07 вер. 2017
Коментарі Правоохоронна та судова система Аналітика Денис Монастирський

Авто на іноземній реєстрації – між потребами і законністю

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 692
Авто на іноземній реєстрації – між потребами і законністю
pexels.com

Авто на іноземній реєстрації – між потребами і законністю

Автор: Денис Монастирський
07 вер. 2017 10:52

Сьогодні по всій Україні проходять протести фактичних власників авто з іноземною реєстрацією із рядом вимог щодо негайного покращення життя українців. Зокрема, вимагають забезпечити доступне розмитнення кожному українцю; відміну обмежень Евро-5; відміну обмежень на перепродаж ввезених авто тощо.

Проте, головним питанням є, безумовно, легальність використання українцями самих авто з іноземною реєстрацією в Україні.

Ми вже це проходили

Не вдаючись до аналізу конкретних схем тимчасового ввезення даних автомобілів в Україну, можна стверджувати, що ця ситуація глобально нагадує відому схему фактичного продажу авто через генеральні довіреності, яка була популярна на початку 2000-х. Нагадаю, що схема «продажу» авто за гендовіреністю передбачала офіційно лише оформлення довіреності на користування та розпорядження машиною, а неофіційно - передачу коштів від повіреного довірителю за «купівлю» автомобіля. Таким чином, особи уникали оподаткування даних угод. Ця проблема постійно виникає і нагадує про себе сьогодні, коли майно формального власника арештовують, а автомобіль забирають у фактичного володільця або власник порушує джентельментську угоду і витребовує «своє» майно у особи, яка фактично купила це авто, та багато інших «несподіванок», про які попереджали свого часу прибічників такої схеми.Фактично, така схема була законною - довіреність могла видаватись власником авто. Але по суті це був удаваний правочин, оскільки гендовіреність (як фактичний договір на користування майном) видавалась покупцю приховуючи інший правочин, а саме купівлю-продаж авто. Проте, довести факт «підміни» договору вкрай важко - для цього фактично потрібно провести повноцінне розслідування.

Звідки виник спір про законність «євроблях»?

Подібна ситуація склалась і з завезенням в Україну авто на іноземних номерах.Згідно статей 5, 7 Додатку «С» Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення (ратифікована Україною у 2004 році) дозволяється передавати іноземний автомобіль особам, які проживають в Україні, для використання на користь власника-іноземця. Такі норми протирічать відповідним статтям Митного кодексу, проте можуть мати перевагу, зважаючи на примат (пріоритет) міжнародного права над національним.До речі, далеко не всі країни, які ратифікували Стамбульську конвенцію, приєднались до цього Додатку щодо транспортних засобів (хоча Україна тут наслідувала Європу - ЄС також приєдналась до всіх додатків цієї конвенції). Багато країн прорахувавши ризики, пов'язані з цим додатком, його не ратифікували.Тому говорити сьогодні, що ми маємо проблему із півмільйонною кількістю «автоблях», яка виникла лише вчора - не обґрунтовано. Проблема почалась мінімум з 2004 року.Сумнівною, з точки зору закону, схема завезення в Україну автомобілів з іноземною реєстрацією є ще й тому, що тут приховується договір купівлі-продажу під різними видами довіреностей, перебування у трудових псевдовідносинах з фірмою в Литві або Польщі тощо.Проте, знову ж таки довести факт приховування договору купівлі-продажу авто українцем, який не хоче платити за розмитнення, буде дуже складно. А відомо, що до моменту визнання договору фіктивним або удаваним він вважається чинним.Тому такі схеми знаходяться на межі законності.Проте, авто з іноземною реєстрацією створюють достатньо проблем для встановлення фактичного володільця машиною, адже через подібні схеми розірвано правовий зв'язок між авто і особою, яка фактично ним володіє (оскільки частини цього зв'язку знаходяться за межами України - наприклад, підтвердження трудових відносин з іноземною фірмою).До того ж невдовзі буде запроваджуватись система автофотофіксації правопорушень. І встановлення особи, яка фактично керувала машиною в момент порушення ПДР, стане непідйомною справою.Тому вирішення питання вставлення правового зв'язку між авто і фактичним його користувачем в Україні (наприклад, в Єдиному державному реєстрі МВС) є нагальним завданням.

Щодо вимог протестувальників про розмитнення авто, зняття обмежень по Евро-5 та інших - ці вимоги поки що лежать суто в політичній площині.Треба, щоб всі ці вимоги перейшли в економічну і юридичну площину - скільки кожен варіант розмитнення буде коштувати українцям і Україні; який прогноз щодо збільшення або зменшення доходної (видаткової) частини бюджету; які негативні або позитивні наслідки матиме скасування стандарту Евро-5 (не лише для людей, які бажають придбати дешеве авто, а набагато ширше). До прикладу, у проекті закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)» (реєстр. № 5567 від 24.01.2017) не наведено будь-якого фінансово-економічного обґрунтування, не кажучи вже про прогноз наслідків його прийняття.Крім цього, має бути чітке державне рішення - чи готова Україна стати притулком для вживаних авто з інших країн? Це рішення не відноситься до однозначно гарних чи поганих. Це рішення, яке має свої переваги і недоліки, більшість з яких ми, нажаль, зараз не бачимо, оскільки нам достатньо агресивно намагаються нав'язати одну «єдиноправильну лінію».

Може настав вже час для обґрунтованих державних рішень?

Підписатися на новини