15 груд. 2017
Коментарі Ольга Хоменко

Бюджет 2018: експерти UIF назвали головні особливості

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 810
Бюджет 2018: експерти UIF назвали головні особливості

Бюджет 2018: експерти UIF назвали головні особливості

Автор: Ольга Хоменко
15 груд. 2017 09:58

Традиційно Державний бюджет України на 2018 рік має соціальну спрямованість. Прогнозовані доходи становитимуть - 913,6 млрд  грн. (27% ВВП), видатки – 988,6 млрд  грн. (29,7% ВВП), граничний дефіцит – 81,8 млрд  грн. (2,5% ВВП).

В основу головного кошторису держави закладено наступні макроекономічні показники:

  • номінальний ВВП – 3 332,3 млрд  грн;
  • зростання реального ВВП – 3%;
  • інфляція – 9%;
  • офіційний обмінний курс – 30,1 грн./дол.

Читайте також Прогноз 2018: інфляція вийде з-під контролю Нацбанку

Ключовими макроекономічними ризиками реалізації Державного бюджету у 2018 року стануть: інфляція, дефіцит торговельного балансу, зростання облікової ставки, несприятливий інвестиційний клімат, скорочення кредитування країни.

Законом про Державний бюджет на 2018 рік передбачено зростання соціальних гарантій, зокрема обсяг мінімальної заробітної плати збільшиться на 16,3% до 3723 грн. (погодинна - 22,41 грн.), а також прожитковий мінімум: з 1 січня 2018 року — 1700 грн., з 1 липня — 1777 грн., з 1 грудня — 1853 грн.

Як і рік тому, бюджетоутворюючими статтями є податкові. Основним джерелом наповнення є податок на додану вартість з імпортної продукції – 300 млрд  грн. (33% доходів) та національного виробництва – 84,3 млрд  грн. (9,2%).

За рахунок зростання мінімальної заробітної очікується збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 18% в порівнянні з 2017 роком до 91,12 млрд грн. Очікується і зростання надходжень від податку на прибуток – 81,82 млрд  грн. Як і раніше, податки виконують не стимулюючу функцію, а тільки фіскальну, що не сприятиме активізації економічної діяльності, інвестиційної привабливості та відповідно призведе до зменшення ВВП.

Читайте також Державний бюджет України 2017: виклики і прогноз

Суттєвих змін з точки зору цільового призначення видаткової частини, у 2018 році не передбачено. Держаний бюджет має «споживчий» характер - 86% видатків на споживання, у т.ч. оплату праці (143,96 млрд грн.), обслуговування державного боргу (130,2 млрд грн.). В цілому на соціальний захист та соціальне забезпечення передбачено – 151,1 млрд грн., з них 92% - фінансування Пенсійного фонду України.

В той же час на видатки на розвиток – 14% від сукупних витрат. Структура видатків на розвиток, у конструкті урядових пріоритетів, має наступний розподіл: дорожня інфраструктура (33,8 млрд грн.), оборона (10,9 млрд грн.) та фінансування регіонального розвитку (8,1 млрд грн.). Витрати ж на розвиток економічної діяльності становлять 51,2 млрд грн. (5%), що свідчить про відсутність важелів стимулювання економічного розвитку.

Читайте також Затишшя перед бурею: UIF готує аналітичний прогноз на 2018 рік

Граничний дефіцит бюджету на рівні 2,5% ВВП, що є в межах норми для країн, що розвиваються, та становить 81,8 млрд  грн. Враховуючи досвід минулих кризових та передвиборчих років, обсяг граничного дефіциту може бути збільшено в межах 3% ВВП. Ризики збільшення дефіциту пов’язанні із невиконанням частини фінансування державного бюджету, а зокрема неотримання в повному обсязі надходжень від приватизації (22,5 млрд ). Альтернативним джерелом у цьому випадку стануть державні запозичення, що призведуть до зростання боргу. Як і в 2017 р, так і 2018 р. Мінфін може «в ручному режимі» збільшувати обсяг граничного боргу, що суперечить Бюджетному кодексу України та може призвести до неконтрольованого збільшення боргової ями. За 3 квартали 2017 року обсяг запозичень на фінансування бюджету досягнув 186,6 млрд  грн., що становить 98% від планового річного показника, а доходи від приватизації виконано лише на 2%.

Ризиками невиконання Державного бюджету у 2018 року є:

  • ненадходження доходів від податку на додану вартість імпортної продукції у повному обсязі у зв’язку із девальвацією гривні. А також недоотримання доходів від акцизних зборів на підакцизних товарів, зокрема тютюнової продукції із-за відсутності відповідних змін у Податковому кодексі та ризику їх неприйняття;
  • невиконання плану з приватизації державного майна, що призведе до додаткової потреби у фінансуванні державного бюджету за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень. Це зумовить зростання державного боргу та видатків на його обслуговування;
  • ризики збільшення видаткової частини у наслідок наявності простроченої кредиторської заборгованості, видатки на погашення якої на закладено у бюджеті на 2018 р.;
  • можливість Мінфіну збільшувати обсяги граничного державного боргу, що призведе до неконтрольоване збільшення державного обсягу.

Визначаючи пріоритети, Міністерство фінансів України зробило акцент на обороноздатності, дипломатії, соціальних стандартах, освіті, охороні здоров’я, АПК, дорожній інфраструктурі, енергоефективності, культурі та децентралізації, однак залишається без уваги стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій.

Підписатися на новини