17 жовт. 2017
Коментарі Внутрішня політика Аналітика Ігар Тишкевіч

Вдалий хід Порошенка до акцій протесту 17 жовтня

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 638
Вдалий хід Порошенка до акцій протесту 17 жовтня
Автор - Ігар Тишкевич, аналітик Українського інституту майбутнього для "Хвиля"

Вдалий хід Порошенка до акцій протесту 17 жовтня

Автор: Ігар Тишкевіч
17 жовт. 2017 14:57

Президент України Петро Порошенко сьогодні вніс до парламенту законопроект № 7203, зміст якого у внесенні змін до ст. 80 Конституції країни — статті про "депутатську недоторканність". На тлі масових акцій протесту, проблеми з наявністю голосів у парламентської більшості, спроб частини політичних сил ініціювати щонайменше нові парламентські вибори, це можна назвати вдалим кроком.

Протести та пропозиції президента

Сьогоднішній день присвячено масовим акціям протесту, про свою участь в яких не заявив хіба що ледачий. Кожна політична сила має власний перелік вимог і, природно, власні тези. Є й дещо спільне: на поверхні вимоги скасувати депутатську недоторканність, запустити антикорупційні суди, змінити виборче законодавство. В глибині душі чимало організаторів акції тішить себе надією на можливий результат у вигляді щонайменше парламентської кризи з подальшим "переформатуванням більшості або новими виборами".

Ситуація, варто віддати належне, не нова — наприкінці 2015 і 2016 років як за розкладом були спроби скликання різних "майданів". Перший раз влада змогла не допустити переростання місцевих виборів в чергові позачергові парламентські та, організувавши обговорення "ритуального жертвопринесення" у вигляді відставки уряду Яценюка. Задля справедливості зазначимо, що той Кабмін дійсно пішов, але не за сценарієм Порошенка. Паралельно з цим Порошенко тимчасово стримав політичну активність свого заклятого "друга-олігарха" Ігоря Коломойського. У тексті щодо тих подій я зазначав, що обидва олігархи, і президент, і недавній керівник ОДА, "розуміють, що не мають ресурсів для політичного бліцкригу — знищення супротивника", тому обидві сторони таки знизили градус конфлікту до нового року.

Завдяки цьому влада у складі президента і коаліції, що неабияк зменшилась, допрацювала до наступної осені, коли за українською традицією пожухле листя кинулося до землі, а злегка підфарбовані плакати в руках активних бабусь і героїв праці партійних мітингів злетіли до небес. Ситуація була небезпечною тим, що "жертовного ягняти" для гучної відставки вже не було, а опоненти оперували вічнозеленими тезами захисту землі від наруги з боку приватних власників, необхідності більше платити українцям — всім і відразу. Ось тут президент і прем'єр випробували нову для України, але стару і добре відому практику: "не можеш перешкодити протести — очоль їх". Кабмін і парламентська більшість підтримали мораторій на продаж сільськогосподарських земель і вольовим рішенням підвищили мінімальну заробітну плату. Влада, частково перейнявши риторику популістів, позичила їхні гасла і принаймні нейтралізувала прагнення БЮТ спровокувати парламентську кризу.

Підхід виявився надзвичайно вдалим і зручним. До осені 2017 завчасно підготували так звану пенсійну реформу. Зміни у законодавстві не вирішували проблеми дефіциту Пенсійного фонду, їм не передував ані перепис населення, ані звірка статистичних даних (щоб точно знати, скільки в країні працівників і пенсіонерів зараз, скільки їх буде завтра), також не змінювалася докорінно система пенсійного страхування, не змінювався пенсійний вік (задля справедливості варто відзначити, що зміни в галузі обліку трудового стажу частково вирішують цю задачу). Зате прем'єр і спікери від влади з травня місяця підкреслювали, що зміст "реформи" полягає у збільшенні пенсій. Тобто просто так звідкись мають з’явитися гроші для роздачі всім і кожному. І це при тому, що на 2017 рік затверджений дефіцит Пенсійного фонду в розмірі 142 мільярди гривень (без урахування збільшення виплат пенсіонерам), а сама чинна система може вбити як реформаторів, так і всю країну.

Проте за пенсійну реформу голоси в парламенті зібрали, пенсіонери вже почали отримувати досить істотні надбавки до пенсії.

З таким багажем влада прийшла до 17.10, коли анонсували чи не найбільш масштабну акцію протесту, до організації якої активно долучалися й структури, зокрема й зі згаданим вище Ігорем Коломойським. Вимоги здебільшого політичні, і, на перший погляд, потребують реакції парламентаріїв. Але от невдача, тези цілком солідарні з тим, що озвучувала влада раніше:

• зміна закону про вибори — Порошенко просив Раду зробити це ще в серпні 2014 року;

• скасування недоторканності депутатів — та ж сама ситуація, а Порошенко тепер пропонує зробити це, якщо вони бояться за себе, хоча б з 2020 року;

• залишається лише питання антикорупційних судів, але і тут, доклавши зусиль, можна знайти цитату гарант.

Тепер, якщо подивитися на склад учасників мітингу, стає дещо незрозуміло. На вулицях є символіка "Батьківщини", "Самопомочі", помітні позафракційні депутати. В сумі — досить пристойна сила, здатна дати понад 50 голосів. Формально, в сумі із коаліцією та можливою підтримкою голосами від груп Ахметова утворюється навіть конституційна більшість. Зрештою перераховані теми знаходять відгук у виборців, а рішення за кожним із напрямів може додати популярності тієї чи тієї політичної сили. Але от невдача, при всьому цьому обговорення перелічених вище пунктів зводиться до питання нестачі голосів у сесійній залі. Значить, реальні цілі й озвучені гасла, як кажуть в Одесі, таки дві великі різниці. Зрештою, одна справа, коли ти голосуєш "серед інших", а зовсім інше, коли ти не просто голосуєш (що, до речі, можна зробити дуже швидко), а хочеш цього у вуличній боротьбі й телевізійних ефірах.

На цьому тлі президент України Петро Порошенко на початок масових акцій протесту подає до Верховної Ради законопроект № 7203, який змінює ситуацію з депутатською недоторканністю найрадикальнішим з обговорюваних раніше, чином — у народних обранців залишається лише імунітет щодо голосування та виступів з трибуни, все інше відходить у минуле. Зокрема й "згода ВР на притягнення депутата до відповідальності". Єдиний компроміс — дата введення в дію нових норм посилання — 1 січня 2020 року. Надзвичайно вдалий хід Порошенка, який прекрасно вкладається в логіку "не можеш перешкодити — очоль". В такому форматі не вистачає лише полум'яного виступу гаранта Конституції з трибуни мітингу протесту під стінами Верховної Ради!

У чому переваги ходу президента

Законопроект 7203 і його подальшу долю можна розглядати з огляду на торішні ініціативи щодо підвищення мінімальної заробітної плати в країні. І в 2016, і в 2017 роках висувалась така вимога протестувальників. Влада, висуваючи аналогічну ініціативу, яка в деяких аспектах є ще більш радикальною, ніж у її опонентів, намагається перехопити ініціативу. Якщо пам'ятаєте, рік тому, підвищення зарплат стало ударом "нижче пояса" в популістській риториці Юлії Тимошенко, яка була змушена навіть на певний час припинити красномовно висловлюватись про зарплати і, лише зібравшись з думками, почала мовлення про "зарплату в 3200 гривень як обман". Після цього тема про те, скільки заробляють українці перестала бути топовою серед спікерів "Батьківщини".

З поправками до Конституції щодо депутатської недоторканності може виникнути аналогічна ситуація. Якщо за поправку проголосують, зокрема й партії-ініціатори сьогоднішніх протестів, вона цілком може стати законом. Але ось біда: в такому випадку всі лаври дістануться президентові — це ж президентський законопроект. Піднімати рейтинг Порошенко та його іменного блоку в парламенті немає бажання ні у БЮТ, ні у Самопомочі, ні у позафракційних депутатів, ні у колишнього власника "Приватбанку".

Спроби заговорити законопроект, внести зміни в сесійній залі так само не передбачають нічого цікавого для опонентів. "Президентські" формулювання і без того гранично радикальні. Будь-яка ініціатива народних обранців щодо зміни тексту фактично буде спрямована на збереження елементів недоторканності. Це автоматично дає владі можливість поставити логічне запитання: "так хто реально виступає за недоторканість — ми або ті, хто на найголосніше кричить про рівність перед законом?". Єдина поправка, здатна переважити чашу терезів і перехопити ініціативу — це вимога про введення нових норм в дію зараз і сьогодні, а не 1.01.2020. Але на це депутати явно не підуть, внаслідок чого третій варіант стає більш реальним.

Фіаско законопроекту в сесійній залі. Для поправок до Конституції необхідно набрати понад 300 голосів народних обранців, що означає солідарне голосування "коаліції", БЮТ, Самопомочі, Радикальної партії і, можливо, залучення голосів частини позафракційних разом із депутатами з орбіти Р. Ахметова. Ситуація, яку важко уявити в теперішньому парламенті. Зате провал голосування щодо скасування недоторканності, з одного боку, зберігає положення "над законом" для законодавців, з іншого — дає можливість звинувачувати опонентів у "провалі такої важливої зміни до Конституції". Типовий український сценарій, але в нашій ситуації він дозволяє владі розставити крапки над "і", акцентуючи увагу на кількості голосів, відданих кожною з фракцій і у такий спосіб виставити опонентів в непривабливому світлі.

Всі три сценарії передбачають ще одну чудову можливість з переліку сьогоднішніх бажань організаторів протесту — дострокові вибори. При цьому влада в особі БПП (і / або нових проектів від імені президента) може сподіватися на збереження своїх позицій, застосовуючи в агітації декілька важливих аспектів:

• Влада підняла заробітні плати українцям і говорить про готовність працювати в цій галузі далі. Вирішивши йти на дострокові вибори, влада може черговий раз вольовим рішенням підняти мінімалку в 2-3 рази (передбачивши, якщо немає грошей, введення норми в дію "наступного дня після виборів") — чимало людей "клюне", тим паче, що в 2016 році реально підвищували.

• Пенсіонери, найбільш схильна до маніпуляцій група населення, яка також найбільш активно голосує, отримали істотну надбавку до пенсій і обіцянки про те, що такий атракціон небаченої щедрості буде регулярно. Це означає, що при виході на "шлях виборів" ніщо не заважає ще раз збільшити виплати. У сусідній Білорусі Лукашенко таке практикує регулярно, літні люди здебільшого "ведуться".

• Безвіз, як би там не було, реально працює. І люди потроху починають їздити в Європу.

• Щодо "недоторканності" і боротьби з корупцією, то ці два питання можна буде звести до тез "ми скасовуємо недоторканність" / "опоненти намагалися вихолостити поправками наш закон і захистити корупціонерів" / "є люди які кричать, але не голосують за правки, дозволяють посадити злодіїв-депутатів" (потрібне підкреслюється у частці голосування за 7203 та аналогічними законопроектами).

У разі провалу голосування президент взагалі отримує карт-бланш — він може заявити, що сам виступав за скасування недоторканності, але теперішній склад ВР в гонитві за особистими інтересами, наплював на бажання людей. Виходячи з соціології (довіра до Ради), таке прагнення в завжди знайде відгук у виборців Порошенка, а крім формального виправдання розпуску парламенту, отримає стартову тезу, що надасть його політичній силі (силам) кілька відсотків голосів "до карми".

Таким чином, цей хід Петра Порошенка є дуже продуманим і вдалим — він вибиває ґрунт з-під ніг опонентів і у будь-якому разі посилює позиції коаліції в парламенті. При цьому, на відміну від попередніх ігор в популізм із підвищенням заробітних плат і пенсій, нічого не варте для платників податків. Схоже, влада, починає вчитися робити цікаві кроки.

Підписатися на новини