16 мая 2018
Комментарии Правоохранительные органы
и судебная система
Аналитика

Недвижимость в Крыму стала средством шантажа

  • Комментарии: 0
  • Просмотры: 600
Недвижимость в Крыму стала средством шантажа
Эксперт рассматривает проект ЗУ № 8332 как шаг к обеспечению реализации прав собственности на недвижимость на полуострове, принадлежащей гражданам Украины

Недвижимость в Крыму стала средством шантажа

Автор:
16 мая 2018 15:25

Материал был опубликован на сайте QHA

В интервью радио «Hayat» адвокат, эксперт аналитического центра Ukrainian Institute for the Future Татьяна Ющенко рассказала о положительных и отрицательных сторонах этого законопроекта, объяснила, смогут ли распоряжаться недвижимостью в Крыму и на Донбассе ее владельцы на материковой Украине.

Далее - текст на украинском языке.

Радіо «Hayat»: Пані Тетяно, розкажіть, будь ласка, про новації проекту ЗУ № 8332, який 2.05.2018 року ініціював прем’єр-міністр Володимир Гройсман, а подав для розгляду ВРУ комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Чи справді цей документ сприятиме захисту прав внутрішньо-переміщених осіб (як зазначено у його назві — ред.)?

Тетяна Ющенко: На перший погляд він має таку амбітну ціль і це прописано у пояснювальній записці до цього законопроекту. Власне, цей документ невеличкий і його мета — вирішення проблем, які потребують розв’язання вже понад чотири роки.

На сьогодні частина територій нашої Батьківщини окуповані, що унеможливило розпорядження майном, яке там залишилося. Свого часу, у 2014 році, українці зіткнулися з проблемою узагалі визнання їхнього права власності на нерухомість (яка знаходиться в Криму і на Донбасі — ред.). Адже, з одного боку, Україна ці права визнає, з іншого — реалізація цього ускладнена через те, що окуповані та анексовані території не контролюються державними органами України.

Радіо «Hayat»: Таким чином, право власності на нерухомість стає інструментом для маніпуляцій. Відтак, маємо системне явище, коли окупанти непрямо, шляхом нових правових процедур дають зрозуміти хто у домі хазяїн, і якщо ти маєш щось проти, то можеш не мати права власності на певний об’єкт?

Тетяна Ющенко: Нажаль, так. Дійсно, майно стало інструментом фактично шантажу. Дуже прикро це визнавати, але Україна майже чотири роки дуже повільно, так би мовити, вирівнювала законодавство. Ви знаєте, що у 2015 році до тимчасово-окупованих територій вже були долучені Луганська і Донецька області, тому що там був різний законодавчий режим. Законопроект № 8332 (далі законопроект — ред.), який пропонується ухвалити, буде стосуватися абсолютно всій території й буде стосуватися тих громадян, які будуть мати намір підтвердити право власності. Нагадаю, що це право має три складові — володіння, користування і розпорядження.

На сьогодні склалася така ситуація, коли люди в Криму і на Донбасі володіють та користуються нерухомістю, а розпоряджатися не мають можливості. Особливо це стосується тих громадян України, які виїхали з непідконтрольної території. У них залишилися документи, але є й такі, які залишилися і без відповідних документів на нерухоме майно.

У результаті здійснити певну дію з цим майном — відчужити, подарувати і продати вони не можуть. Так само, як подати позовну заяву до суду за нашим українським законодавством, з цим величезним судовим збором — ми з вами знаємо скільки коштує звернутися до суду.

Коли йдеться конкретно про нерухоме майно, то це величезна вартість, а обсяг збору надзвичайно, катастрофічно великий. Причому, його мають сплатити люди, які втратили домівки, і може ще й не знайшли собі роботу тут, на материковій Україні. Законопроект цю категорію громадян у спорах, які стосуються порушення прав, звільняє від сплати судового збору, а також пропонує нотаріусам, оформлювати угоди, які стосуються майна на тимчасово-окупованій території.

Ініціатор законопроекту — Кабінет міністрів України — пропонує свій варіант вирішення проблем, але поки що невідомо як на це відреагують у Парламенті. Можливо внесуть поправки до тексту, оскільки подібна угода про операції з нерухомістю містить певні ризики.

Радіо «Hayat»: Давайте щоб наші слухачі / читачі зрозуміли механіку, пояснимо, що буде існувати два комплекти документів — так званої окупаційної влади, яка знаходиться в Криму і на материковій Україні, щодо того ж майна буде свій українській комплект документів. Тому, виникає правова колізія, яка містить ті самі ризики про які ви кажете…

Тетяна Ющенко: Такі угоди в будь-якому випадку будуть ризиковими. Українські нотаріуси не будуть приймати документи від окупаційної влади Криму, оскільки національне законодавство не визнає їхню легітимність. Силу будуть мати лише ті документи, які отримані в Україні. Тобто, це реєстри, відкриті джерела, які будуть мати українські громадяни.

Радіо «Hayat»: Скажіть, будь ласка, запропонований законопроект — це популізм у чистому його вигляді, чи це все ж таки спроба знайти певний правовий механізм вирішення проблеми?

Тетяна Ющенко: Зважаючи на те, що Україна входить у такий передвиборчий цикл, то звісно кожен крок нині діючої влади можна у певній мірі сприймати як прояв популізму. Але якщо це буде на благо людей, то дійсно надасть можливість, як цього дуже чекають, розпоряджатися майном і надасть шанс це зробити, то я б не називала це популізмом. При цьому неважлива та мета, яку переслідували наші законотворці, важливо, чи буде досягнута ціль, якою є захист українських громадян.

Радіо «Hayat»: Мені здається, що поки на території Криму немає органів державної влади України, реалізація передбаченого законопроектом сценарію досить ускладнена...

Тетяна Ющенко: Звісно. Окрім того, я не виключаю того, що стосовно цього законопроекту (у разі набуття ним статусу ЗУ — ред.) будуть певні зловживання. Адже в Україні будь-яке право, зазвичай, стає можливістю для шахрайства, тому що часто виникають люди, які намагаються використовувати подібні механізми.

З їхньою допомогою можна відчужити це майно. Отже, зараз будуть укладатися такі угоди зі слів учасників процесу купівлі-продажу, а терміни позовної давності теж є обмеженими — для визнання недійсною угоди мають річний строк. Їх, звісно, можна поновити, але це вирішує суд. Таким чином, перспектива запровадження новацій законопроекту створює умови для збільшення обсягів роботи для наших, українських судів.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

Подписаться на новости