19 січ. 2018
Коментарі Правоохоронна та судова система Доповідь

Майдан. Причини затягування розслідування

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 1910
Майдан. Причини затягування розслідування
Доповідь експертів Українського інституту майбутнього до 4 річниці Майдану

Майдан. Причини затягування розслідування

Автор:
19 січ. 2018 11:34

Доповідь експертів програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього до четвертої річниці Майдану.

Основні події

Починаючи з 2006 року, держава Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником. Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 28-29 листопада 2013 року у Вільнюсі (Литва) під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.

Однак восени 2013 року колишнім керівництвом держави було прийняте рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, у результаті чого Кабінетом Міністрів України 21 листопада 2013 року було прийняте розпорядження № 965-р, яким призупинено процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Після цього, починаючи з 22 листопада 2013 року, на Майдані Незалежності у місті Києві розпочалися безстрокові виключно мирні збори громадян на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України.
Після перших протиправних дій правоохоронців у листопаді-грудні 2013 року протестні акції на Майдані Незалежності в місті Києві, а також у інших населених пунктах України стали масовими та постійними, на них висловлювався протест передусім проти свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, проти незаконних дій владних органів та корупції, участь у цих акціях у постійному режимі брала велика кількість протестувальників.

У період з листопада 2013 по лютий 2014 року державні органи влади, зокрема правоохоронні, грубо порушували права громадян на мирні зібрання, регулярно застосовуючи насильство до мітингувальників. Правоохоронні органи та суди не тільки не реагували на такі порушення та не припиняли їх, а й у протиправний спосіб притягували протестувальників до адміністративної і кримінальної відповідальності. 

Уряд і парламент в незаконний спосіб приймали нормативні акти, що порушували Конституцію України та міжнародні конвенції і посилювали адміністративну і кримінальну відповідальність стосовно мітингувальників, розширювали правоохоронним органам репресивні повноваження. Зрештою, проти учасників акцій протесту було застосовано вогнепальну зброю.
Загалом, внаслідок вищевказаних подій постраждало більше ніж 2 тисячі осіб, з яких понад 1800 визнані потерпілими у провадженнях.

Зокрема, потерпілими у кримінальних провадженнях визнана 1231 цивільна особа, 78 з яких загинули, 278 отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження. 

Серед правоохоронців потерпілими визнані 650 осіб, з яких 13 загинули, 44 отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Підписатися на новини