19 лют. 2018
Коментарі Правоохоронна та судова система Денис Монастирський

Монастирський прокоментував створення Вищого антикорупційного суду в Україні

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 1185
Монастирський прокоментував створення Вищого антикорупційного суду в Україні

Монастирський прокоментував створення Вищого антикорупційного суду в Україні

Автор: Денис Монастирський
19 лют. 2018 15:13

Джерело: Радіо Ера

Ольга КСЬОНС, ведуча: Шановні слухачі, це програма "На слуху", я Ольга Ксьонс, вітаю всіх вас. Сьогодні з’ясовуємо, коли в Україні буде Антикорупційний суд? Яка різниця між оцима чотирма законопроектами, вірніше п’ятьма, президентським і ще чотирма альтернативними законопроектами? Чому Міжнародний валютний фонд незадоволений тим, які, власне, пропонуються зараз до затвердження? Отже, ми починаємо. В нашій студії Денис Монастирський - експерт програми реформування правоохоронної і судової системи Українського інституту майбутнього. Здрастуйте, пане Денисе.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, експерт програми реформування правоохоронної і судової системи Українського інституту майбутнього: Вітаю вас.

ВЕДУЧА: От я вас перед програмою почала розпитувати, чи правильно що партія "Блок Петра Порошенка "Солідарність" заплатила влітку минулого року громадській організації "Фонд інновацій і розвитку" більше мільйона гривень за, власне, розробку Закону про Антикорупційний суд? Ви кажете, що це нормально.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну я кажу, що, по-перше, я бачив про те, що фінансувалась, дійсно, ця організація і створювала вона інтернет-портал для партії "Солідарність". По-друге, якщо ми побачимо взагалі структуру витрат політичних партій, куди вони витрачають кошти, це окремо цікаве дослідження, яке проводило також і громадські активісти, то ми побачимо, що велику частину цих витрат, ну насправді, в кінці року я сам був свідком, коли там чув такі відгуки, коли політичній партії казали: ну куди, куди ви витратите ці кошти? Тому, що питання про те, що якщо ти не витрачаєш достатньо коштів, це, знаєте, як в нашій українській дійсності, якщо не спалює весь газ, то тобі наступного разу цього газу не дадуть. Так і тут, не буде відповідно коштів витрачено - наступний раз тобі покажуть, що в тебе нема діяльності. Тому і тут фактично політичні партії витрачають дуже великий відсоток на так звані консалтингові послуги. Фактично це є певним чином таким, я думаю, що можливо навіть і прикриттям певної іншої діяльності, яка здійснюється насправді політичними партіями, або перекриває це фінансування інших проектів. І хочу сказати, що по суті всі фундаментальні проекти - вони звідкись фінансуються. Питання в тому, чи це н нашої кишені?

ВЕДУЧА: Так.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну, наприклад, якщо ми говоримо про так само українські гранти, да, є, які також беруться з кишень підприємців, з кишень бюджету. Це, напевно, питання.

ВЕДУЧА: А є закордонні. Пане Денисе, я просто уточню, що тут я сформулювала, що за законопроект.., вірніше, я не можу трактувати, що саме за цей законопроект, але це офіційна інформація про те, що заплатили цьому ФОНДУ. Засновник Фонду інновацій і розвитку Георгій Вашадзе і директор організації Роман Яковлєв - вони, власне, були, входили до групи експертів, які оцей Закон про Вищий антикорупційний суд розробляли, тому, ми не можемо сказати, що прямо за цей закон заплатили, але ці люди там працювали в цій групі, і ці гроші сплачені. Але мені просто цікаво, скільки коштує розробити законопроект? А це можна зробити безкоштовно в рамках партій чи, наприклад, щоб люди, які відповідають, ну юристи, які працюють там в певних організаціях, взяли і розробили? Тобто мені цікаво, що вартує, скільки платиться за те, щоб розробляти важливі закони?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну давайте так, в принципі почнемо з того, що...

ВЕДУЧА: В нас же купа інститутів.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Почнемо з того, що кожна робота має оплачуватись. Ви зі мною згодні?

ВЕДУЧА: Це ясно, це ясно.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Згодні. І законопроектна робота - це та робота, яка насправді займає дуже багато зусиль. Я це кажу з власного досвіду, тому що також розробив не один закон, і можу сказати, що в моїй практиці було по-різному. Тобто було, так би мовити, громадська ініціатива і навантаження для того, щоб підкоригувати певний закон. Але звичайно, якщо мова йде про великий комплексний системний закон, яким є або претендує бути Закон про Вищий антикорупційний суд, то звичайно тут іде мова про все ж таки велику частину роботи, да, обсяг роботи, яка має бути оплачувана. Стосовно вартості, ну от звичайно законопроект - це дуже-дуже залежить від різних сил. Насправді, якихось ставок вартості законопроектної роботи немає, тому що залежить, хто її робить. Одна справа, якщо її робить людина, яка, ну наприклад, дотично працює з Верховною Радою і має зв'язки з головним юридичним управлінням, науково-експертним управлінням і має не тільки можливість написати законопроект, а певним чином його лобіювати, скажімо так, це одна історія. І друга історія, якщо це, наприклад, працівник якогось ВУЗу і він пише якийсь законопроект, використуючи книжки, статті і ті самі кодекси, ну і власне, так би мовити, дивиться просто по ситуації: от як прописати ту чи іншу норму? Це інша ситуація. Я був, до речі, і на тій і на тій стороні, тобто мав можливість, як би працювати, і з Верховною Радою і мати, будучи в університеті, підготовити закони, скажімо, будучи далеко від законодавчого органу. Ну і можу сказати, що звичайно це дуже залежить і якість законопроекта, і його перспектива, адже для того, хто ініціює створення цього законопроекту, цікаво не тільки, щоб він був написаний і поданий...

ВЕДУЧА: Правда. Хто б його ще пролобіювати поставив. Так.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Хоча є і такі, хоча є і такі в нашому парламенті. Але для того, щоб він був прийнятий. Так от, Закон про Антикорупційний суд, Вищий акнтикорпційний суд, звичайно, це зобов'язана Україна, перше. Звичайно, він передбачений, закон, про судоустрій і статус суддів. І, звичайно, тут робота йшла не галочки, що такий проект має бути поданий, а про реальний запуск цього Суду. І це тоді зовсім інша історія.

ВЕДУЧА: Ну таки давайте, дійсно, перейдемо до цих законопроектів, тому що, от наприклад, МВФ розкритикували саме президентський законопрект. Яка між ним різниця - між президентським і от цими ще чотирма альтернативними?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Давайте відверто. Різниця полягає в дуже простому. Який проект має шанс бути прийнятим?

ВЕДУЧА: Ну МВФ же ж не з цієї точки зору оцінював.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Насправді, насправді з цієї, тому що там сидять також абсолютно прагматики. які розуміють, що, наприклад, опозиційні пивні певні проекти - вони мають шанси бути враховані при певних ідеях, при другому.., от наприклад, до другого читання або що, да. Але ми розуміємо, що основним, ну так би мовити, таким законопроектом, який формує порядок денний по цьому Суду є президентський законопроект, якщо президент взявся за це. Тому, що ми розуміємо, що навколо нього, ну що може бути? Наприклад, може бути законопроект ще колег по коаліції "Народного Фронту", да, але от такого от проекту немає наразі, такого вираженого, тому є фактично.. От давайте так візьмемо, законопроект коаліції, да, і законопроект опозиції, опозиційні законопроекти. Всі, хто створює опозиційні законопроекти бажають, насправді, не настільки прийняття свого законопроекту, скільки бути почутими. І оце найголовніше - бути почутими при розробці і голосуванні за основний головний законопроект. Така сама історія була із процесуальними кодексами. Ось давайте це згадаємо. Минулого року такою мега подією в юриспруденції, якраз в правовому житті, стало прийняття фактично всіх нових процесуальних кодексів. І попри те, що було багато інших людей і ініціатив, всі бажали бути просто, щоби почутими, щоби включитися в цей президентський законопроект, про ці нові процесуальні кодекси. Тому от тут от МВФ висловлює і звертає найбільшу увагу саме до цього законопроекту, тому що вона чітко визначає, який є перспективний для того, щоби бути, так мовити, прохідним, а який є для того, щоби бути почутими.

ВЕДУЧА: Ну от дивіться, що кажуть в МВФ, цитую: "Законопроект створює юридичні можливості для додаткових затримок у створенні Антикорупційного суду. Юрисдикція суду має відповідати юрисдикції НАБУ і САП". Розшифруйте.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Давайте конкретно, да. Давайте конкретно по пунктах. Значить, першИЙ - це позиція по... звучала про.. друга про НАБУ, а перша, по чому?

ВЕДУЧА: САП. Ну що можливості створять... для додаткових затримок у створенні Антикорупційного суду.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: А, додаткові затримки. А давайте тепер розберемося взагалі в самій, так би мовити, графік, да, графік створення Вищого антикорупційного суду, що це таке? Ми всі говоримо про те, що це, ну й отак собі суспільство розуміє дуже часто, що це питання ну місяців. Ну от буквально ми зараз от давайте - лютий - приймаємо закон, ну давайте конкретніше навіть, цей от тиждень ні, значить в нас є ще один сесійний тиждень - от тоді ми приймемо в першому читанні, і 14 днів на обробку - відповідно в березні є всі шанси прийняти цей закон вцілому. От це, значить, задача для законотворців №1, але закон про Вищий.., в президентській редакції Закону про Вищу антикорупційний суд, яка власна має найбільше шансів бути прийнятою, вона передбачає, що рекомендувати президенту України внести законопроект про створення Антикорупційного суду. Закон, звичайно, не може визначати, коли він буде створений. Ми розуміємо, що президент, напевно, буде старатися внести його якнайшвидше. Але ми це припускаємо, строків немає, тобто тут є, по-перше, відтягування/віддяка, тому що це передбачає Конституція, що в нас всі сюди створюються, ну мають створитись окремим законом, тому Закон про створення і голосування, так само, за створенням Вищого антикорупційного суду - це окрема історія, згідно законопроекту.

ВЕДУЧА: Почекайте, а наші закордонні партнери, вони ж вимагають вже от-от, щоб він був створений. І потім, як наші НАБУ і всі інші НАЗК, як вони всі будть працювати?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Так. Тепер давайте я докажу тайм, щоб потім вже обговорювали це питання.

ВЕДУЧА: Ні, ні, я хочу просто уточнити, так як це термінів нема? Ну якісь вони мають бути?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну скажімо, терміни є такі - на вчора. Тобто Антикорупційний суд мав бути створений на минулий...

ВЕДУЧА: Ну це не юридичних вислів.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Да, на минулий, скажімо так, рік вже створений. Якщо ви мене запитаєте, чи може бути створений Антикорупційний суд у 18-му році? Я скажу, що ймовірно може бути, але вірогідність невелика. Чому? Тому, що, перше, те, що закон ще має бути прийнято, раз, закон.., другий закон створення, от я кажу президентську версію, да, про створення Вищого антикорупційного суду, це два, другий закон. І це має, я ще раз наголошую, внестись в парламент, пройти відповідні висновки і бути проголосованим, да. Ну і далі закон тей самий передбачає 12 місяців на створення самого, власне, суду, 12 місяців.

ВЕДУЧА: Тобто 2 роки.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ні, 12 місяців.

ВЕДУЧА: Ні, я кажу взагалі, якщо...

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: А, ні, ні.

ВЕДУЧА: Висновок робите.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ні, якщо ми говоримо, що, ну давайте так - оптимістичний сценарій, да, березень місяць - прийняття Закону про Вищий антикорупційний суд, я думаю, що одразу після цього президент може внести законопроект про створення цього суду. Я думаю, що тоді в квітні він може бути проголосований в парламенті, це дуже оптимістична модель, і тоді після цього визначає, значить, Державна судова адміністрація... там визначається кількість суддів, він формується і оголошується конкурс. Я нагадаю, що цей конкурс має, планується складатись з підбору, так званої, такої Міжнародної ради експертів, да, Ради міжнародних експертів, яка також там до семи осіб визначається, їх також треба обрати. Якась має бути процедура. Я хочу тут принагідно згадати, пам'ятаєте, питання про аудитора НАБУ, яка триває скільки в нашій державі вже?

ВЕДУЧА: Скільки?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну вже вона триває понад рік. Це просто... ця дискусія, кого ми беремо і так фактично аудиту НАБУ не відбувається.

ВЕДУЧА: А скільки всього часу на це може піти?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: А от ми зараз вираховуємо.

ВЕДУЧА: У нас просто ще багато поправок, ми не встигнем їх обговорити. Від МВФ?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Питання... Я ж кажу, що...

ВЕДУЧА: Ну скільки часу?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Мій прогноз, що в цьому році за такого законопректу, який сьогодні є основним в парламенті, у 18-му році, імовірно, Вищий антикорупційний суд створено не буде.

ВЕДУЧА: Час ви не можете назвати? Я розумію.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Тому я думаю, що на наступний рік - 19-й - може стати наступним.

ВЕДУЧА: Так, але ви кажете, якщо буде прийнятий цей, а якщо будуть якісь із тих чотирьох альтернативних прийнятий, якби вони були прийняті? Чим вони кращі або гірші, наприклад?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну фактично, чим кращі. Тобто, ну от конкретно давайте по цьому питанню, да, деякі вже зараз передбачають.., так само, все одно має бути створений відповідний суд. До речі, взагалі є питання, чи варта окремий закон було писати про Антикорупційний суд, адже в нас всі суди виписані, вся система взагалі виписана з законів Про судоустрій і статус суддів. І саме цей закон міг би бути доповненим просто розділом про...

ВЕДУЧА: Антикорупційний суд.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Вищий антикорупційний суд, і цим було простіше.

ВЕДУЧА: Ну хочуть, хочуть закон.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну красиво поступити хочуть на угоду міжнародним колегам. Тому тут питання якраз не тільки в тому, які ще етапи закладають інші законопроекти, а який вони відзначають підслідність цього суду, да, підсудність, які справи підсудні? Це ми переходимо до другого питання. Тому, що, наприклад, є тут дві великі точки зору, вони є різні. От в альтернативних законопроектах...

ВЕДУЧА: Кого там будуть судити, так?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Закладено, що судитиме цей суд тільки справи НАБУ.

ВЕДУЧА: Угу.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: А я нагадаю, що справи НАБУ - це десь 12-13 складів злочинів з Кримінального кодексу і обмеження, дуже жорстке обмеження по суб'єкту. Тобто це топ-чиновники, які вчинили корупційні злочини. Тобто, якщо вчиняє антикорупційний злочин поліцейський, сержант, майор і тому подібне - воно не буде предметом розгляду Антикорупційного суду, якщо це буде вчинятися відповідно вищим чиновником - це буде підлягати розгляду в Антикорупційному суді. Якщо це буде сільський голова, значить, відповідно це буде одна історія. якщо ні - це друга. І от якраз президентський законопроект, з моєї точки зору, більш доцільно підходить до того, щоби... він визначає не суб'єктів, да, не топ-чиновників, да, а він взагалі визначає склади злочину, їх є 19, які пропонує визначити, що оцей суд буде займатися певними категоріями злочинів.

ВЕДУЧА: Тобто не по рівню чиновників, а по категоріях злочину.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: А саме категорію корупційних злочинів. Їх є 19. Ми їх не будемо зараз перелічувати. Але ця вся підслідність НАБУ плюс ще ті, які непопалипо тим чи іншим причинам до підслідності НАБУ. І головне, що вони будуть вичисляти... там от, мені здається, встановлена норма, що цей суд, єдине, має обмеження по вартості: якщо шкода заподіяна перевищує, мені здається, 500 прожиткових мінімумів доходів громадян, тоді це стає підставою для проведення цього суду.

ВЕДУЧА: Ну і дивіться, якщо говорити про будь-який суд, і Антикорупційний в тому числі, а тим більше, якщо він буде займатися топ-чиновниками, то треба говорити про те, кого туди відберуть, хто там працюватиме, про суддів? І от зокрема, як пишуть на "Європейській правді", найбільший блок претензії від МВФ пов'язаний із питанням відбору суддів. У Фонді вимагають, щоб в Адміністрації президента виконали рекомендації Венеціанської комісії і надали представникам міжнародних донорів України у антикорупційних питаннях право блокувати призначення недоброчесних суддів. Отже, з приводу міжнародних донорів, їхніх представників, які могли би блокувати, і взагалі з приводу того, як відібрати туди людей, які, з одного боку, і не боятимуться розглядати всі ці справи, ну і, звісно, будуть доброчесними?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Питання в тому, більш конкретніше я скажу, просто про що йде мова, да, тобто, так звана, там визначальна роль, це навіть спір про терміни, я гадаю, що Венеціанська комісія каже - crush role, англійською мовою, це роль визначальна чи роль, так би мовити, "окончательная", тобто кінцева, да, от, власне, така - кінцева роль. От тут якраз і в цьому ми розійшлися в тлумаченнях, тому що з одного боку кажуть, що потрібна блокуюча саме роль, цієї Ради. І це, до речі, безпроцентний... от ніде такого в світі немає, щоби була блокуюча роль громадськості при відборі суддів. І навіть та сфера і Громадська рада доброчесності, яка існувала, і я вважаю, себе досить позитивно показала на етапі відбору в Верховний суд, підготувавши масу висновків на суддів, да. Вона мала фактично висновки, які мала наслідком подолання їхнього, так званого, вето або висновку Громадської ради доброчесності. Двома третинами від голосів Вищої кваліфкомісії, це 11 голосів. Такий самий принцип запропонований в підході до формування цього Вищого антикорупційного суду. Тобто якщо є негативний висновок на певного кандидата цієї Міжнародної ради експертів...

ВЕДУЧА: Саме Міжнародної, ми повинні розуміти.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Так.

ВЕДУЧА: Не просто Громадської ради, а роль Громадської ради міжнародних експертів. Вони хочуть, щоб вирішальною була цієї...

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Саме, да. І вирішальним - це мається на увазі, якщо вони визначили, що от не має бути ця особа там, то вона там не може бути без будь-яких питань.

ВЕДУЧА: Чекайте, а Громадська рада українських експертів є? Чи тільки оця Громадська рада міжнародних експертів?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: "Не", це якраз особливість створення цього закону, що немає довіри, так би мовити, до українських експертів...

ВЕДУЧА: І до громадських теж.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Навіть в тому числі і громадських експертів. Вони мають бути саме призначені міжнародними організаціями і це мають бути якраз, ми розуміємо, що за тими вимогами, які прописані в законі, а там вони, до речі, такі дуже великі і не зовсім зрозумілі, наявність особливих знань в антикорупційній політиці і там багато потрібне, причому конкретних критеріїв нема. Але ми розуміємо, що мова йде саме про іноземців.

ВЕДУЧА: Слухайте, це цікаво. З одного боку, чому це іноземці мають приймати рішення, а з іншого боку, очевидно, вони бачать, що робиться в Україні, і не стільки нам не довіряють, чи це бажання впливати на Україну? Ну от як це розуміти? Бо з іншого боку, ну справді, не можуть іноземці вирішувати, що робити в тій чи іншій країні, все-таки її громадяни мають приймати остаточне рішення, а з іншого - виходить у нас настільки погана ситуація, що вони вимагають для себе остаточних повноважень найбільших, як це таксувати?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну давайте...

ВЕДУЧА: Ну от для мене це, наприклад, цікаво.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ну давайте визначимо дуже чітко, звичайно, тут є потужним політичний вплив на Україну. І те, що, наприклад, МВФ, я нагадаю, Міжнародний валютний фонд, да, який визначає питання надання Україні траншів, так, фінансової допомоги, він визначає, як вести себе щодо створення судової влади, то це вже безпрецедентна фактично така кейс.

ВЕДУЧА: Ну коли нам безвізовий режим обіцяли, то нам теж висували купу вимог і ми ще тоді говорили, що добре, навіть якщо у вас не вистачить грошей їздити за кордон, все одно добре, що ми будемо мати цей безвізовий режим, бо ми виконаєм ряд вимог. Так що ця вже історія була.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ні, так само і угода асоціацію. Але давайте розмежовувати питання, так би мовити, певних преференцій для України в плані доступу до європейських ресурсів, поїздок в Європу, угода про асоціацію, про яку ми говоримо, в тому числі економічна і політична її частини, і все ж таки надання коштів МВФ. Тобто вона може пристосуватися, ну логічно, да, питання економічного зростання. Але зрозуміло, що по всіх опитуваннях, рейтингах проблема корупції, топ-корупції зокрема, це є одна з найбільших проблем України.

ВЕДУЧА: Яке не дає зростати?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Яке не дає зростати, в тому числі економіці. Тому МВФ і торкається цієї сторони і він вже нам не те, що рекомендує, він вимагає створення цього Суду, і він вимагає міжнародної участі цих експертів. І в принципі президентський законопроект, наскільки я бачу, він вже ж змінювався вже декілька разів, так, тобто превносився, там були зміни, враховувались, не враховувались висновки Венеціанської комісії, частина з них були враховані, то фактично цей законопроект - він вже проеволюціонував набагато і вже пішов на поступки в компроміс тому, що, да, це буде окрема ця Рада міжнародна, Міжнародна рада експертів, яка буде фактично обирати цих суддів. Це не буде наша Громадська рада доброчесності, це буде окремий ще от орган громадський.

ВЕДУЧА: Міжнародних експертів.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Який буде це робити.

ВЕДУЧА: Це взагалі ганебно для країни?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Це реально. Це питання наших реалій, в яких ми живемо. І тут питання, я би не казав ганебності, тому що насправді іде мова зараз про виживання країни.

ВЕДУЧА: Ну я розумію, що з цим треба боротися, виживати, але взагалі...

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Це треба враховувати, це треба враховувати...

ВЕДУЧА: З філософської точки зору?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ні, це треба враховувати той рівень, де ми сьогодні знаходимося. Ми сьогодні країни третього світу, яка претендує на, перше, виживання взагалі. І в перспективі, до речі, там хоча би короткочасні, да. Тобто мова йде про те, щоби Україна як держава втрималась в ближчі 5-7 років, і для цього їй потрібно зробити те, те, те. І зрозуміло поки що, абсолютно зрозуміло, що без коштів Міжнародного валютного фонду при стані сьогоднішньої економіки Україні вижити буде значно важче. Я не кажу неможливо, але значно важче. Тому зрозуміло, що українська влада зараз робить все для того, щоб бути врахованими цими умовами.

ВЕДУЧА: А чому ви кажете 5-7 років вижити, саме цей період?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Тому, що це той стабілізаційний період, який потрібно для того, щоб ми, по-перше, або зрозуміли, що ми живемо з війною вже ну фактично це вже буде близько 10 років, і ми переходимо в статус, скажімо держава аля-Ізраїль, яка розуміє, що він не буде супроводжувати її ще найближчі 10 років, і це враховує в свої середньостроковій і дальностроковій перспективі. А друге, це питання, що або ми вирішуємо цю проблему, так, і також стабілізуємо ситуацію в країні без цього конфлікту. І фактично економіка показує певну тенденцію з розростанням без російського газу, без іноземних, скажімо так, вливань у вигляді оцієї фінансової допомоги - кредитів, але з міжнародними інвестиціями, але з розвитком, і як в нашому інституті майбутнього говорять, що саме наявності трильйона доларів допомогло би от реально, якщо би Україна мала можливість освоїти, скажімо, такі інвестиції, і це було би найбільшим поштовхом для всього: для економіки, для політики в тому числі і тому подібне.

ВЕДУЧА: А поки цей Антикорупційний суд не створять, а його, як ви кажете, в 18-му, швидше за все, не створять, то де будуть розглядатися справи НАБУ?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ні...

ВЕДУЧА: Вони будуть лежати протягом року?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Ні, вони не будуть розглядатися, ні, ні, зачекайте, мова йде про те, щоби удосконалити існуючу процедуру. Адже основна проблема, і це не тільки НАБУ насправді, а будь-якого правоохоронного органу, і тут я хочу звернути увагу на те, що ці проблеми є у кожного правоохоронного органу в державі, що, так, суди сьогодні перезавантажені. Справи НАБУ, більшість з них слухаються в Києві - це Солом'янський, Оболонський суд, які розглядають справи підслідні НАБУ, і фактично вони є перезавантаженими. Так, не можна виключати, що на них є сторонні впливи. І це питання, яке фактично вимагає створення чогось іншого, острівця цього Антикорупційного суду...

ВЕДУЧА: А, тобто вони просто можуть лежати з тим стороннім впливом і з завантаженістю суддів?

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ: Да, вони просто... І щоб ми розуміли, фактично зараз ще відбувається реформа в нас судова, яка фактично перезапустить деякі кримінальні провадження, які відбуваються в країні, зокрема от в апеляційних інстанціях, вони можуть початися слухатися взагалі з нуля.

ВЕДУЧА: Ясно. Зараз ми робимо перерву буквально на 1,5-2 хвилинки, друзі. В студії Денис Монастирський. Ми повернемося.

Підписатися на новини