27 бер. 2018
Коментарі Міжнародна політика Ілія Куса

Як скандал навколо Facebook може підірвати кілька регіонів світу

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 773
Як скандал навколо Facebook може підірвати кілька регіонів світу
Фото: обкладинка видання The Economist

Як скандал навколо Facebook може підірвати кілька регіонів світу

Автор: Ілія Куса
27 бер. 2018 16:43

Матеріал був опублікований на сайті "Хвиля"

Вже весь світ знає про один з найгучніших в історії скандалів навколо британської аналітичної компанії «Cambridge Analytica» та корпорації «Facebook». Розслідування британських ЗМІ, у якому журналісти розкрили деталі махінацій «Facebook» з персональними даними десятків мільйонів користувачів і передачі їх компанії «Cambridge Analytica», відсунуло на задній план навіть гучні історії з отруєнням колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та слухань у США щодо ймовірного втручання РФ у вибори президента у 2016 році. Деталі цієї історії розкривають не просто те, до яких масштабів просунулося людство у технологіях масового психосоціального впливу, але й те, наскільки в нинішньому світі все відносне та скільки політичних процесів виглядали не так, як це було насправді. До того ж, ця історія показує нам і те, наскільки небезпечною виявилася гра «Facebook» з даними своїх користувачів і як їх можуть використовувати вже сьогодні у політичних цілях. Усі, хто хоч трохи цікавляться глобальними тенденціями у галузі технологій і політичними процесами у світовій політиці, мають прочитати цей текст, щоб зрозуміти масштаби проблеми з великими корпораціями та соціальними мережами. На тлі цього скандалу наші проблеми з «переворотом» Савченко, перейменуванням мостів, впровадженням електронних квитків у метро виглядають просто смішно та абсурдно, адже поки новинна стрічка в Україні забита новинами про те, як Савченко штурмує комітет ВРУ, з якого її виключили, навколо України відбувається справді історичні й епохальні речі, які змінять світ вже у найближчі роки. Скандал навколо «Facebook» породив дискусії глобального характеру та самої суті соціальних мереж і впливу великих корпорацій на життя людей і цілих країн. Але давайте по порядку.

«Cambridge Analytica» та розробка системи аналізу даних

У неділю 18 березня британська газета «The Observer» опублікувала статтю, в якій розкрила деталі діяльності британської аналітичної компанії «Cambridge Analytica». Авторка статті взяла інтерв’ю в одного зі співробітників компанії, фахівця по роботі з великим обсягами інформації Крістофера Уайлі. Він погодився розповісти про деякі подробиці своєї роботи, які й шокували міжнародну спільноту. Уайлі співпрацював з журналісткою Керол Кедвелладр щонайменше з 2016 року. Сама аналітична компанія «Cambridge Analytica», штаб-квартира якої розташована в Британії , стала відома ще до цієї публікації, насамперед серед самих британців. У 2015 році після того, як більшість громадян країни проголосували за вихід Великої Британії зі складу Євросоюзу на референдумі, організованому тодішнім прем’єром Девідом Кемероном, компанію «Cambridge Analytica» вважали причетною до агітаційної кампанії за вихід країни з ЄС. Тоді журналісти припускали, що, мовляв, компанія виконувала замовлення місцевих євроскептиків і допомагала їм збирати дані про людей, щоб потім спрямовувати на них агітаційні матеріали у соціальних мережах. Іншими словами, на момент 2018 року ця компанія вже була відома принаймні у Британії як така, яка була причетна до кількох підозрілих справ з незаконним зберіганням персональних даних користувачів. Власне, це й надихнуло кількох британських журналістів зробити розслідування, мова про яке піде пізніше.

В інтерв’ю виданню «The Observer» Крістофер Уайлі розповів про те, як компанія отримала від «Facebook» персональні дані мільйонів користувачів, які потім використовувалися в агітаційних цілях у ході виборів у Британії і США. Ця стаття стала справжньою сенсацією, адже у ній містилося перше серйозне звинувачення проти «Facebook» у передачі конфіденційної інформації політичним силам. Іншими словами, корпорація фактично втручалася у різноманітні виборчі кампанії або сприяла такому втручанню на замовлення різних політиків.

Крістофер Уайлі, за його словами, є одним з розробників та головним ідеологом нової системи аналізу великих масивів даних, яка дозволила зібрати дані мільйонів користувачів у «Facebook» на замовлення конкретних осіб. Цей молодий програміст розпочав свій шлях, працюючи на Ліберально-Демократичну партію Великої Британії, аналізуючи їхні поразки на виборах. Вони познайомили його з групою дослідників з компанії «SCL Group», яка пізніше заснувала компанію «Cambridge Analytica». Голова компанії Александр Нікс і запросив Уайлі на роботу, давши йому повний доступ і повну свободу дій у його експериментах з різноманітними системами збору інформації. Так і народилася система, яка дозволила відслідкувати мільйони людей для того, щоб політичним партіям було легше спрямовувати на них свою рекламу. Такими системами також активно цікавилися клієнти «Cambridge Analytica» з Міноборони Британії, особливо у частині проведення інформаційно-психологічних операцій. За словами Уайлі, компанія використовувала ці технології під час понад 200 виборчих кампаній по всьому світу, і на замовлення Міноборони допомагала створювати системи для інформаційно-психологічних операцій на Близькому Сході та Афганістані.

Система, яку розробив Уайлі і яка наробила стільки шуму лише зараз – доволі проста у використанні. Вона пропонує користувачам у соціальній мережі пройти психологічний тест. В обмін на це, людям виплачували 1-2 долари. На базі зібраних даних формується психосоціальний портрет людини, який є справжнім «скарбом» для будь-якого політтехнолога, оскільки чітко показує інтереси людей, їхні звички, сильні та слабкі місця. Це створює надзвичайно великі можливості для політичного таргетування під час передвиборчих кампаній. Звісно, Крістофер Уайлі не створив систему з пустого місця. Перші інтернет-програми з такими тестами створили ще у 2007 році студент Кембриджського університету Девід Стілвелл і програміст Міхал Косинські.

У 2013 році Уайлі почав працювати зі Стівеном Бенноном – тоді головним редактором право-радикального інформаційного агентства «Breitbart News» у США. Саме Беннон був першим, який вирішив використати нову систему Крістофера Уайлі на виборах у США у 2016 році. Він звернувся до одного з найвпливовіших американських політиків, республіканця-мільярдера Роберта Мерсера, який вкладав мільйони доларів у різноманітні праві та ультраконсервативні проекти та фінансував кандидатів від Республіканської партії на виборах. У 2011 році саме Мерсер був головним фінансистом інформаційного порталу «Breitbart News» Стівена Беннона, який швидко став платформою для усіх «альтернативних правих» і набрав безпрецедентну для ЗМІ популярність у короткі терміни. Роберта Мерсера називають справжнім фахівцем з «big data» («великі масиви даних»), він уміє формувати цифрові мережі, в яких акумулює інформацію. А Стівен Беннон у нього працював як людина, яка спрямовувала цю інформацію на потрібних людей і у потрібному контексті. Роберта Мерсера також вважають людиною, причетною до виходу Британії зі складу ЄС. Оскільки він працював з лідером британських правих Найджелом Фараджем, то вклав 10 мільйонів доларів у кампанію «leave.eu», яка пропагувала вихід країни з Євросоюзу.

Після зустрічі Крістофера Уайлі, Стівена Беннона та Роберта Мерсера у Нью-Йорку, вони взялися за адаптацію системи збору даних «Cambridge Analytica» до виборів у США. Але єдиною проблемою для Уайлі було те, як здобути дані людей. І тут на сцену виходить компанія «Facebook». Саме через неї аналітична фірма «Cambridge Analytica» отримала доступ до даних мільйонів людей. Спершу Крістофер Уайлі та його команда вийшли на психолога Александра Когана, який працював на «Cambridge Analytica» (точніше на материнську компанію «SCL Group»). Він погодився допомогти Уайлі створити додаток-тест у «Facebook», через який вони і збиратимуть дані з користувачів. При цьому цікаво те, що Коган запропонував просто скопіпастити програму, яку свого часу створили Міхал Косинські та Девід Стілвелл, а самим авторам заплатити за мовчання півмільйона доларів. Додаток, який назвали «This is my personal digital life» (з англ. «це моє особисте віртуальне життя»), став популярним у «Facebook». Він пропонував користувачам пройти психологічний тест, який визначає характер особи, її інтереси, сильні та слабкі риси. Чимало людей, які погоджувалися на це, не помічали, що додаток просить надати йому доступ до профілю користувачів у соціальній мережі. Крім цього, додаток ще й автоматично надавав доступ до профілю друзів користувача у «Facebook», а це вже робили таємно. Лише за кілька тижнів Коган зібрав дані по мільйонах людей.

За словами Уайлі, компанія «Facebook» відслідковувала всі дії Александра Когана, який збирав дані. На запити служби безпеки він відповідав, що збирає дані з «науковою метою». І тут виникає питання, яке й досі є предметом дискусії. За словами самого Когана, корпорація «Facebook» активно співпрацювала з ним і допомагала йому збирати дані, а він вважає, що все було зроблено легально. Однак Крістофер Уайлі стверджує, що у «Facebook» підозрювали, що збір даних Коганом міг порушувати закон, але їх влаштовувала його відповідь «це все заради науки». Власне, на цьому й тримається звинувачення «Facebook» у тому, що вони халатно повелися у питаннях безпеки та конфіденційності даних користувачів.

Саме на базі цих зібраних Коганом масивів даних і був пізніше розроблений алгоритм, який формував психологічні портрети виборців і допомагав таргетувати політичну рекламу. Перші публікації про ймовірну причетність «Facebook» до «зливу» мільйонів профілів стороннім особам з`явилися у 2015 році, коли журналіст Гаррі Дейвіс з видання «The Guardian» звернув увагу на ймовірне використання цих даних у передвиборчій кампанії американського сенатора-республіканця Теда Круза. Тоді «Facebook» уперше визнав, що співпрацював з «Cambridge Analytica» у питанні збору інформації, але заявив, що її не можна передавати стороннім особам і закликав компанію видалити всі дані. Звісно ж, цього ніхто не зробив. Публічно Коган запевнив «Facebook», що знищив всі дані, а сама корпорація повірила йому на слово. Власне, саме тому до «Facebook» сьогодні чимало питань.

Другий інформаційний удар: журналістське розслідування «Channel 4»

Після публікації статті на «The Observer» журналісти здійснили ще один, набагато болючіший удар по «Facebook» та «Cambridge Analytica». 5-серійне журналістське розслідування, яке зробив британський телеканал «Channel 4», викрило діяльність компанії не лише у США та Британії, а й по всьому світу. Саме це розслідування і спричинило справжній ураган емоцій у світі, адже з`ясувалося, що дані користувачів використовувалися у понад 200 виборчих кампаній в усьому світі, а сама «Cambridge Analytica» ще й допомагала різним політичним силам впливати на виборців, маючи при собі дані людей з соціальної мережі. Журналісти телеканалу записали на приховану камеру свою розмову з керівниками компанії, представившись як потенційні клієнти, які зацікавлені отримати персональні дані громадян для своїх політичних цілей. Власне, цей запис і становить основу розслідування. На ньому виконавчий директор «Cambridge Analytica» Александр Нікс вихваляються своїми успішними проектами та виборами, на які впливали завдяки даним з «Facebook».

Розслідування складається з 5 серій, на кожній з яких показано епізод розмови між журналістом і представником компанії «Cambridge Anaytica». У першій серії розслідування журналісти розмовляють з уже знайомим нам Крістофером Уайлі – розробником системи аналізу даних. У цій серії він розповідає про те, як створювався алгоритм збору даних, як Александр Коган «співпрацював» з «Facebook» і як компанія втручалася у різні політичні процеси, пропонуючи за гроші доступ до понад 50 мільйонів користувачів.

Друга серія розповідає про подробиці діяльності «Cambridge Analytica» у різних інформаційних кампаніях, де використовували в тому числі конфіденційну інформацію людей з соціальних мереж, зібрану Коганом та Уайлі. У центрі серії – розмова журналіста, який представляється клієнтом, з керівниками компанії «Cambridge Analytica», які розповідають про свій досвід роботи. Зокрема, виконавчий директор компанії Александр Нікс заявив, що вони використовують цілу низку технологій, включаючи «брудні», наприклад зйомки кандидатів з повіями та викладення це у соціальні мережі.

Третя серія присвячена співпраці компанії з передвиборчим штабом Дональда Трампа у 2016 році. Журналісти, які представляються як клієнти, які хочуть допомоги на виборах у Шрі-Ланці, розпитували про досвід компанії у США. Ті охоче розповідали, що саме завдяки ним кампанія Трампа була успішною.

Четверта та п`ята серії мають вийти в ефір «Channel 4» вже найближчим часом.

Клієнти «Cambridge Analytica»: хто опинився під прицілом?

Найцікавішим, звісно, була інформація від Уайлі щодо політичних замовлень компанії «Cambridge Analytica». За його словами і документами, які він має при собі, компанія активно співпрацювала з багатьма політичними партіями по всьому світу та урядовими структурами, як вищезгадане Міноборони Британії. Вони виконували для них дослідження, збирали дані по системі Когана та Уайлі, консультували з питань збору даних, обробки великих масивів інформації і можливостей втручання у процес виборів.

Першими і найбільшими політичними клієнтами компанії, ще коли там працював Крістофер Уайлі, були вже згадані республіканці Стівен Беннон і Роберт Мерсер. У 2016 році Беннон став головним стратегом у передвиборчому штабі Дональда Трампа, а Мерсер – третім за впливовістю та сумою внесків фінансистом кампанії майбутнього президента США. Як стверджує герой статті в «The Observer», вони використали алгоритм, створений Уайлі та Коганом, на виборах президента у листопаді 2016 року, в результаті яких переміг Трамп. Беннон активно використовував соціальні мережі під час кампанії, а мільйони психологічних портретів користувачів з «Facebook» допомогли йому з таргетованою рекламою. У розмові з журналістом під прикриттям в другій серії журналістського розслідування від «Channel 4», виконавчий директор «Cambridge Analytica» Александр Нікс визнав, що активно співпрацював з Трампом і вихвалявся, що саме його компанія стала ключовою для успіху президентської кампанії у США. Інший представник компанії Марк Тернбулл розповідав журналістам, що саме «Cambridge Analytica» стояла за відомою брудною передвиборчою акцією Трампа під назвою «Завдамо поразки брехливій Хілларі!». Ці та інші подібні брудні технології компанія активно застосувала у своїй діяльності, що визнали в інтерв’ю журналістам самі керівники «Cambridge Analytica». Взагалі, варто зазначити, що зв`язок цієї аналітичної компанії з Трампом та президентськими перегонами у США журналісти помітили ще у листопаді 2016 року, коли про це написала швейцарська газета «Das Magazin», назвавши компанію «секретною політичною зброєю Трампа». Але тоді ЗМІ писали про те, як Дональд Трамп використовує персоналізовану політичну агітацію, і деякі навіть хвалили його за таку кмітливість та креативність. Але зараз на руках у журналістів є конкретні докази того, що ця «зброя» — це аналітична компанія, яка незаконно співпрацювала з Трампом і так само незаконно здобувала тони конфіденційної інформації з «Facebook», завдяки чому кампанія Трампа була вдалою.

Окрім американців, клієнтами аналітичної компанії були й російські структури. Основна людина, через яку компанію пов’язують з роботою на РФ свого часу, є психолог Александр Коган. Окрім того, що він викладає у Кембриджському університеті, він також працює в Університеті Санкт-Петербурга та отримав кілька урядових грантів на свої дослідження. У 2014 році аналітики «Cambridge Analytiса» консультували російську компанію «Лукойл» у питаннях мікротаргетингу, втручання у процес виборів і технології аналізу великих масивів даних через соціальні мережі. «Лукойл» належить одному з найближчих до Володимира Путіна олігархів – Вагіту Алекперову. Компанія цікавилася саме технологіями нагнітання обстановки, сіяння страху та проведення інформаційних кампаній під час виборів для їхнього зриву. Навіщо це росіянам – можна лише здогадуватися.

Крім того, компанія «Cambridge Analytica» намагалася зв’язатися з засновником проекту «Wikileaks» Джуліаном Ассанджом. Аналітики компанії прагнули отримати від Ассанджа доступ до особистої переписки Хілларі Клінтон, яка тоді була в руках «Wikileaks», які зливали цю інформацію у ЗМІ та спричинили скандал усередині Демократичної партії, який завершився кількома гучними відставками. Але Джуліан Ассандж відмовився передавати листи Клінтон компанії «Cambridge Analytica», але визнав, що вони дійсно писали йому з цього приводу.

Крім американців, росіян, британців, компанія «Cambridge Analytica» мала відношення до проведення виборчих кампаній у Кенії, Нігерії, Латвії, Чехії, Тринідаді і Тобаго, Сент-Люсії, Великій Британії, Аргентині, Індії, Малайзії, Колумбії і Мексиці.

Як скандал із «Facebook» та «Cambridge Analytica» може підірвати одразу кілька регіонів світу?

Головна проблема скандалу навколо компанії «Cambridge Analytica» не в тому, що їхніми послугами користувалися політики різних країн світу. Це якраз цілком легально, а сама компанія і створювалася для надання консультаційних послуг на виборах. Але проблемою є той факт (тепер уже практично доведений документально), що компанія співпрацювала з деякими політиками незаконно та незаконно зберігала персональні дані мільйонів користувачів, які отримала від «Facebook». Це ставить під сумнів саму законність передвиборчої кампанії, адже доступ до таких масивів інформації дозволив політичним силам легко та швидко перемогти на виборах, маніпулюючи виборцями та маючи перевагу над суперниками. Це робить деякі вибори відверто нечесними та несправедливим, а кандидати, які перемогли на них по суті втрачають легітимність. Це розв’язує руки опозиційним силам, які вимагатимуть відновлення справедливості, відставок і перевиборів. На мій погляд, саме цей аспект питання має зараз хвилювати світ, адже якщо подивитися, у яких країнах брала участь «Cambridge Analytica» зі своїми махінаціями, можна очікувати, що деякі регіони дійсно можуть «вибухнути». А у нас з цього ракурсу, на жаль, ніхто ситуацію не оцінював.

У першу чергу, це стосується Африки. Як заявляли самі представники «Cambridge Analytica», вони брали участь у передвиборчих кампаніях президентів Нігерії та Кенії у 2013-2017 роках. Враховуючи вищезгадані викриття журналістів, легітимність цих виборів, як і президентів, зараз під сумнівом. Але політичний ландшафт цих держав і його особливості можуть призвести до ескалації в цих країнах насилля на тлі скандалу.

Наприклад, вибори президента Кенії у 2017 році пройшли дуже складно і ледь не призвели до громадянської війни. Основними кандидатами були чинний президент Ухуру Кеньятта та його «вічний суперник» Раіла Одінга. Обидва є синами двох легендарних для кенійської історії політиків – першого президента країни та першого віце-президента країни. Обидва представляють різні народності Кенії, між якими зберігається напруженість. Їхній двобій був надзвичайно складним і позначився довгою боротьбою навіть після завершення голосування. Для Одінги через його похилий вік це було востаннє, коли він міг претендувати на пост президента. Тому навіть після оголошення переможцем Кеньятти, Одінга подав до суду та не визнав результатів голосування, звинувативши свого суперника у «фальсифікаціях». У серпні того ж року Верховний суд скасував результати виборів і визнав скарги Одінги правомірними, призначивши переголосування. Воно відбулося у жовтні, коли суспільство було «на межі» через політичні баталії обох кандидатів. Але перемогу знову здобув Ухуру Кеньятта. Протистояння між двома політиками тривало аж до лютого 2018 року, поки вони нарешті не змирилися з результатом і не порозумілися між собою. Але скандал навколо «Cambridge Analytica» може відродити давні рани та знову спонукати Раілу Одінгу шукати правди. Тепер, коли виявилося, що Кеньятта дійсно трохи «нечесно» виграв вибори, Одінга справедливо вважатиме себе ошуканим. Минулого разу голосування на виборах президента позначилося депортацією консультантів Раіли Одінги (тепер він казатиме, що це було несправедливо, адже Кеньятта теж мав свою консалтингову фірму під боком), загибеллю 16 людей у сутичках, бойкотом інавгураційної промови президента. Лише пару тижнів тому Кеньятта та Одінга потиснули один одному руки під час емоційної церемонії вшанування загиблих під час сутичок у 2017 році. Тепер все це – під великим питанням. А згадуючи вибори 2007 року, коли після виборів загинули тисячі людей у міжетнічних зіткненнях, майбутнє Кенії видається примарним. Крім того, компанія «Cambridge Analytica» активно культивувала під час своєї роботи на Кеньятту «брудні» технології у вигляді меседжів і гасел, спрямованих на конкретні народності, які були суперниками президенту Кенії. Це загострювало протистояння між громадами, а зараз на тлі скандалу розкол може поглибитися, оскільки президента звинувачуватимуть у навмисному нагнітанні міжетнічного конфлікту безвідносно того, знав він про це чи ні.

Подібна ситуація може виникнути й у Нігерії. Будучи сьомою за кількістю населенням країною світу (186 млн. осіб) та першою економікою Африки (ВВП у 2016 році понад 405,1 млрд. доларів по номіналу, а по ПКС більше 1 трлн доларів), Нігерія має вкрай хитку політичну систему та переживає глибоку економічну та фінансову кризу через падіння світових цін на нафту та невдалу боротьбу влади з чорним валютним ринком. Хронічна корупція та слабкий здоров`ям президент Мухаммаду Бухарі з числа колишніх військових лише ускладнюють ситуацію в країні, де населення також страждає від недоїдання. Але ключова річ – це внутрішньополітичний баланс між християнами та мусульманами, який є доволі хитким. До прикладу, у 2011 році, коли тодішній президент Нігерії, мусульманин Умар Яр`Адуа несподівано помер, а його місце згідно закону зайняв його віце-президент, християнин Гудлак Джонатан, у країні спалахнули масштабні зіткнення між мусульманами та християнами. Мусульмани підняли повстання на півночі, не без допомоги терористичної організації «Боко Харам», яку фінансували регіональні мусульманські еліти. Тоді вони звинуватили християн в «отруєнні президента» та заявляли, що до кінця його терміну лишалося 1,5 роки, а отже країною в цей період має й далі керувати мусульманин. Масштабні бойової дії, які почалися у 2011 році та тривають нині, забрали життя понад 60 тисяч осіб, а майже 3 мільйони людей стали біженцями. Крім проблеми ісламського екстремізму на півночі, у південних регіонах Нігерії також наявний потужний сепаратистський рух «Група корінних народів Біафра». Бойовики цього угруповання вже давно діють на південних землях Нігерії, а минулого року тут навіть тривали бої. Члени руху наприкінці 2017 року заявляли, що мають намір влаштувати на півдні країни референдум про відділення «Біафри». Ситуація у Нігерії лишається нестабільною навіть попри те, що 2015 року пройшли вибори нового президента. Ним став мусульманин Мухаммаду Бухарі. Але враховуючи вищеописаний скандал і участь у виборах «Cambridge Analytica», опоненти Бухарі з числа його оточення та християн можуть поставити під сумнів його легітимність. Це знову розбалансує політичну систему Нігерії і може спричинити кризу, яка лише поглибить проблеми в державі та дозволить сепаратистам і терористам поширити свій вплив. А на тлі анонсованого сепаратистами референдуму в Біафрі на півдні, політична криза в Нігерії може спровокувати нову громадянську війну. Остання спроба південних регіонів відділитися завершилася кривавою війною у 1967-1970 роках і загибеллю до 2 мільйонів людей.

І Нігерія, і Кенія є одними з найбільших країн Африки та важливим економічними гравцями. Одна лише Нігерія входить у топ-5 країн Африки за видобутком нафти. Крім того, обидві країни вважаються найбільшими економіками регіону. Кризові явища внаслідок скандалу навколо «Cambridge Analytica» можуть призвести до страшних наслідків, якщо завершаться певним конфліктом. Крім того, скандал може породити дискусію й у інших африканських країнах, де влада користується консалтинговими послугами подібних компаній, наприклад в Ефіопії. Тамтешня влада активно співпрацює з ізраїльською компанією «CyberBit», яка займається розробкою для уряду спеціальних онлайн-розсилок, інформаційних повідомлень і відслідковувань загрозливої для режиму кібер-активності. Ефіопія зараз також перебуває у стані відносної кризи. Лише нещодавно через міжетнічні сутички в регіоні Оромо тут загинули понад 100 людей, а 400 тисяч стали біженцями. Криза в Африці вдарить насамперед по Європі, а тому ви самі усвідомлюєте, якими важкими можуть бути наслідки ескалації насилля в цих країнах.

Окрім Африки, справжнього урагану варто очікувати у США. Хоча жодних проблем з використанням Дональдом Трампом таргетованої агітації на виборах немає, сама співпраця з «Cambridge Anaytica» викликає чимало питань з огляду на американське законодавство. Крім того, оскільки методи компанії були незаконними, постає питання легітимності Трампа та його результату на виборах. Більше того, разом зі скандалом «Cambridge Analytica» та «Facebook» на поверхню вилилися нові подробиці зв’язків Трампа та його команди з росіянами. Спеціальний прокурор США Роберт Мюллер, який займається розслідуванням зв’язків команди президента з російськими чиновниками вже заявляв, що ймовірні контакти Трампа з Кремлем сягають ще 2014 року. Саме цього року компанія «Cambridge Analytica», яка працювала республіканців і Стівена Беннона вже тоді, почала консультувати російську компанію «Лукойл», яка дуже наполегливо цікавилася методами впливу на свідомість виборців, маніпуляціями під час виборчих перегонів і технологіями мікротаргетингу. Звісно доказів прямого зв’язку між цим фактом і Дональдом Трампом немає, але ця інформація в будь-якому випадку гратиме не на користь Трампа у найближчий час. Крім того, Мюллер, скоріше за все, захоче ретельно дослідити зв’язки компанії «Cambridge Analytica» з росіянами через їхнього головного гравця у цій схемі – Александра Когана, який безпосередньо пов`язаний з РФ.

Скандал навколо витоку мільйонів даних також вдарить і по Британії. У першу чергу, це стосується самої компанії «Cambridge Analytica». Річ у тім, що виконавчий директор компанії Александр Нікс під час численних слухань у парламентських комітетах з 2016 року стверджував, що не має жодного зв’язку з Трампом, ніколи не отримував даних від «Facebook» та ніколи не мав у клієнтах представників РФ. Тепер, коли Нікса вочевидь викрили у брехні, за це він може отримати доволі великий термін ув’язнення. Його вже відсторонили від посади виконавчого директора, а поліція Британії отримала дозвіл на проведення обшуків у приміщенні «Cambride Analytica» та її материнської структури «SCL Group». Вони можуть знайти там чимало цікавих даних про клієнтів компанії, особливо представників правих сил, наприклад «Партії незалежності Сполученого Королівства» Найджела Фараджа, з якими компанія працювала під час референдуму про вихід з ЄС 2015 року.

Зрештою, скандал також зачепить і Латинську Америку. Цього року в Колумбії та Мексиці відбудуться вибори президента та парламенту. Компанія «Cambridge Analytica» розробила додаток для «Facebook», який нібито має «допомогти місцевим компаніям збувати товари через соціальні мережі». Але у світлі нещодавніх відкриттів, цілком можливо, що цей додаток під назвою «Pig.gi», який працює на основі алгоритму Когана та Уайлі, спрямований саме на таргетування аудиторії на користь певних політичних сил. З огляду на те, що компанія має зв’язки з правим політичним крилом США, ставка буде зроблена на праві рухи. У Колумбії на парламентських виборах 11 березня вже перемогу отримали правоцентристська партія «Gambia Radical» та право-радикальна «Centro Democratico», що підтверджує тезу про справжні мотиви компанії.

Це лише одні з численних прикладів, того, що може статися у багатьох країнах світу, легітимність правлячих еліт яких похитнулася через цей скандал. Можна ще згадати скандального прем’єр-міністра Малайзії Наджиба Раззака, який тепер опиниться під ще більшим тиском, опозиційну партію Індії «Bharatiya Janata Party» і президента Аргентини Маурісіо Макрі, який зараз втрачає популярність на тлі трудових реформ. Скоріше за все, це не повний список, а журналісти найближчим часом і далі розкриватимуть цю тему.

Якщо аналізувати глобальний вплив цього скандалу, то окрім загальних політичних потрясінь, ця справа призведе до повного переосмислення урядами держав ролі соціальних мереж та великих корпорацій і змусить їх піти на посилення державного регулювання у цій галузі. Скандал запустить війну між соціальними мережами та національними урядами, які вже зараз «воюють» за податки, які корпорації  намагаються не платити, реєструючись, наприклад, в Ірландії. Скандал із витоком персональних даних понад 50 мільйонів людей додасть до цього протистояння безпековий аспект. Країни з підозрою ставитимуться до цих структур, а місцеві еліти боятимуться, що корпорації втратили свою політичну нейтральність і можуть їх переграти та позбавити влади. Тому можна цілком очікувати нових дискусій щодо посилення контролю над потоками інформаційних повідомлень та кібер-простором. А для Марка Цукерберга та його «Facebook» ця справа буде особистою поразкою, при чому надзвичайно болючою. Він вже втратив 6 млрд. доларів за один день, а акції його компанії впали на 7%. По мірі того, як розвиватимуться події та яку позицію він займатиме під час слухань у Європарламенті та Конгресі США, куди його покликали, залежатиме майбутнє «Facebook» та особисто Цукерберга.

Підписатися на новини