Новини Національна безпека

Тарас Березовець: вибори до Держдуми в Росії треба визнати нелегітимними

20 жовтня, 2016 0 1252

Тарас Березовець: вибори до Держдуми в Росії треба визнати нелегітимними

Тарас Березовець: вибори до Держдуми в Росії треба визнати нелегітимними

Автор:
20 жовт. 2016 14:37

14 вересня у приміщенні Українського інституту майбутнього відбулась презентація доповіді “Держдума. Версія 7.0. Російський парламентаризм після Криму” - спільного продукту Українського інституту майбутнього і Фонду національних стратегій. Доповідь представляли Анна Maкота, експерт Фонду національних стратегій та, на зв’язку по Skype, Павло Щелін, MA CEU, експерт з політики Східноєвропейського простору. Модератор: Тарас Березовець, директор програми національної безпеки в УІМ.

Відкриваючи захід, Тарас Березовець заявив, що є три юридичні підстави, що дозволяють вважати вересневі вибори до Держдуми нелегітимними: “По-перше, ці вибори є прямим порушенням Женевської конвенції 1949 року, котра забороняє країні-окупанту примушувати населення окупованих території брати участь у виборах до відповідних органів держави-окупанта. Міжнародне право має перевагу над регіональним. По-друге, вибори у Криму будуть здійснюватись по 4 мажоритарних округах, що спотворить результати виборів по мажоритарній складовій. І нарешті третє, участь двох мільйонів кримчан у виборах, враховуючи кількість громадян РФ – 109 млн., дає викривлення результатів голосування у 2%. Це означає, що вибори за партійними списками (а це ще 225 депутатів) будуть суттєво викривлені».

Тарас Березовець зазначає, що є всі підстави говорити про нелегітимність цьогорічних виборів до Держдуми в цілому, не лише на території Криму. “Всі договори, які підпише новоутворена Дума, можуть бути згодом опротестовані. Західні лідери не визнають ці вибори недійсними в цілому, але ця тема може випливти у випадку кризи всередині самої Росії. І зіграти не на користь влади. Тому Україна повинна наголошувати на цілковитій нелегітимності Держдуми сьомого скликання”.

На думку пана Березовця, Україна не повинна забороняти росіянам, що мешкають на території України, скористатись своїм правом на волевиявлення. Особливо враховуючи той факт, що з понад 80 000 російських громадян, зареєстрованих на території України, більшість не будуть голосувати за провладні партії, зокрема за Єдину Росію. Окрім того, подібна позиція може спровокувати інциденти на виборчих дільницях на території України: “Ми припускаємо, що радикально налаштовані громадяни в Одесі, Харкові та інших регіонах можуть спробувати створити перешкоду для голосування. Представники української влади повинні ретельно моніторити ситуацію та запобігти проявам агресії”.

Анна Макота презентувала свою частину доповіді, що відображала “погляд на російські вибори з України”, як значиться у доповіді. На її думку, вибори до Держдуми 2016 пройдуть зовнішньо максимально чесно. “Ефект «чесності» влада створила за допомогою нового закону про вибори, що знижує прохідний бар'єр до 5%, що дозволяє партіям об'єднуватися в блоки, і організацією праймеріз. - розказує експерт. - У той же час, технології на поточних виборах демонструють прагнення до зачистки владою опозиційного поля: починаючи з фізичного усунення опонентів (вбивство Бориса Нємцова), і закінчуючи дискредитацією опозиції (розкол ПАРНАС) як можливої альтернативи влади”.

На думку Анни Макоти, провладна партія «Єдина Росія» прогнозовано набере найбільшу кількість голосів, а перше місце серед позасистемної опозиції отримає Яблуко, яке збере електорат незгодних з політикою Путіна, зокрема анексією українського Криму, таким чином, яблучники можуть пройти 3% бар'єр, що дає їм можливість державного фінансування.

Павел Щелін представив свою частину доповіді - погляд з Росії: “Дискурс виборів у Криму, а відтак нелегітимності виборів, важливий тільки для невеликої частини російського суспільства. “Кримський консенсус” (визнання легітимності «приєднання» Криму до Росії, сприйняття Майдану як державного перевороту, а української влади - як ворожого Росії режиму і маріонетки США, які прагнуть встановити світове панування) поділяють майже усі партії, крім Яблука і ПАРНАСу. Та й ті вважають, що, мовляв, Крим вже приєднали і це факт, з яким потрібно рахуватися. Усередині російського контексту - це не настільки важлива тема порядку денного. Можливо, якби кримський дискурс був присутній в західному світі, ця тема обговорювалася б активніше”. Окрім того, пан Щелін відзначає загальну байдужість до виборів: “Згідно з опитуванням 39% росіян вважають вибори безглуздими. Це свідчить про те, що населення підпорядковується владі, але не підтримує її. У тому сенсі, що влада байдужа росіянам і для них вона існує в паралельній реальності”.

Російський експерт також прогнозує перенос президентських виборів з 2018 року на 2017 рік: “Я хочу провести аналогію з виборами у Казахстані, після яких було впроваджено ряд неприємних суспільству реформ. У Росії причини ті самі. Важливо, щоб Президента переобрали до того, як соціально-економічний накал досягне свого апогею і треба буде втілювати закони, що не порадують росіян. Соціально-економічні протиріччя зростають, а у влади вичерпуються механізми утримання стабільності”.

Електронна версія доповіді тут Повний або частковий передрук матеріалів без письмової згоди авторів заборонено. 

Підписатися на новини