24 січ. 2018
Коментарі Економіка Андріан Прокіп

Як довго Росія "дружитиме" з ОПЕК?

  • Коментарі: 0
  • Перегляди: 401
Як довго Росія

Як довго Росія "дружитиме" з ОПЕК?

Автор: Андріан Прокіп
23 січ. 2018 18:30

Джерело: Хвиля

Минулого тижня ціна нафти Brent виросла до $70 за барель – вперше з 2014 року. І більшість виробників нафти начебто не збираються зупинятися: міністр енергетики Саудівської Аравії закликав країн-виробників нафти продовжити співпрацю й після 2018 року. Головний мотив – стимулювання росту ціни на нафту та збільшення власних доходів. Країни ОПЕК, уклали так звану угоду ОПЕК плюс регулюючи обсяги видобутку нафти, учасником якої стала зокрема й Росія. При цьому, загроза із якою можуть зіткнутися ці країни – зростання й видобутку у США після подальшого зростання ціни ресурсу.

Зрозуміло, що ціна нафти визначає рівень доходів цих країні, і у випадку з Російською федерацією, це певною мірою, може впливати на її поведінку у веденні конфлікту із Україною – зовсім недешевим важелем російської зовнішньої політки який. Відтак, важливе питання – які можливі сценарії поведінки РФ у співпраці із країнами Близького Сходу у межах угоди по регулюванні обсягів видобутку нафти. Ціна нафти Brent

В листопаді 2017 країни ОПЕК та РФ оголосили про продовження дії угоди по обмеженню видобутку нафти до кінця 2018 р. У Росії не вважали за критично необхідне прожовувати угоду після березня 2018 р ще на 9 місяців — до кінця 2018 р. РФ очікувала, що рівень ціни на нафту підніметься вище того, який був восени 2017р. Але РФ все таки приєдналась дій “ОПЕК плюс” про продовження дії угоди.

Яка природа співпраці РФ та країн Близького Сходу сьогодні? Зараз Росія зараз не має достатнього запасу міцності щоб спекулюванням цін на нафту (чи спекулюванням приєднання чи не приєднання до угоди про обмеження видобутку) змушувати країни ОПЕК до дій, потрібних РФ. Інакше кажучи, співпраця РФ та ОПЕК не є інструментом геополітичної гри сьогодні, а лише намаганням отримати економічні вигоди. РФ не тиснула на КСА в межах угоди, а навпаки, розглядала угоду “ОПЕК плюс” як можливість розгортання партнерства із Саудівською Аравією. Більше того, у цій угоді Росія вбачала можливий плацдарм до розширення співпраці із арабськими крахами, у першу чергу із Саудівською Аравією.

Для РФ ситуація складається непростою – один неправильний крок може вплинути на кон’юнктуру нафтового ринку та зумовити великий проблеми для економіки. Проте бажання наростити доходи може все ж підштовхнути країну до нових реалізації нових такти та стратегій.

Нинішня ціна в 70 доларів, якщо вона закріпиться, мала б влаштовувати РФ. Якщо ж ціна знову опуститься, наприклад до 60 $, то приймаючи до уваги той факт, що РФ мала зовсім інші очікування по цінах на нафту внаслідок дії угоди, не варто виключати того, що Росія змінить своє рішення по угоді до кінця 2018 року та фактично вийде із неї, наростивши обсяги видобутку. Росія потребує збільшення доходів перед виборами 2018 р. І якщо ціни на нафту хоча б не збережуться на нинішньому рівні, не виключено, що РФ просто збільшить об’єми експорту (для збільшення валютної виручки), а це означатиме – порушення угоди та «кидок» ОПЕК.

Загроза у тому, що деякі інші країни можуть поступити точно так само, почавши порушувати угоду до кінця 2018 року або ж вийти із неї. Проте, слід розуміти, що вихід кількох країн з високою імовірністю потягне аналогічну реакцію інших країн (ланцюгова реакція – одні почнуть порушувати за іншими намагаючись мінімізувати свої втрати), тобто фактично зруйнує дотримання угоди, а в кінцевому рахунку може зумовити обвал ціни нафти на ринках. І тут – черговий ризик для усіх цих країн включно із РФ – падіння доходів.

Що утримуватиме Росію в угоді ОПЕК у 2018 році? У випадку якщо будуть прогнози різкого обвалу ціни, волатильності та нестабільності ринку, то РФ залишиться в цій угоді, щоб доходи не впали перед виборами 2018 р.

Важливо розуміти, що РФ та країни ОПЕК фактично є конкурентами. Росія планує значно розширити ринки збуту своїх енергоресурсів протягом найближчих 7 років. У випадку з газом – все йде за планом. Проте, участь у нафтовій угоді ОПЕК фактично стримує Росію у захопленні ринків. Це ще один чинник, який може штовхнути РФ до виходу із угоди і збільшення власного експорту нафти з метою експансії на зовнішніх ринках.

Зрозуміло, що підвищення ціни на нафту робитиме її відбуток у США більш прибутковим, а відповідно і більш дохідним експорт американської нафти. Це не вписується у наміри конкурентів США на нафтових ринках. Як-не-як, економічна ситуація після обвалу цін на нафту у 2014-2015 рр. у Росії краща ніж у Саудівській Аравії. Значною мірою, ця криза була зумовлена намірами КСА захопити (а фактично відновити) ринок шляхом зниження цін. Порівняно вища ціна є важливішою умовою для Саудів зараз аніж для РФ. Запобігання прибутковості експорту нафти із США – це одна вагома причина чому співпраця РФ та ОПЕК може не бути довготерміновою.

Сьогодні рівень видобутку в США фактично піднявся до рівня кінця 2014-середини 2015 років. Ціна на рівні 65-70, може не зумовити різкого росту видобутку в США, певною мірою влаштовуватиме РФ та країни ОПЕК і означатиме збереження стабільної ситуації на ринках і поведінку їх учасників. Зниження ціни може штовхнути Росію на вихід з угоди, але лише якщо це зниження не буде обвалом, який обернеться для РФ катастрофою з доходами.

Таким чином, ситуативна співпраця РФ та ОПЕК може неочікувана обірватися протягом 2018 р. Зростання ціни, хоч і підвищуватиме доходи країни, проте й покращує позиції США як експортера нафти та створює додаткові загрози для РФ, особливо в умовах можливості запровадження нових санкцій.

Але якщо буде очікування загрози обвалу ціни та нестабільності на ринку нафти, то РФ залишиться в угоді, щоб запобігти втрат нафтодоларів перед виборами 2018 р. Якщо ціна буде в межах 65-70 доларів, то цілком імовірно, що поведінка усіх учасників ринку (РФ, ОПЕК, США) в 2018 році залишатиметься такою, як вона була протягом 2017 року. Звісно, за відсутності «чорних лебедів» та невпроваджені Сполученими Штатами нових санкцій.

Підвищення ціни нафти , попри потенціал позивного впливу на економіки Росії, матиме негативний вплив на Україну, адже це буде важливим чинником, який сприятиме інфляції. Україна вкрай імпортозалежні від постачань нафтопродуктів (імпортується 80-85%) та нафти. Підвищення ціни нафти та відповідно нафтопродуктів додатково вплине на подорожчання усіх товарів та послуг, які виробляються в Україні, тобто прискорить інфляцію. Крім цього, ціни на газ значно корелюють із нафтовими. Відтак, зростання в ціні нафти зумовить і подорожчання газу для України з відповідними аналогічними інфляційними наслідками.

Підписатися на новини