимально швидко доносити через сайт, Міжнародний інститут інтегрального розвитку, організація Про.Світ у Львові).

Олена Терещенко: Це підвищення кваліфікації вчителів, які працюють, чи нові вчителі?

Микола Скиба: Прописана окрема процедура (і на це окремо є кошти в бюджеті). Це підготовка саме тих, хто буде працювати за новим держстандартом. Сам держстандарт розроблений і готується до затвердження, на сайті Міністерства було громадське обговорення.

Він розкриває концепцію в практичне русло, показує, які очікування та результати від навчання і які основні віхи. Він дистанціюється від того, що є на сьогодні, де дуже докладно розписано, що і коли давати, в яких обсягах. Розробники стандарту діють за логікою закону, який проголошує академічну свободу вчителів, принцип орієнтації на дитину, а не просто на вимоги програми. Він проголошує педагогіку партнерства – деякі питання вирішуються в трикутнику батьки, дитина, вчитель, а іноді в чотирикутнику — з директором. 

Вчителі мають пройти сертифікацію. Це не просто підвищення кваліфікації, а окрема процедура, яка поки не має аналогів. Але потім, можливо, цей прецедент і стане основою для заміни атестації, яка є на сьогодні, на сертифікацію.

Олена Терещенко: Я розумію, що для будь-якого перетворення та реформи має бути перехідний період. Це буде накопичення кількості таких людей, а не одразу для всіх?

Микола Скиба: Перехідний період уже почався навіть минулого року. На сьогодні ми маємо 100 шкіл, які пілотують новий стандарт уже сьогодні. Вони відступають від звичайної програми і працюють за новими принципами. З вересня 2018 року ця практика стає повсюдною. Кожен учень, який прийде в перший клас, з першого кроку в школу почне занурюватись у нове середовище. В 2029 році він має вийти з 12 класу людною з новими якостями.

Є кілька майданчиків, на яких відбуваються інтенсивні тренінги, розроблені у співпраці з фінськими, польськими педагогами, є освітні десанти в Естонію та інші країни, запрошені тренери. Вони готують певне ядро педагогів, які потім стають тренерами для тренерів, і на 1 вересня 2018 року школа має бути повністю забезпечена такими спеціалістами, в яких буде інший погляд на освітній процес, нові інструменти, нове середовище, для якого є кошти (це вже більше компетенція директорів та управлінь освіти, у яких функція змінена з контролю на забезпечення).

Створюється державна служба якості освіти, яка повинна мати відділення в кожному районі. Державна інспекція навчальних закладів фактично ліквідовується, на її місці створюється служба, яка матиме більш консультаційний характер. Її націлюють на те, що потрібно показувати, як робити, а не одразу карати за виявлені помилки.

Вона буде проводити процедуру атестації навчального закладу – чи має цей навчальний заклад взагалі працювати з дітьми. Також буде реагувати на заяви, тривожні сигнали – позачергові рейди чи моніторинг. Вона має розробити критерії якості освіти. Є орієнтири в концепції, але поки вони дуже загальні. Від служби очікується, що вони їх деталізують. Найголовніша функція – підтримувати, допомагати, спрямовувати, просто важливий зворотній зв’язок – наявність зовнішнього агента стосовно школи. 

Олена Терещенко: Хто перевірятиме цільове використання грошей?

Микола Скиба: У нас залишається рахункова палата, фінансова інспекція. Є окремі органи, які перевіряють, чи правильно були використані кошти.

Олена Терещенко: У нас можна переобладнати навчальний простір таким чином, що купити телевізор. Але може просто зробити зручні меблі?

Микола Скиба: Першим контролером є батьки. Закон дає право й громадським організаціям проводити моніторинг – громадську інспекцію. Вона поки не прописана процедурно, але, думаю, той пул нормативно-правових актів, який розписало Міністерство, стосуватиметься і громадської інспекції. Адже це теж  ризик, бо є організації, які готові піаритись і збільшувати на шумі свій ресурс. Потрібно буде дуже грамотно спостерігати за цим.

Але батьки першими мають побачити, відчути і зауважити, що варто і що не варто. Єдине питання — наскільки самі батьки знають, що таке якісний простір. Тому я закликаю, відкрити публікації, подивитися, як виглядає школа в Сінгапурі, Фінляндії, Швеції, Данії. Коли будуть щось пропонувати, то як батьки зауважте: можливо, не треба ще більший дюйм плазми, а потрібні конструктори, ігри, які будуть допомагати відчувати застосування знань, які даються у школи.

Олена Терещенко: Ви говорили, що збільшено суму на підручники. Особливо для молодших класів.

Микола Скиба: Так. Підручник, з одного боку, потрібен як принаймні орієнтир. З іншого боку він насправді дуже обмежує навчальний процес – треба відповідати по підручнику і це зразу привчає дитину до рамок. Якщо ще будуть виділені простори експерименту вже в режимі повноцінного старту «нової української школи», я пробував би працювати без підручників. Наскільки я знаю від директорів, які пілотували держстандарт, вони вручну виготовляли дуже багато посібних матеріалів і мінімально використовували підручники, які ще відповідають старому стандарту.

Без підручників можна працювати. Але на них заклали велику суму. Тоді хочеться сподіватися, що це будуть хоча б зразки якісних шрифтів, якісних обкладинок, що там не будуть тільки думи, балади, приказки селянського фольклору, а й сучасний міський фольклор, сучасна мова і навчання буде відбуватися, відштовхуючись від того досвіду, який дитина отримує в повсякденному житті.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Підписатися на новини